Можемо сказати, що ми самі небагато маємо, щоб ділитися. Але ніхто з нас не є таким бідним, щоб не міг щось комусь подарувати. Це не мусять бути матеріальні речі.
Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії під час проповіді у день Святого Миколая Чудотворця, 6 грудня 2023 року, у Золочеві з нагоди храмового празника.
«Щиро вітаю всіх в день, коли світ стає добріший. Бо ми звершуємо празник св. Миколая Чудотворця. Споглядаємо на життя цього Праведника. Але замало є дивитися на життя якоїсь особи, вартує взяти урок для себе», — зазначив владика Володимир.
Як же треба прожити життя, — каже проповідник, — щоб пам’ять про цю особу тривала протягом тисячоліть…
«Святий отець наш Миколай Мирликійський Чудотворець жив дуже давно, ще у 4 столітті, але сьогодні він дарує нам свято», — зазначив архиєрей.
Він підкреслив, що це свято дорослих і дітей.
Владика припустив, що людині буває приємно отримувати подарунки.
«Ми отримуємо речі, які можливо не є цінні самі по собі, не мають великої матеріальної вартості, але цінні тому, що це зробила нам людина, яка погодилася на співпрацю зі св. Миколаєм. А можливо ця особа нам цілком незнайома. Часто отримуємо солодощі посеред гіркоти життя», — ствердив архиєрей.
«Протягом історії було багато королів, імператорів, царів, урядовців, імена яких записані в архівах або взагалі не збережені. А св. Миколай щороку дарує нам свято, свято милосердя для душі і тіла», — наголосив він.
І додав: «Будучи єпископом у місті Мирах, провінція Лікія, в Малій Азії, він не лише проповідував Євангеліє, але й ним жив. Він жив блаженствами, ставши сам блаженний, тобто щасливий».
Якщо поглянути на ікону св. Миколая, -каже далі проповідник,— то він тримає закриту книгу Євангелія. Він вчить нас милосердя і любові. Ця книга має відкриватися нашим життям.
«Євангеліє навчає: «Що дає права рука, нехай не знає ліва». Миколай діяв так за життя. Тому в день цього Святого діти засинають, пам’ятаючи про написані Миколаю листи, прокидаються і дивуються. Всі ми повертаємося думкою в дитинство. Яке б не було джерело походження цього подарунка, свято залишається святом, бо милосердя назавжди залишається милосердям. Світ стає добрішим, якщо добрішими стають люди», — переконаний він.
«Чому саме св. Миколая так полюбили люди, особливо діти? Бо таким було його життя, а біологічна смерть людини є підсумком, укоронуванням цілого її життя», — пояснив проповідник.
«Як добре було б хоча в якійсь мірі бути подібними до св. Миколая. Він зрештою теж народився як людина, мав людське тіло з усіма немочами і спокусами, жив на певному етапі історії. Ви можете подумати: Що я можу дати моєму ближньому? В який спосіб можу допомогти йому?»— поділився побажанням архиєрей.
На його переконання, ми не повинні завидувати іншим, що їм можливо краще ніж нам. Ми до кінця не знаємо, кому краще. Але коли іншим людям буде дійсно добре, тоді світ і суспільство буде кращим. А нам в такому світі буде приємно жити.
«В такі моменти пригадую собі свідчення однієї дівчинки. Вона написала Миколаю, що в неї все є, попросила в нього лише мандаринки. Виявляється, що мама її навчила, якщо Миколай подарує їй щось дуже дороге, то інші діти нічого не отримають. Це гарне свідчення спів відповідальності за інших», — поділився владика Володимир.
«Нехай наше життя та служіння буде співвідповідальне та благословенне!» — побажав єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
Фото – Інформаційний відділ отців Василіян
