26 неділя Еф 5,9-19; Лк 12,16-21 (о. Тур.) с. Відники 03.12.2023.
Святому апостолові Павлові, як кожному доброму проповіднику Христовому йшлося про те, щоб християни приносили добрі плоди і то не ручної праці, а плоди духа! Добрі духовні плоди він кваліфікував, як плоди світла, що відповідали побожній правді життя. Святий Павло просив своїх вірних й тих, хто ставав на дорогу Христового життя, щоб уникали грішних вчинків, які називав ділами темноти. Він вважав великим соромом те, що люди чинять тоді, коли настає пора темряви. Бо саме вона прикриває вчинки від людського ока, але не затемнить і не втаємничить нічого від Божого погляду. Святий звертав увагу людям на те, щоб були мудрими, мали тверезий розум, щоб не відступати від правди, а виконувати волю Бога. І ще перестерігав перед вживанням спиртних напоїв. Розуміється, не перебирати міру у їх вживанні, бо невелика «косоокість» може не лише спонукати до гріха, але й щедро пускати його у своє життя. Апостол закликав, щоб при зустрічах співати псалми, духовні пісні, славити Бога у своїх серцях. Він просив вірних, щоб отряслися з гріхів, встали з них, залишили. Щоб вдавалися до Христа, який воскрешає з мертвих та освітлює. Бо хто не встане – залишиться у них перебувати, а ми усі маємо можливість покинути беззаконня та бути людьми світла, дітьми Христа!
Святий апостол Лука запам’ятав притчу, яку розповідав Ісус й вписав її до своєї Євангелії. Йшлося про історію багатого чоловіка, який не мав спокою, бо його тривожив урожай, що щедро вродила нива. Чому не мав спокою? Тому, що такого великого урожаю, який принесла нива, він не пам’ятав. Не був готовий та не мав місця, щоб помістити цей урожай у відповідні приміщення. Був заскочений такою несподіванкою вродженого урожаю! Подумав, що йому потрібно збудувати більші комори, розширити місце для зберігання збіжжя. Хоч мав інший шанс: роздати багато зерна для місцевих робітників, селян, бо сам не працював на цій ниві; або продати зерно, а кошти роздати бідним! Господь благословив багатій людині великий урожай, мабуть для того, щоб вона вчинила діло милосердя. Бо гарні повчання знаходимо у книзі Сираха: «Вода згасить огонь, що палає, і милосердя надолужить за гріхи» (Сир 3,30).
Здогадуємося, що цей чоловік не був дуже великим праведником, мав гріхи, тому мав велику і добру нагоду, аби їх позбутися. Господь завжди готовий прощати, тим більше, коли людина чинить милостиню! Цей чоловік не поступив так, не використав дарованого моменту життя. Мав прив’язання до багатства та уважав, що великий урожай приніс йому дарунок, що буде полягати на тому, щоб їсти, пити та веселитися, відпочивати багато років. Усе зав’язав на собі, уявляв, що він пан та бог свого життя. Забув, що до випадку смерті не потрібно очікувати багато років і вона прийшла до нього несподівано. Невідомо, можливо коли б він вчинив діло милосердя, Господь продовжив би його роки життя. Багатство мав у посіданні, а ось продовження років життя не було у його власті й не є власністю жодної людини. Виходить, що цей чоловік не зважав на слова Господні, чи легковажив ними: «Через це й ви будьте готові, бо Син Людський приходить у ту годину, про яку й не подумаєте» (Мт 24,44). Багатий чоловік надіявся, що збуватиметься його розпорядження: спочивай, їж, пий веселися; а Господь назвав його нерозумним, бо вночі його душу заберуть, життя його закінчиться. Інші плани в людини, а воля Божа стоїть понад людське планування! Ісус у притчі вказав, щоб багатіти в Бога, дав можливість вчинити це багатому чоловікові, але він не використав доброти Господньої. Багач зробив себе господарем життя і програв: не відпочив, не наївся, не напився і не зумів навеселитися!
По-іншому мислив святий Миколай. Чудотворець, який роздав усе своє майно, позбувся всього, що його зв’язувало з ним, бо багатів у Бога. Це стало у його житті на першому місці. Не ганявся за збиранням скарбів на землі, бо твердо вирішив збагачуватися Господом і в Господі! Бог став його багатством! Буває, що певні багаті особи підсміхаються з бідних, з тих, хто не може стати заможними чи гідно забезпечити себе. І тут Господь усе ставить на місце: «Горе вам, ситі тепер, бо зголоднієте. Горе вам, що смієтеся тепер, бо заридаєте й заплачете» (Лк 6,25). А ось слова Господнього Мудреця: «Хто насміхається з бідного роздразнює Того, Хто його створив… Хто милосердиться – буде помилуваний» (Прит 17,5).
Просімо святого Миколая чудотворця, щоб виблагав нам мудрості життя, бо це найбільше багатство перед Богом! Святий Миколаю, милостивий праведнику, виблагай у Господа закінчення війни в Україні та в усьому світі!
