Стати на дорогу священничого служіння ― це не просто вибір, а покликання до присвяти свого життя іншим. День, коли вшановуємо святу Ольгу, став одним із визначальних у житті диякона Назарія Ходаня ― він заприсягнув на вірність Господеві і пообіцяв віддано служити задля розбудови святої Церкви.
Чин священного рукоположення звершив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир.
Звертаючись до присутніх, Архиєрей пригадав євангельську історію про те, як фарисеї та садукеї в підступний спосіб вимагали в Ісуса знаку.
― Ми теж можемо мати таку спокусу ― чекати на якісь особливі знаки або шукати ідеальних людей. Таких людей на землі не знайдемо. А знаків є достатньо, важливо їх побачити. Ісус свого часу подавав багато знаків, але люди не бачили. Він зцілював хворих без ліків. Він, як лікар мав спеціальну «медицину», ― наголосив владика Володимир. ― Надалі щоденно стаються різні чуда, тобто знаки. Про це не повідомляється в медіа, бо позитив сьогодні не дуже є привабливий, суспільство очікує радше якусь сенсацію. А чуда стаються в тиші та простоті. У цьому відмінність чуда від шоу. Великим чудом є те, що ми тут зібралися. Для багатьох це було ще до вчора несподіванкою. Тобто, приємним знаком.
А також додав:
― Сьогоднішній день вчить нас що таке влада. Це не панування, а служіння. Ісус має владу, але Він використовує її виключно для допомоги і служіння людям. Якщо хтось має певну керівну посаду в суспільстві чи в Церкві, то повинен розуміти одну важливу річ: керівник є слугою своїх підлеглих. Тому керівника не треба боятися, але було б добре його поважати. З іншої сторони, не треба мати владу, щоб чинити добро. Хоча влада надає для цього ширший діапазон можливостей.
Говорячи про особливість події, владика Володимир наголосив:
― Благословенним знаком сьогодні є священниче рукоположення нашого співбрата Назара. Перед нами не стоїть ідеальна, досконала людина. Назар ― один із вас. Він прагне надалі писати свою історію у священстві. Якщо Бог хоче людиною послужитися, то робить це також за допомогою її немочей. Бо тоді людина більш відкрита для Бога, довіряє Йому. Ісус Христос учинив рибаків премудрими, пославши їм Духа Святого – так молимося тропарем П’ятидесятниці. Ці рибаки-апостоли з своєї сторони виявили відкритість і послух. Тому, згодом, вони здобули всю вселенну, бо довірились Чоловіколюбцю. Вони впустили в свої серця велику Божу любов, так що мали чим ділитися. Рукоположення є особистою П’ятидесятницею для конкретної особи. Бажаємо Назару бути відкритим на щедрі дари божественної благодаті, щоб мати чим ділитися з іншими.
З особливим трепетом словами вдячності отець Назарій звернувся до присутніх у храмі в такий важливий для нього день:
― Сьогодні маємо свідчення, що Христос через вас, через ваші руки вкладає покликання. Я йому за це дякую. «Підійшли до Нього…» ― іноді справді потрібно допомогти підійти до Христа. Мені в цьому допомагали батьки, за що їм щиро дякую, дружина та її батьки, вся моя родина, яка постійно додавала мені сили, навіть у непрості часи, кажучи: «ти це зможеш, йди!». Велика вдячність усім присутнім тут отцям, які також підтримували, підказували мені, настановляли, радили, турбувалися за мене. Мої друзі, з якими ми навіть після завершення Семінарії постійно підтримуємо зв’язок. Мої друзі з дитинства, з якими ми часто зустрічаємося. Дякую всім тут присутнім, які прийшли помолитися за мене.
Наприкінці Архиєрейської Літургії отець Назарій уділив присутнім благословення.
Завершилося Богослуження спільним виконанням «Боже великий, єдиний».
Більше фото ― на нашій сторінці у фейсбуці.
Підготувала Наталія Павлишин
