Слово Боже. І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я. Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете. І проситиму я Отця, і дасть Він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його і не знає. Ви ж Його знаєте; бо перебуває Він з вами, і буде в вас. Йо.14, 10-21
Роздуми під час війни. «Хто в Мене вірує, той так само діла робитиме, що їх Я роблю, а й більші від них робитиме» (Йо. 14, 12). Ми не можемо мріяти про майбутнє нашої Церкви, якщо не задумаємося над потребою зцілення травм – особистих, родинних, спільнотних, церковних, національних, історичних і глобальних. Сучасні знання законів психіки, динамізму розвитку суспільства, досвід душпастирського служіння та спілкування демонструють, наскільки ми всі потребуємо зцілення. Ісус несе цілісне загоєння ран людині, народу, цілому світу, але це зцілення можливе тільки тоді, коли ми наслідуємо Христа і приймаємо Святого Духа. Цілі покоління вірних нашої Церкви пережили великі потрясіння, які, на жаль, не припинилися, а набувають нових форм. Геноцидний терор і світові війни, насилля і ув’язнення, вимушене переселення та еміграція, пандемія і нова війна залишають глибокі рани в людських душах, у сім’ях і у всьому суспільстві. Тому знову і знову нехай торкнеться нас цілюща Божа любов і милосердя, щоб ми гідно приймали животворяще Тіло і Кров Христа і творчий подих Святого Духа.
Молитовний намір. Молімося за усіх наших захисників та захисниць, які ціною власного життя відвойовують та утверджують незалежність нашої держави.
Місійне завдання. Мирянськими спільнотами, які діють при парафії, чи активними парафіянами, відвідаймо сім’ї військових, які проживають на території нашої парафії, щоб у такий спосіб їх підтримати та допомогти в їхніх потребах.
