Цьогоріч греко-католики та католики відзначають 400-ліття відходу Священномученика Йосафата Архиєпископа Полоцького. З цієї нагоди запланована низка заходів, які об’єднають Україну, Литву, Італію, Німеччину.
Детальніше про те, що відбуватиметься, поспілкувалися зі співорганізатором істориком, дослідником, викладачем гуманітарного факультету Українського католицького університету Іваном Альмесом.
― З благословення Блаженнішого Святослава мені доручили організувати академічні заходи продовж року святого Йосафата . Заплановані наукові заходи міжнародного рівня ― конференції, виставки, семінари. Їх реалізовуватиме навчально-дослідна програма гуманітарного та філософсько-богословського факультетів Українського католицького університету «Київське християнство». Я є її академічним співкоординатором на гуманітарному факультеті,― пояснив Іван Альмес.
Події будуть міжнародного масштабу, бо, як пояснив науковець, Йосафат Кунцевич ― це постать не лише української історії, а міжнародного рівня.
― Наприкінці року ми плануємо видання книги «Йосафат Кунцевич: документи і матеріали (до 400-ліття)». Це об’ємна праця, обсягом понад 500 сторінок. Вона побачить світ у видавничій серії «Київське християнство». Щодо конференцій, то перша відбудеться в Польщі, в місті Супрасль. Вона стосуватиметься культу Йосафата у Польсько-Литовській державі XVII-XVIII століття. Друга велика конференція «Йосафат Кунцевич: історія, спадщина, пам’ять» пройде у Вільнюсі (Литва), за підтримки литовського уряду та за участі багатьох міжнародних партнерів. І ще одна масштабна подія ― дводенна міжнародна конференція у Римі в Папському східному інституті. Розпочнеться 12 листопада з Месси в Базиліці святого Петра. Після цього у Папському східному інституті відбудеться конференція, за участі дослідників з понад десяти країн світу. Її мета ― показати різні виміри не стільки самої постаті святого Йосафата, як конструювання його культу, насамперед в ранньомодерний час. Співорганізаторами цієї конференції будуть: Папський східний інститут, Католицький університет в Америці (Вашингтон), Український Католицький Університет, програма «Київське християнство», а також посольство Литви у Ватикані та Музей церковної спадщини у Вільнюсі. На цій конференції говоритимуть історики, богослови, дослідники літургіки, церковної музики, ― розповів пан Іван.
Ще один напрям, який реалізовуватимуть у цей рік, ― популяризація культу святого Йосафата у доступнішій формі для ширшого загалу. Події проходитимуть здебільшого за кордоном, та до них можна буде долучитися через онлайн-трансляції, які матимуть синхронний переклад.
Першу велику міжнародну виставку «Святий Йосафат Кунцевич 400 років» готує Музей церковної спадщини у Вільнюсі, УКУ, литовські інституції і Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Її представлять у листопаді цього року, а наступного року (як планується) експонуватимуть у Львові, а в жовтні відкриють виставку у Ватикані. Також відбуватиметься семінар у Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана.
― Для того, щоб отримати інформацію популярною і зрозумілою для загалу мовою, необхідна інтерпретація джерел ad fontes. Тож конференції, які відбуватимуться, допоможуть вивчити нові джерела, інтерпретувати їх і подати популярно. Сподіваюся, що на основі цих заходів вдасться підготувати декілька науково-популярних статей, взяти інтерв’ю в дослідників і перекласти ці напрацювання українською мовою, щоб показати різні виміри культу Йосафата Кунцевича для католиків, ― зазначив Іван Альмес.
Історик також акцентував на тому, що дослідження, які вже є, демонструють, наскільки цей святий цікавий для міжнародних науковців. Перші книги про Йосафата Кунцевича публікували у Вільнюсі латинською, польською, староукраїнською та іспанською мовами. Їх писали єзуїти, серед яких ― Анджей Млодзяновський, київський митрополит Лев Кревза, а іспанською мовою ― василіянин Міґель Перес. Відомі статті про Кунцевича англійською мовою навіть сучасних істориків японських інституцій. Знайшли також книжку житія Кунцевича іспанською мовою. Її у 1684 році опублікували в Мадриді з дозволу іспанської королеви. Копія цього видання була віднайдена на онлайн ресурсах Мексики.
― Йосафат Кунцевич народився на Волині. Та ще в дитячому віці з батьками переїхав до Вільнюса, де проживав тривалий час, вступив у монастир Пресвятої Трійці і саме там відбулася його монаша формація. Потім він став архимандритом цього монастиря. Після того його призначили архиєпископом Полоцьким (це ― сучасна Білорусь), де загинув мученицькою смертю. Для нас важливо, що цей святий засвідчує зв’язок України з Литвою. Для міжнародних дослідників він цікавий тим, що в XVII-XVIII фактично є маркером конфесійної ідентичності не лише католицької, а й унійної. Він став єдиним беатифікованим святим Унійної Церкви (беатифікований у 1643 році, а канонізований ― у 1867 році). Дослідники досі не знають, наскільки поширеним був культ святого Йосафата, та німецький вчений Штефан Родевальл зауважив, що цей культ був спрямований для примирення католиків і уніатів Речі Посполитої. Також досі немає відповіді, наскільки був поширеним культ в Україні XVІІІ ст., ― зазначив науковець.
Тож важливим напрямом, який поставили перед собою науковці є дослідження культу Йосафата Кунцевича, а духовенство – його популяризація.
― Українською мовою є перекладені твори цього святого, зокрема правила для священників, Катехизм і декілька полемічних текстів між уніатами та православними XVІІ століття. Про полемічні твори нам відомо найменше, та цьогоріч опублікуємо один із них ― про фальшування слов’янських письм. Його він написав у Вільнюсі, на замовлення тогочасних митрополитів. Дослідники з Німеччини припускають, що ця чернетка ― саме рукопис авторства Кунцевича. Також є перекладене з латини «Житіє Кунцевича», авторства Якова Суші (працю опублікували в Римі, в 1665 році). Ці матеріали ― це добра лектура для пересічного читача. Ще вперше можна буде прочитати українською проповідь із похорону Кунцевича, яку виголосив Лев Кревза, Окрім цього, в Римі упродовж 2023 р. відбуваються Богослужіння на гробі святого Йосафата в Соборі святого Петра, ― акцентував мій співрозмовник
Спілкувалася Наталія Павлишин
