Святкування Різдва Христового в Архикатедральному Соборі Святого Юра розпочалося нічною Архиєрейською Божественною Літургією, яку звершив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Володимир.
У своєму вітальному слові владика Володимир зазначив:
― Нині святкуємо празник, якого, за прогнозами багатьох аналітиків, для нас могло й не бути. Та, як каже Глава нашої Церкви Блаженніший Святослав, «Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться». Та Україна також часом плаче, особливо в ці дні. Сьогодні, сідаючи до вечері, не одна родина заплакала, бо хтось із рідних чи знайомих ― зараз на фронті або вже покинули нас. Але ми є, ми святкуємо і ми маємо цю державу розбудовувати. І ті, які зараз воюють чи відійшли до вічності, чекають, що ми святкуватимемо радісно. Бо ця Дитина нам дана для нашого відкуплення. Пригадаймо, коли була пандемія, ми всі бажали здоров’я, бо вважали, що це ― найважливіше. Пандемія офіційно триває досі, та нині ми найбільше бажаємо перемоги, світла і тепла. У момент енергетичної кризи вифлиємська яскиня є для нас потужним генератором, звідки випромінює світло і тепло. Лише вміймо це відчути.
7 січня святкову Божественну Літургію в Архикатедральному Соборі святого Юра з нагоди Різдва Христового, на яку численно зійшлися вірні нашої Церкви, звершив Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор у співслужінні з Архиєпископом, Львівським Митрополитом латинського обряду Мечиславом, єпископом Єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США) Венедиктом, єпископом-помічником Львівської архиєпархії Володимиром і духовенством.
Під час Богослуження Митрополит Ігор наголосив:
― Ніхто із нас не сподівався такого кривавого Різдва, Іродового беззаконня, що намірився усіх повбивати на нашій землі. Сьогодні велике свято, радість всьому світові, бо святкуємо історичну дату народження Сина Божого, Володаря миру, чого не можуть зруйнувати жодні ракети, кулі та снаряди, навіть, фосфорні та атомні бомби безсилі перед Божим миром! Це ― гарний день, святий день, Різдво Господнє, день миру та любові, бо він, Дитя-Ісус, долає війни та ненависть, ворожнечу та вбивства! Хай святкова радість Різдва, мир та любов, дістанеться до кожного серця наших воїнів та воячок, де б вони не знаходилися і, які б труднощі їх не зустрічали.
А опісля додав:
― Хай радість свята огорне кожне серце наших українців та українок, яких депортовано із рідних місць! Ми пам’ятаємо про наших вірних за кордоном та усіх внутрішньо переселених в Україні! Усім нашим немовляткам, дітям, молоді, дорослим, людям доброї волі щире святкове вітання: Христос раждається! Встаньмо зі святим Йосифом та Марією, візьмімо дитя Ісус на руки й благаймо його, щоб він наповнив нас своїм миром, здолав темряву, грабежі та вбивства, ненависть та ворожнечу, завершив війну й привернув мир усьому світові! З людського пункту бачення, це ― неможливо, але не у Господа: «…У людей це неможливо, але не в Бога, бо для Бога є все можливе» (Мр 10, 27). Господи, вчини неможливе ― можливим! Пресвята Богородице, виблагай миру та спокою в нашому краю!
Завершилася Архиєрейська Літургія спільним виконанням Духовного гімну України «Боже Великий Єдиний!».
Митрополит Мечислав також звернувся з вітальним словом, в якому поміж іншим сказав:
― У цей важкий воєнний час покладаймо на Спасителя всю нашу надію, вірмо Його слову і любімося взаємно, щоб бути достойними Божими дітьми і гідними якнайшвидше святкувати перемогу над ворогом, жити в єдності думок і сердець, в свободі будувати майбутнє нашої Церкви і Батьківщини, адже цього так прагне Бог.
Також думками про особливу значимість відчути повноту Різдва Христового поділився владика Венедикт:
― Нелегко і непросто святкувати в час війни. Бо це болить, як би ми себе не втішали. Зараз війну переживаємо по-іншому, аніж це було колись, коли відчували війну ті, через чиє місто чи село проходила лінія фронту. А тепер через сучасні засоби масової комунікації ми всі ― на війні. Та все ж, ми святкуємо Різдво, бо Христос також народився не в ідеальних обставинах, а в стайні ― найбільш брудному місці. Спаситель приходить у бруд людського життя. Сьогодні Христос народжується в реальності війни, щоб показати, що є з нами. Де приходить Син Божий, там немає страху і паніки.Звичайно, ми не знаємо рішення тієї війни… Тому маємо бути людьми віри і довіряти Богові. Христос прийшов і приніс нам спасіння. Він став людиною, щоб ми мали можливість здобути Божественне життя. Так само Бог може змінити цю війну. Тому віддаймо Йому це.
Опісля святкової Божественної Літургії духовенство, як зазначив єпископ-помічник Володимир,зібралося, щоб «ділитися в братньому колі різдвяною радістю».
