28 неділя Кл 1,12-18; Лк 14,16-24
Ісус Христос якоїсь суботи побував у фарисейського начальника на обіді, часом й таке ставалося. А в домі цього фарисея, між іншим, проходили змагання, суперництво, між присутніми, щоб зайняти перші місця на обіді, кращі місця, можливо, ближчі до запрошеного гостя, яким був Ісус.
Господь бачив усі ці смішні неподобства й відізвався повчальною притчею, вказуючи, що запрошеним на весілля, слід, займати останні місця; бо, коли прибуде відповідальна особа за порядок на забаві й скаже, щоб переміститися з останнього на переднє місце, тоді такій особі буде честь і слава!
Ісус, дивлячись на цю метушню, повчив присутніх про чесноту покори, чого дуже бракувало невихованим особам. Можливо, вони знали засади етикету поведінки за столом, але смирення їм дуже бракувало. Невідомо, чи зухвалі особи почули та прийняли до свого серця це цінне повчання?! Згодом, Спаситель докинув ще кілька фраз та переконував присутніх, щоб не кликали на забаву тих, хто може рівним відплатити, лиш, звати: «… бідних, слабких, кривих, сліпих» (Лк 14,13), які не мають змоги влаштовувати бенкетів. Мабуть, для усіх нас буде невідома цікавéнька новина, що убогі, криві, сліпі тощо, за часів Ісуса, були поставлені поза спільнотою релігійних та літургічних зібрань, вони не мали права входити у храм, так голосив старинний припис (див. «Ewangelie z kom. duszpasterskim» T. Loska SJ, 2009, str. 707).
В другій книзі Самуїла читаємо: «… Сліпі і криві не ввійдуть до господнього дому» (2Сам 5,8). Таких уважали за грішників, яких діткнуло Боже покарання, що виразилося на їхньому фізичному здоров’ї. Не знаємо, що діялося в головах самовпевнених осіб від почутої притчі, бо Ісус говорив протилежне про хворих осіб, але Господь уболівав і над душами фарисеїв. Господь перекреслював приписи спрямовані проти немічних осіб, представляючи їх, як рівноцінних й нічим не менших, чи незначущих від усіх інших, які втішаються добрим фізичним та психічним здоров’ям!
Для осіб певних себе, які бачили себе вище від інших, уважали себе за багатих та мудріших від інших, опираючись на свій економічний стан, повчання Ісуса не було добре сприйнятим. Такі особи не любили повчань, які перечили їхньому переконанню!
Спаситель продовжив до зібраних наступну притчу про доброго чоловіка, що запросив на велику вечерю багатьох осіб. Він послав свого підопічного, щоб повідомив запрошених про те, що приготування готове. Правда, що сталося несподіване: усі запрошені відмовилися прибути на вечерю, мовляв, у них є свої важливіші справи. Коли гонець повідомив пана про відмову запрошених прибути на бенкет, добродія розгнівала така постава й він велів запрошувати з вулиць та площ міста «вбогих, калік, сліпих, кривих». А, коли місця були незаповнені, тоді добрий господар наказав, щоб вийти на шляхи та загороди, тобто, поза місто і запрошувати перехожих, щоб ті стали учасниками приготованої великої трапези.
Кого у запрошених вбачають учені в Святому Писанні? Насамперед, вибраний народ, своїх, які відмовилися прибути на вечерю. А запрошені убогі, сліпі, каліки тощо, це уже згадані особи, яких суспільство уважало грішниками. Потім, люди зі шляхів та огорож, це погани, особи з поза вибраного народу, яких, не хто інший, а Господь очікує і на вечері пресвятої Євхаристії, і, як учасників вічної нагороди в небі. Ісус показав, що погляд Бога відрізняється від погляду людей, які створили певну норму, хто може бути спасенний, уважаючи себе привілейованими людьми. Господь розбив такий міф й показав, що спасенною повинна стати кожна людина, яка відкликається на покликання Бога, готова виконувати волю Господню! Бог усіх кличе до спасіння!
Сталося не по нашій волі, достойні сестри та брати в Христі, що в Україні точиться війна спричинена російськими агресорами. Гинуть люди, вбивають невинних, навіть, дітей-немовлят; багато поранених, полонених, вивезених проти волі дорослих та дітей в далекі райони Росії – це задум демона, що виконують його слуги-люди! Молімося за те, щоб Господь найшвидше припинив війну і послав мир у світ! Пресвята Богородице, виблагай миру та спокою у нашій Батьківщині!
