Якщо ми можемо черпати силу з таємниці власного хрещення, яке усунуло первородний гріх. Тоді зуміємо пронести різдвяну радість в нашому серці протягом цілого життя. Про це сказав єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир під час проповіді до вірних у храмі святого Миколая Чудотворця смт. Глиняни у 27-у неділю після Зіслання Святого Духа.
«На сторінках сьогоднішнього Євангелія зустрічаємо жінку, яка мала великі терпіння. Зустріч з Ісусом звільнила її з цього становища», – зазначає проповідник.
«Хоча євангелист Лука і був лікарем, але детально не розповідає про її хворобу. Жінка була скорчена, не могла ніяк випростатись. Тобто, не прямо стояти, підняти голову. В даній ситуації може йтися про деформуючий артроз. Але радше симптоми. Важливіший діагноз. Ці страждання мають духовне підґрунтя. Ісус каже начальнику синагоги, що цю жінку сатана зв’язав уже 18 років. Тут здогадуємося, що йшлося не про якусь вроджену ваду, але про проблему, яка появилася вже на певному етапі життя», – зауважує архиєрей.
Не знаємо, – продовжує далі владика Володимир, – що саме відбулося в житті цієї скорченої, скаліченої жінки, але за її хворобою стояв сатана, тобто гріх. Тому Ісус не каже їй: ти зцілена, а ти звільнена, розв’язана з твоєї недуги.
Далі проповідник звертає увагу на певні контрасти: «На перший погляд, жінка була практикуючою віруючою людиною, відвідувала синагогу, але нічого не помагало. Начальник синагоги напевно навіть не поцікавився нею, не зауважував її. Зрештою, він ставить худобу вище від людини. Такий висновок робимо з пояснення Ісуса».
«Цікаво, що жінка не просила Ісуса зцілення», – підкреслює він.
Відтак наголошує на три важливі моменти: Ісус бачить, кличе, дотикає через покладення рук.
«Можна поставити питання: а чому Ісус звернув увагу на жінку? Може йому стало школа людини? Кожна людина була і є для Нього цінна? Але тут є певна символіка. Жінка може уособлювати ізраїльський народ, який не завжди був послушний чи толерантний. Тому показана послідовна ініціатива Ісуса Христа, який шукає впалих дітей Авраама. Жінка змогла випростатися перед Тим, на чий образ і подобу створена. Вона могла дивитися вгору, бачити небо. А начальнику було важко збагнути, що перед ним стоїть той Бог, до якого він молиться. Згодом жінка прославляє Бога. Людина, яка вдячно прославляє Бога, служить Йому, може бачити небо, бо вміє дивитися вгору», – роздумує архиєрей.
«Це була не лише зустріч Ісуса з хворою жінкою, а й з іншими людьми. Вони повинні були зайняти якусь позицію.
Жінка після багатьох років стала здоровою і ціле оточення змушене було змінити своє ставлення до неї. Багато людей раділи цим чудом, але були й такі, що не змогли зробити цей крок, як наприклад цей же начальник синагоги. Він був теж духовно скалічений, бо не зміг радіти з оздоровлення людини, прихожанки його синагоги. Ним навіть оволодів гнів, що Ісус оздоровив цю жінку в суботу», – каже він.
За його словами, завданням зла є руйнувати. Зло проявляється у хворобі жінки, на її тілі. У випадку начальника синагоги воно присутнє у способі його думання. Хто високо стоїть, той може дуже низько впасти. Ми також стоїмо перед вибором. Вибираємо Бога або якусь альтернативу.
«В зустрічі людини з Богом зло не має місця», – переконаний владика Володимир.
«І ми маємо можливість бути свідками таких оздоровлень, також сьогодні, в наш час, бо Ісус Христос не змінився, є тим самим. Скільки людей звертається до церкви, зокрема, тут в Глинянах, де в молитві шукають порятунку, просять священика помолитися над ними. А молитва завжди є почута, не завжди відразу. Але молитва не має терміну дії. Наскільки лікувальною є сповідь, яка є чудовою терапією для людини. Це великодній подарунок Ісуса Христа. Це подарунок! А Святе Причастя! Часом людина шукає в церкві вже останню надію. А скільки людей ще цієї дороги не знає?» – додає проповідник.
Владика Володимир розповів легенду про вифлеємську яскиню: «Ми є на дорозі передріздвяного посту. Наступна легенда розповідає, що до вифлеємської яскині приходили різні люди відвідати Ісуса, поклонитися Божій дитині. І ось прийшла одна особа, дуже стара жінка в старому подертому одязі. Вона була скорчена, дуже пригнічена. Це в якійсь мірі насторожило Марію, але все-ж таки вона впустила цю жінку. Жінка підійшла до ясел і нахилилася над дитиною. І в цей момент Ісус відкрив очі. Марія здивувалася, бо очі жінки і очі Ісуса були дуже подібні, сяяли надією. Тоді жінка витягнула щось з кишені і віддала цей подарунок Ісусові. Що ж це міг бути за подарунок після відвідин пастушків і щедрих подарунків мудреців? А жінка піднялася, немов би скинувши з себе тяжкий тягар. Її плечі вирівнялися, головою майже дотикала стелі стаєнки. Її обличчя сяяло молодістю. Тоді вона щезла в темряві ночі. Тепер Марія могла впізнати таємничий подарунок – яблуко; яблуко першого гріха, плід з дерева пізнання добра і зла. Його принесла Єва», – розповів архиєрей.
«Якщо ми, подібно до Єви в нашій легенді, нахилимося в покорі перед Ісусом в яскині, щойно тоді зможемо радіти нашим життям. Бо Ісус нас підніме. Ми можемо черпати силу з таємниці власного хрещення, яке усунуло первородний гріх. Тоді зможемо пронести цю різдвяну радість в нашому серці протягом цілого життя», – додав на завершення Преосвященніший Володимир.
Адміністратор парафії у Глинянах о. Андрій Лукачик подякував владиці володимиру за очолену ним урочисту Божественну Літургію.
Опісля якої було освячено воду та окроплено нею вірних.
