23 неділя Еф 2,4-10; Лк 8,26-39
Одного разу Ісус з учнями прибув човном у Гадаринську землю. Відразу, вийшовши з човна, до гурту Ісуса приблизився чоловік, який мав у собі бісів, що перебували у ньому від давнього часу. Жив поза домом, у печерах, без одягу, словом, люди лякалися, коли бачили таку людину. До усього, чоловіка неможливо було притримати, він розривав залізні пута, бо такою силою володіли біси й гонили людиною по пустині.
Демон немає тіла, він ― дух, що був ангелом, але посідає можливість діяти на людину, яку опановує й у ній проявляє свою силу. Тут пригадується чоловік Карвер Алян Амес з Австралії, якого душив демон у готелю, міцно, обнявши шию, бо після такої сутички у нього були знаки посиніння на шкірі шиї. Епізод із згаданим Аляном відбувся не так давно, ― був 1993 рік. Демони ― вороги людства, які не люблять людей, особливо, побожних, тих, хто молиться, постить та практикує добре християнське життя. Ті, хто чинять гріхи, ― приятелі диявола, тому він не воює проти таких, бо це його здобич. Хто провадить християнське життя, хто молиться й живе з Богом, це ― вороги демона і він не має жодної частки у них. А диявол, приближаючись до Ісуса, відразу злякався, бо опанований чоловік припав перед ним, назвавши його Сином Бога Всевишнього.
Звичайно, що демони провокують й впливають на людину, змушуючи її говорити, артикулюючи устами для промовляння слів. Ті особи, хто були присутні під час екзорцизмів, тобто спеціального моління на вигнання диявола з людини, не один раз чули, як демон людським голосом відзивався з особи. Пригадую, світлої пам’яті, отця Германа Будзінського, монаха-студита, який молився над певною жінкою, а злий, почувши слова, щоб покинув її, сказав, що увійде в іншу особу, яка була там присутня. Звичайно, що він не може увійти в людину без згоди Господа, бо прочитаний євангельський уривок пригадує, як біси благали Ісуса, щоб зволив їм увійти в свиней. Навіть, самостійно свиней не можуть посісти злі духи!
Святий Учитель Церкви перестерігає, навчаючи про демонів, які можуть чинити певні діла: «Своєю силою ― звичайно, ні, але з дозволу Бога можуть зробити дещо. І, якщо Бог дозволить, тоді я, теж можу зробити щось. Із якої причини ти дивуєшся тому, що диявол без сили Божої не може ніколи нашкодити людям, коли він не міг принести шкоду, навіть свиням …» (св. Ів. Золот. на Ісаю 𝚇LΙ).
Впадати у паніку перед дияволом не потрібно, бо він не може принести жодної шкоди людині без згоди Бога. Святий Учитель повчає: «… по своєму вирішенню ми поступаємо добре або грішимо, стаючи на сторону ангелів або демонів» (св. Ів. Золот. на Іова гл Ι, ст. 6). Ісус Христос назвав диявола батьком брехні, звертаючись до юдеїв: «Ваш батько ― диявол і ви хочете виконувати жадання вашого батька. …бо нема в ньому правди. Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він брехун і батько його» (Ів 8,44). Дуже небезпечна ця річ, що юдеї радше воліли виконувати волю диявола, як бути слухняними Богові!
Ісус переміг диявола на пустині, який спокушав його їжею, владою та поклонінням злу. Господь тоді прогнав його і розуміємо, що в Гадаринській землі демон знову приблизився до Ісуса, благаючи, щоб не мучив його, а томився він сам від того, що противився Богові, принаймні, свиням хотів нашкодити. Дияволи зробили собі перебування в цьому бідному чоловікові, невідомо з якої причини. Господь дозволив демонам увійти в свині, а біси, вийшовши з чоловіка, увійшли в свиней, які відразу кинулися з кручі в озеро й втопилися. Історія розвинулася до того, що пастухи розбіглися від побаченого й повідомили в місті та по селах, що сталося зі стадом свиней. Люди вийшли напроти Ісуса, вони були прив’язані до своїх поросят, жаліли за ними, але не раділи звільненням чоловіка від напасливих злих духів. Просили Ісуса, щоб віддалився від них ― Господь повернувся, залишив Гадаринський край. Люди, до яких прибув Бог, Світло, залишилися у темноті при своїх земних інтересах, віддаляючи від себе спасіння.
Господь дає кожній людині можливість вибирати, навіть, коли вона вибирає зло, замість добра, осудження, замість спасіння! Бог шанує вільну волю, теж ― злу кожної людини. Інша справа, куди заведе людину цей вибір, коли вона опиниться у вічності?
Пам’ятаймо про це, що наш найбільший ворог на землі ― диявол! Він радо погубив би усіх людей в пекельному вогні, а не у водяному озері. Той дух не відпочиває, не спить, не бере відпустки, лише день і ніч працює, щоб придбати якусь людську жертву, яка слухає його та іде за ним. Не забуваймо, що Ісус Христос помер за нас на хресті, щоб ми були щасливими у вічності. Борімося за щасливу вічність у небі відважно та мужньо, хоч би так, як наші воїни захищають нас, нашу землю, жертвуючи часто своїм життям.
Господи, рятуй нас від нападів злих духів й, заверши, просимо тебе, війну в нашій Україні! Мати Божа, Маріє, стій при нас й обороняй від нападів лукавого!
