Євр 2,11-18;
Мт 2,13-23.
Свята родина, Марія, Йосиф та Ісус, не мала жодних привілеїв. Насамперед, народження Ісуса, Спасителя світу, правдивого Бога і людини, відбулося в дуже скромних і – просто скажемо – у складних та невигідних умовах. Люди не прийняли Бога, не прийняли Боголюдину до своїх домівок; Господь народився поза містом на сіні – подібно така історія несприйняття Бога повторяється до цього часу. Продовжується тіснота людського серця для Бога, бо якось легше знайти час та місце для іншої людини, для різних занять, а для всемогутнього Бога бракує часу та трудно знайти місце для Нього у житті багатьом людям. Сьогодні, у свято Собору Пресвятої Богородиці та святого Йосифа, роздумуємо про певні аспекти життя святого Йосифа, які особливо були пов’язані з народженням Ісуса Христа. З євангельської розповіді святого Матея довідуємося, що ангел Господній у сні нав’язав розмову зі святим Йосифом, який задумав тайкома відпустити Марію, коли побачив, що Вона вагітна. У нього появилося нерозуміння вагітності Марії, яка була з ним заручена. Він не бажав робити скандалів, лише в тихий спосіб задумав сказати Їй, щоб Вона залишила його. Але усією справою керував Господь, який послав ангела в потрібний момент, щоб у сні пояснити Йосифові, що зачаття Марією дитяти сталося за справою Святого Духа. Ангел вияснив Йосифові, що Вона породить сина й він, Йосиф, назве Його Ісус (пор. Мт 1,20-21). Святий Іван Золотоустий, роздумуючи над приходом до Йосифа ангела у сні, запитував: «Чому не на яву, як являвся пастухам, Захарії та Діві? – І відповідав – Йосиф посідав глибоку віру; тому йому не потрібно було такої появи» (св. Ів. Золот. Бесіда ΙV на Мт, п.5). А про надання імені Еммануїл, що ангел звістив святому Опікунові, Учитель Церкви вклав такі слова в уста ангела: «Хоч народжене походить від Святого Духа, але не думай про себе, що ти відсунутий від служіння при воплоченні (втілені). Хоч ти не співпричетний народженню, і Діва перебула неторканою, однак, що належить батькові, то, не шкодячи гідності дівочості, даю тобі можливість, тобто, ти даси ім’я народженому… Хоч він не твій син, але ти будь йому замість батька» (св. Ів. Золот. Бесіда ΙV на Мт, п.6). Очевидно, святий Йосиф мав свої переживання, багато він не розумів зі всього почутого, але чітко усвідомив мову ангела й докладно виконував волю Бога, сповіщену небесним посланцем. Святий Обручник зрозумів, що Марія лиш заручена з ним, і на неї покладені великі обов’язки, що відносилися до народження Божого дитяти, Ісуса. Він не ставив ангелові зайвих запитань, не випитував про ніщо Марію, а Господь через ангела сповістив йому те, що було потрібне для опіки над Божим Сином. Ангел сказав Йосифові устати вночі – він піднявся відразу; повідомив, щоб втікали у Єгипет – той спішив негайно туди; перебувати там до наступного повідомлення, коли можна буде повертатися – Йосиф усе не тільки слухав, але докладно, без зайвих слів та запитань виконував. Не був у новіціяті, не посідаємо свідчень, щоб виховувався при святині, але віддався цілковито в руки Господні й сповняв волю Бога бездоганно. Так багато й глибоко справжнього духовного життя навчає нас святий Йосиф. Не монах, а практикував глибоку покору та слухняність; не священник, а кожне слово ангела приймав глибоко до серця й з великою посвятою усе виконував! Коли свята родина втікала у Єгипет, а потім поверталися звідти, ангел у сні сповіщав Йосифові волю Бога, а він негайно вставав, піднімав Марію, брав дитя та пускався в дорогу. Не збирав цілими годинами речей, не журився харчами та іншими подібними речами, лиш брав найнеобхідніше, що було під руками, й швидко пускався в дорогу. Глибокий приклад духовного життя пропонує нам святий Йосиф, а ще глибшої уваги заслуговує життя Пресвятої Богородиці та Ісуса, нашого Спасителя, про кого слід пам’ятати, думати й навчатися від них справжньої духовності кожного дня. Як сестри під іменем святого Йосифа, ім’ям якого пишаєтеся й гордитеся, бо маєте ким, – старайтеся присвоювати та практикувати великі чесноти: чистоту, слухняність, простоту, убогість та покору, якими сіяв ваш святий покровитель, Обручник Йосиф. Ми коротко роздумували про його життя, про геройські чесноти святого Йосифа, хоч нам дуже мало відомо про його побут на землі, що описано в Святому Писанні. Однак із цих кількох запропонованих речень пізнаємо стратегію життя святого Йосифа, його цілковиту та всесторонню відданість Богові, тихе служіння Марії та повну опіку над дитям Ісусом. Святий Йосифе, опікуне Ісуса та Марії, просимо тебе про глибоку опіку над кожною сестрою твого Згромадження. Проси для кожної із них постійного благословення у Бога та відданого служіння святій Церкві!
+ Ігор
Митрополит Львівський
8 січня 2022 р. Б., каплиця святого Йосифа монастиря Згромадження сестер святого Йосифа Обручника Пречистої діви Марії, м. Львів
