Слово Митрополита Львівського у Навечір’я Різдва Христового

Євр 1,1-12;
Лк 2,1-20.

Прості й дивні обставини були пов’язані з народженням Божої дитини, Ісуса. Так сталося, що Марія та святий Йосиф вирушили з Назарету у Вифлеєм, щоб виконати цісарський наказ, пов’язаний з переписом населення. Вони, як багато інших людей, подолали трудну та некоротку дорогу. Очевидно, що долали її пішки, а Марія, як вагітна дівчина, мабуть, час до часу сідала на осля й так прямували до місця призначення, Вифлеєму. Коли прибули у Вифлеєм, сталося так, що Марії прийшов час народити дитя. Йосиф кинувся в пошуки місця, відчинялися чергові двері й він чув лиш відмову. Люду прибуло багато на перепис, а з вагітною ніхто не бажав завдавати собі клопотів. Відмовити легше, ніж брати відповідальність. Хоч у такому випадку прийняти Бога у своєму помешканні чи обійсті означало би більше, ніж зібрати цілісіньке подвір’я золотих злитків. І люди, коли б їм висипати в ноги золотих монет, радо би прийняли святу Родину, але біда в тому, що вони не розпізнали в цих святих особах скритого скарбу, Спасителя світу. Святий Йосиф з Марією помандрували поза оселі Вифлеєму та знайшли вільне місце, де стояла худоба. Тут, на сіні, – не припускаємо, що у жолобі, хоч Святе Писання говорить про ясла, але здогадуємося, що просто на якійсь підстилці – положила Марія народженого Ісуса. Дуже скромно, без повитух, без медичного забезпечення, без жодного нагляду акушерів, навіть не в будинку прийшов на світ Божий Син. Важним було це, що вночі ангел Господній з’явився пастухам, повідомивши їм, що у місті Давидовім народився Спаситель. І вони знайдуть дитя сповите, що лежатиме у яслах. Пастухи ніколи не зустрічалися з таким явищем і такою історією, повірили ангелові й пішли шукати народжене дитя. Чабани, хоч злякані, але не зневірені, знайшли Марію, Йосифа та народжене дитятко. Побачили хлоп’я й розповідали, що їм сповістив ангел. А Марія пильно усе зберігала у своєму серці, глибоко задумуючись над почутими словами від пастирів. А вони уже не злякані, лише надхнуті та радісні поверталися до своїх отар, розповідаючи про усе, що бачили та почули від ангела. Ось так коротко заглиблюємося у подію народження Божого Сина, який прийшов на світ, не шукаючи жодної вигоди, лише приймаючи усі невигоди, пов’язані зі своїм народженням. Жодного невдоволення, ані слова нарікання не вирвалося з уст Марії чи святого Йосифа. Вони глибоко раділи народженому Божому дитяті, розуміючи, у свій спосіб, прихід Спасителя світу на землю. І ми вдячні та глибоко приклоняємо наші голови Ісусові Христові за Його прихід на землю і за Його діло спасіння світу!

+ Ігор
Митрополит Львівський

6 січня 2022 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів

Останні новини

Упродовж Різдвяного посту в Архикатедральному соборі Святого Юрія у Львові виставлено для почитання Вифлеємську ікону Пресвятої Богородиці. Щодня...
Щоб допомагати молоді зростати у вірі, важливо не припиняти зростати самому. Саме з такою метою Комісія у справах...
Публікуємо постанови 104-ї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, що відбулася 13–14 листопада 2026 року у Львові. Основну...
У Львівській Архиєпархії УГКЦ завершилися щорічні реколекції для духовенства, які цього року об’єднали близько 450 священників. Упродовж шести...
16 листопада працівники Курії Львівської архиєпархії УГКЦ традиційно відвідали Zenyk Art Gallery (ZAG), де оглянули дві нові виставки...