Ді 13,25-33;
Мр 6,14-30.
Коротко роздумуймо про великого пророка – так його назвав сам Ісус Христос – «… що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Хрестителя…» (Мт 11,11). Наша Церква згадує усікновення святої голови пустинника, молодого чоловіка Йоана, який нікому нічим не завинив! Жив у пустині від дитинства, не вимагав від нікого їжі ані одежі, не претендував на землю, гроші чи будинок тощо. Жив спокійно в пустелі, їв те, що зірвав із кущів, часом вдалося Йоану знайти бджолиного меду, лиш не відомо, як він його здобував від бджіл, які добре боронять свого і успішно жалять? Євангелист Марко написав: «Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий» (Мр 1,6). Цей відважний пророк намагався повернути Ірода на дорогу гідного людського життя, бо цар забрав дружину свого брата і, здавалося, щасливо проживав. Предтеча обороняв Божий закон, що не велів проживати таким чином, тому звертався до Ірода, щоб він покинув ганебний спосіб життя з чужою жінкою. Цар поважав Йоана, боявся його, уважаючи пророка за святого та справедливого, але Іродіада, незаконна жінка Ірода, горіла бажанням вбити святого. І трапилася нагода: в день своєї річниці уродин цар справляв бенкет, а дочка Іродіади гарно танцювала, що сподобалося не лише Іродові, але й присутній знаті. І цар звернувся після танцю до дівчини, щоби просила у нього чого хоче – навіть половину маєтку, присягнувши, зможе подарувати. Та подалася до матері, щоб порадитися, а мати виразно вказала, щоб просила голову Івана Хрестителя на полумиску. І цар велів відтяти голову святому чоловікові, якого боявся. Предтечі боявся, а відтяти голову через ката праведнику – не лякався? За короткий час свого життя святий Іван Хреститель довершив дуже багато добрих справ. Він охрестив Ісуса, вказував на Нього як на Божого Агнця, організував учнів до побожного життя, хрестив людей у Йордані, закликав народ до покаяння, перестерігав царя Ірода за негідне життя, проживав у пустині, не шукав жодної ласки у світових людей, посідав твердий та тверезий спосіб життя. Святий Предтеча давно похоронив смерть у своєму серці ще перед тим, як йому мали відсікти голову! Був відважним і готовим на все, спокійно приймав передчасну смерть. Пророк не образив царя жодним словом, звертався до нього, щоб полагодив своє подружнє життя згідно Божого закону. Говорив необхідну правду цареві, уболівав за його вічне життя, підказував, як краще поступати, щоб уникнути вічної кари, уболівав за правду, за моральність царя, за позитивне життя вельможі у вічності. За таку поставу Йоан поплатився відсіченням голови. Святий не грозив цареві військом, не йшов проти нього війною, жодної войовничості, помер за словесну правду. Велике діло, мужність та безстрашність тих, хто готовий померти за правду, а тим більше тих, хто за правду віддав життя! Бездиханний святий Йоан переміг живого, озброєного, могутнього володаря Ірода! Така правда – і в такий спосіб мертві перемагають живих! Протиставлений голос правди викликає страх у можновладців! Мужні праведники помирають, але їхні ідеї та голоси завжди живі! І мертва голова пророка свідчила правду нечестивцям, які швидко позбулися її, бо не могли знести глибокого праведного мовчання! Святий пророче, предтече й хрестителю Господній Йоане, молися до Бога за спасіння наших душ! Пресвята Богородице, рятуй нас!
+ Ігор
Митрополит Львівський
11.09.2021 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів
