1Тм 5,22-6,11.
Лк 18,15-17; 26-30.
Достойні отці, дорогі молільники, вітаю вас та дуже дякую, що прибули сьогодні на спільну молитву в десяту річницю свячення цього храму! В той день пролітав сніжок, який тонкою пеленою лежав на землі, було 18 градусів морозу, а сьогодні – сонце, плюс 16 градусів. Тоді освятили храм й дуже радіємо цій делікатній скромній святині! Десять років тому ми особливо дякували пану Артемовичу Володимиру, який у травні 2009 сказав, що до кінця року збудує храм, і славно дотримав слова! Я низько кланяюся й сьогодні вельмишановному, простому і смирному пану Володимиру за його жертовність, любов до ближніх й відкрите серце до храму! Хай добрий та ласкавий Господь благословить вас, шановний пане Артемовичу, дає ще більше мудрості та доброго здоров’я довершувати гідні вчинки, чого благаємо для вас у Господа!
Святий апостол Лука описав подію, коли до Ісуса приводили малих дітей, щоб Він доторкнувся їх. Батькам вистачало, щоб Господь поклав на голову дитини руку чи просто торкнувся дитини рукою. Діти були щасливі, й не менше щастя відчували матері чи рідня, коли приводили дітей до Христа! Але не усі так думали? Учні Ісуса докоряли тим, хто приводив дітей, блокували, зважаючи на втомленість Спасителя. Ісус спостеріг ці дії учнів, прикликав до себе й промовив до них: «… Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже» (Лк 18,16). Ісус поставив дітей як приклад дорослим, бо вони – прості, слухняні, довірливі тощо. Господь вказав, що ті, хто не подібний до дитини, хто не приймає Царства Небесного так, як дитина, – такі можуть не осягнути вічного щастя. Ті, хто був поряд з Ісусом, почувши такі слова, поставили питання: «… Хто ж тоді може спастися?» Але Ісус пояснив, що Бог бачить справи інакше, аніж це обчислюють люди. Те, що неможливе в людей, у Бога здійснюється, бо Він створив світ і все його багатство. Господь дбає про стан людей та речей у світі. Сам Син Божий прибув на світ у вигляді людини, щоб рятувати людей від вічного покарання. Ісус Христос помер на хресті, спасаючи людський рід від вічної погибелі. Спасіння душі – це перше завдання кожної людини, бо посади, багатства, авторитет, сила тощо не послужать людині до спасіння, коли вона віддаляється від Бога та наражає себе на вічне осудження. Апостол Петро, забираючи слово, запитав Ісуса, що буде тим, які усе залишили й пішли за Христом. Ісус відповів, що ті, які залишили свої доми й пішли за Христом задля Царства Божого, отримають більше в цьому світі та вічне життя у вічності. Лиш Спаситель виразно підкреслив, що йти за Ним потрібно ради здобуття Царства Небесного, а не тому, щоб їсти хліб, бути ситими або оздоровитися від недуг.
Свята Церква прославляє сьогодні святого Саву Освященного, який народився 439 року в Кападокії, недалеко міста Кесарія. Батько, Іван, був військовим, і разом з матір’ю подався в Єгипет, куди кликав його обов’язок. Батьки були віруючими людьми, а п’ятирічного Саву залишили на виховання Ермесу, брату Івана. Жінка Ермеса знущалася з малого і, маючи вісім років, Сава подався в монастир, де навчався й чинив позитивні кроки у чеснотах. Цей молодий хлопчина полюбив усамітнене життя. Сава подався у Єрусалим, дістався до лаври святого Євтимія, куди був прийнятий великим святим, основником лаври. Задовольнявся малими речами, був простим у їжі, багато постив і працював, перебуваючи в печері. Згодом, Саву поставили у священство, це вчинив патріарх Єрусалиму Салюстій, тому Саву назвали «Освященний». Як священник, Сава ревно служив Богу, монахам та людям, які приходили у монастирські храми на молитву. Святий Сава дбав про розвиток монастирів, зустрічався з братами, підбадьорював їх до гідного чернечого життя. Цей святець боровся проти різних єресей, які поставали у Церкві, заступався перед цісарями за народ, щоб зменшили людям податки. Сава спочив у Господі 5 грудня 532 року, на 94 році життя. Хоч не було легко, але довгим життям благословив Господь святого Саву. Святий апостол Павло пригадував Тимотеєві, що коренем лиха часто буває грошолюбство, яке відводить людей від Бога. Апостол давав настанову Тимотеєві: «… Шукай праведності, побожності, віри, любові, терпеливості, лагідності» (1Тм 6,11). Необхідно прислухатися до слів святого апостола Павла й гідно практикувати чеснотливе життя! Святий Саво Освященний, вимоли у Господа миру в Україні, а для усіх нас гідного життя й спасіння наших душ!
+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ
18 грудня 2019 р. Б., храм блаженного священномученика Олексія Зарицького, м. Львів
