Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор звершив Архиєрейську Літургію з нагоди 30-ліття священного служіння отця Романа Галамая — пароха храму Святої Параскеви села Залужжя, Яворівського деканат.
У проповіді Архиєрей зазначив:
— В книзі Апостольських діянь, запропонований уривок описує про апостола Павла, який зібрав певну спільноту розломити хліб, тобто, молитися Службу Божу і споживати святе Причастя. Зібралися увечері, можливо, під вечір, бо Павло вибирався в дорогу, довго проповідував, була глибока ніч, народ слухав, були голодні Божого слова. Там знайшовся юнак, який прийшов, щоб бути учасником побожної трапези. Сон зморив молодого Евтиха й він впав із підвіконня третього поверху. Тоді ще не було храмів, вірні збиралися в домах, де проводилися моління. Юнака підняли мертвим. Апостол Павло зійшов униз, припав до юнака, обняв його та промовив, що його душа в ньому. Учень повернувся у кімнату, ламав хліб й достатньо спожив, а промову тримав аж до світанку. Така велика ревність перебувала у святому Павлі і після того вийшов. А юнак був живий, народ радів тією подією, найбільш, оживленням хлопця. Павло не говорив особливих слів, коли оживив юнака, не хвалився його воскресінням, лише скромно заспокоїв усіх, що його душа в ньому.
Святий євангелист Іван описав подію, коли Ісус звертався до своїх учнів, зокрема, нав’язав розмову з Пилипом, якого переконував, що він перебуває у Небесному Батькові, а Батько в ньому. Ісус говорив велику правду, яку було трудно збагнути учням? Він сказав і про Святого Духа, тобто, представив єдність Пресвятої Трійці: Небесного Батька, Сина і Святого Духа. А знати Батька, означає знати Сина і Святого Духа, тому що Бог – один, Особи – три. Ісус повідомив, що іде до Батька, але апостолів не залишить, бо прибуде Святий Дух, який буде надихати та оживляти усе в Господньому напрямку. Син Божий переконував своїх учнів: «… я в моєму Батькові і ви в мені і я у вас» (Ів 14,20). Спаситель не віддаляв, а зближував апостолів, а разом з ними кожного та кожну з нас до себе, до Бога! Господь згадав про виконання Заповідей Божих, бо це свідчить про любов до нього. І ми єднаємося з Господом у молитві, більше, у святому Причасті… Бог бажає перебувати у нас і він цього довершує тоді, коли людина відмежовує себе від гріха, а живе для Бога. Таким повинно бути усе наше життя, бо святий Іван Богослов навчає: «Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. … Кожний, хто народився від Бога, не чинить гріха, бо його насіння в ньому перебуває, і не може грішити, бо він від Бога народився» (1Ів 3,8-9). Стараймося за усяку ціну уникати гріховного злочину, бо це – духовна рана, не божий знак для такої особи, означає відмежування від Бога.
Доброчесний наш отче Романе, Господь від віку передбачив ваше священство, як і священство кожного його служителя. Небесний Батько, як великий Бог, наш Творець, знав про вас від віку! Бо землі ще не було і небес не існувало, і сформованого світу ніхто не бачив, а Господь знав про те, що на світ прийде у свій час хлопчик, якого охрестять Романом з родини Галамай, він буде зростати зі своїми добрими прикметами та помилками життя, але Небесний Батько вибрав його своїм священником. Пророк устами своїми так озвучує слова Господні: «Раніше ніж Я тебе створив в лоні, Я тебе знаю і раніше, ніж ти вийшов з лона Я тебе освятив, Я тебе поставив пророком для народів» (Єр 1,5). Сам Син Божий довершив чину вашого покликання до священства: «І виходить на гору і кличе тих, кого сам хотів, і вони прийшли до нього. Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, щоб були при ньому, і щоб посилати їх проповідувати» (Мр 3,13-14). Господь вибирає до свого служіння тих, кого хоче, не керується людськими поглядами, але поступає так, як йому подобається.
Дорогий отче Романе, прошу, любити своє священство, бо Господь любить його у вашій особі! Святий Іван Золотоустий так виражався про священство: «… той, хто отримав священство, більше владний володар над землею і над тим, що довершується на землі, ніж земний цар в багряниці; і не потрібно применшувати велич тієї влади, але радше відмовлятися від життя, як від права, що Господь уділив з висоти в жереб тієї влади» (св. Ів. Золот., ll том «Слово про блаженного Вавилу, а також, проти Юліана і до язичників», п.9). Продовжуйте, доброчесний отче Романе, гідно звершувати служіння Господу Богу, виконуючи його волю через служіння вірному народові! Хай Господь благословить вас рівновагою розуму в труднощах, стійкістю характеру, непохитністю волі у виконанні священицьких обов’язків та добротою серця на багато років гідного життя! Пресвята Богородице, бережи у доброму стані серце священника Романа Галамая!
