Слово Митрополита Львівського на сьому неділю по Зісланні Святого Духа

Слово Митрополита Львівського на сьому неділю по Зісланні Святого Духа

Рм 15,1-7;

Мт 9,27-35

Свята Церква дбає за своїх вірних, кормить їх словом Божим, духом молитви, вправами духовними, підкріплює святими Тайнами та особливою, таємничою духовною їжею святого Причастя. Вона ставить перед людські очі життя святих, подібних осіб, як усі інші, кого Господь покликав до життя на цьому світі у свій час. Сьогодні – день, присвячений святому Антонію Печерському Київському, який народився в місті Любечі біля Чернігова у 983 році. Любив молитву, шукав з дитинства самітного місця, печеру тощо, де радо віддавався довгій молитві, сердечній розмові з Богом. Бог заклав у серце юнака внутрішню жагу, яка спонукала його до внутрішньої молитви. Підріс й помандрував аж на гору Афон, де його прийняли й дали ім’я Антоній, замість мирського Антипа. Жив праведним життям, навіть, старші монахи дивувалися його святій поставі серця. Ігумен Теоктист, після певного часу становлення монаха, благословив йому повертатися на Русь, щоб інших заохочувати до святого життя та молитися за благословення для свого краю. Повернувся у Київ у 1013 році. На Русі провадилися братовбивча боротьба за владу. Душа Антонія не витримала такого гріховного тиску. Повернувся на Афон і перебув до 1028 року. Наставник Теоктист вдруге послав його додому, на Русь. Коли святий повернувся другий раз, то в Україні знайшов багато монастирів, у яких розцвітало монаше життя. Однак, він вибрав печеру, а до нього приєдналися інші, подібні анахорети, які провадили строге життя у молитві та постах. Згодом, внаслідок певних обставин, змушений покинути вибрану печеру і посилитися в іншій. До нього прибували особи, які старалися про благословення на строге життя в печерах. По певному часі, монахам прийшлося збудувати першу дерев’яну церкву печерської лаври, присвячену Успіню пресвятої Богородиці. Число монахів зростало і вони вибрали на ігумена святого Теодозія, якого благословив Антоній. Потім заселили цілу гору за погодженням із князем Ізяславом. Святий Антоній прожив у печері до кінця свого життя у молитві та постах. Не шукав жодної вигоди, чинив покуту та провадив святе життя ради свого освячення та спасіння інших, задля благословення для руського краю. Святий Антоній заснув у Господі у 1073 році, коли йому було 90 років. Він прожив 40 років у першій печері, а потім ще 14 років в іншій. Ось, великий подвижник Церкви, духовний діамант нашого народу, герой побожного життя, який любив Бога і людей, не шукаючи для себе слави та багатства! Святець уникав керівництва і радо молився за тих, хто відповідав за духовне життя інших осіб. Коли до нас приходять хвилі розчарування, духовної, фізичної чи матеріальної кризи, пригадаймо на  життя святого трударя, який нічим не знеохочувався, лише бажав одного: подобатися Богу й зростати у його любові.

Кожній людині йдеться про спасіння своєї душі, про вічне життя з Господом! Праведний Митрополит Андрей описав певні міркування про розмови з братом Альбертом Хмельовським, коли перебував у Верхраті в монастирі. Він стверджував, що розмови з братом Альбертом були реколекційними науками. І ставив питання, про що йдеться в подібних науках-розмовах? Відповідав: «… про те, щоби пригадати собі, якими марними є всі добра світу, яке коротке життя, як треба поспішати, щоби зібрати нагороди на вічне життя…» (Митрополит Андрей «Спогади про брата Альберта» док. № 17, 1934р). Великі люди турбувалися про те, щоби гідно виконувати волю Бога на землі. Їх не цікавили людські та політичні справи, земська слава, не думали про багатства, будучи багатими, жили скромно, допомагали іншим, роздавали милостині та служили бідним й убогим так, як могли. Погляд мудрих людей завжди спроектований на Бога, на вічність, на справжнє щастя тощо. Тому думка та усі зусилля кожної людини, як сам Господь ствердив Мойсеєві, основуються на приписах: «Любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю. Оці слова, що їх я заповідаю тобі сьогодні, мусять бути в твоєму серці» (Втор 6,5-6). З цим твердженням можна не годитися, можна заперечувати та не виконувати, але необхідно думати про кінець життя та, яка користь із цього, щоб заперечувати Богові.?

Сьогоднішній уривок Святого Писання пригадує про доброту та любов Ісуса Христа до простолюддя. Спаситель не шукав себе, не уболівав за свою слава, бо сам говорив: «Слави для себе я не шукаю. Є – хто шукає і судить» (Ів 8,50). «Слави не приймаю я від людей» (Ів 5,41). У свій час, якісь сліпці йшли за Ісусом, кричали в його бік, а він простував й не відповідав. Увійшов у хату, вони ж прибули за ним. Запитав чи вони вірять, що він може їх зцілити, зробити зрячими? Ті відповіли, що не сумніваються. «… Нехай вам станеться за вашою вірою!» (Мт 9,29). Прозріли. Господь страхував себе перед розголошенням про чудесне зцілення два рази: увійшов у приміщення, щоб не чинити чуда при людях і наказав оздоровленим, щоб не розповідали про видужання. Святий Учитель Церкви стверджує, що Ісус, в цьому випадку, навчає нас «уникати людської слави» (пор. св. Ів. Золот., Бесіда XXXII на Мт п.1). Господь домагався віри в хворих і вони мали її, не бажав, просто, їх оздоровити, але, щоб інших спонукати вірити в Божу силу та, що він посланник, Син Небесного Отця. Скеровував увагу на себе, щоб розбудити віру у його силу, що він сам може це вчинити. Не заявляв, що він Божий Син, Господь, бо так його не сприйняли б, запитав: «… Чи віруєте, що я можу це зробити?…» (Мт 9,28). Мав владу й силу в собі чинити різні чуда, бо він – Божий Син, Творець неба й землі, Володар усього видимого й невидимого. Коли виходив із хати, зустрів біснувату німу людину, яку привели до нього. Вигнав біса і німий відразу почав говорити. Це – знак справжнього чуда, сили та панування Ісуса Христа над нечистими духами. Німому розв’язався язик, бо він був зв’язаний злим духом, який не давав йому можливості звернутися до Бога. Трапляється так, що люди володіють мовою, вміють гарно розправляти про різні речі, але до Бога не звертаються, ходять німі та глухі у відношенні до свого Спасителя й Творця.?

Фарисеї бачили це чудо, сумували і судили Господа, мовляв, виганяє бісів, їхнім, злим князем, якого посідає. Навіть, Господь не може догодити усім людям: поганим, заздрісним, нерозкаяним грішникам… Глядімо прозорими духовними очима на наше життя, яке невпинно несе нас до вічності. Ми близькі до вічності, вона поруч нас, завжди близька, незважаючи на вік, здоров’я, місце, стан, маєтки, плани, духовне положення, бажання тощо. Уважаймо на життя! Святий апостол Павло звертався до мешканців Риму з важливим проханням: «Щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа» (Рм 15,6). Стараймося прославляти Бога, для нього жити й у його любові засинати! Хай пресвята Богородиця та святий Антоній Печерський, виблагають нам мудрості, щоб гідно використати час життя дарований Богом!

 

+ Ігор

Архиєпископ і Митрополит Львівський

 

23 липня 2017 року, Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube
Львівська Архиєпархія УГКЦ: о. Іван Гарат не є католицьким священиком

 

Пригадуємо вірним і духовенству УГКЦ, що  о. Іван Гарат не є католицьким священиком, а належить до УПЦ (КП).

 

 

УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА КУРІЯ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХИЄПАРХЇЇ

 

Всесвітлішим, всечеснішим та преподобним отцям-парохам, адміністраторам, настоятелям та вірним Львівської Архиєпархії

 

Слава Icyсу Христу!

Дорогі у Христі,

повідомляємо Вас про те, що о. Іван Гарат більше не належить до Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви. Відповідно до його дій було проведено документальне дослідження де підтвердилося про його приналежність до Львівсько-Сокальської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Доводимо до Вашого відома декрет від 03.07.2014 року (Вих. ЛВ 14/994), яким офіційно повідомлено о. Івана Гарата про втрату приписки до Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви.

Оскільки, о. Іван Гарат є некатолицьким священиком, щодо його особи необхідно дотримуватися приписів церковного права (беручи за основу канони 702 та 1440 ККСЦ), щоб уникнути небезпеки літургійного співслужіння з некатолицькими священиками.

З молитвою та Архиєрейським благословенням!

+ІГОР

Архиєпископ і Митрополит Львівський

 

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube
Презентовано медіаресурс uavoice.com

В рамках роботи Синоду єпископів УГКЦ, що відбувся у Зарваниці, відбулася презентація проекту медіаресурсу uavoice.com

Проект створено БО «Українська кіно ініціатива» спільно з Фундацією «Українська Енциклопедія» (Торонто).

Презентував проект його засновник, глава прес-служби Львівської Архиєпархії Тарас Пастернак.

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube
Християнський табір «Божі чесноти» для дітей Яворівщини

 

З 25 по 30 червня 2017 року в приміщенні Львівської Малої Семінарії (смт. Рудно, вул. Т. Шевченка, 188) діти з парафій св. влкмуч. Юрія Переможця (м Яворів, вул. Святоюрська, 6 ) і св. Йоана Хрестителя (с. Коти, Яворівського р-н) мали можливість взяти участь у християнському таборі «Божі чесноти».

 

Цей табір був присвячений темі – «Пізнаємо християнський шлях». У часі дитячого християнського табору організатори намагалися створити для дітей атмосферу культурного, патріотичного та християнського виховання, а також справжнього активного відпочину. За допомоги та підтримки аніматорів і священнослужителів м. Яворова, діти мали можливість провести час з Богом, з радістю, користю та приємним товариством. Оскільки, цього року випадає 125-річня від дня народження Патріарха Йосифа (Сліпого), в останній день табору учасники відвідали Архикатедральний собор св. Юрія (м. Львів, пл. св. Юра, 5), де молилися у крипті над домовиною Патріарха Йосифа (Сліпого).

«Гарно проведений час, багато нових друзів, тисячі неповторних хвилин, неперевершені вечори та незабутні дні» – саме такі відгуки та спогади в учасників християнського табору в смт. Рудно.

Діти і батьки м. Яворова і с. Коти, за організацію дитячого християнського табору, особливу подяку висловлюють о. Тарасу Собешкевичу, а також о.  Володимиру Гавриленку, пароху парафій св. влкмуч. Юрія Переможця.

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube
Про відповідність до «закону»

При парафії Зіслання Святого Духа у с. Наварія Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Олег Лука, заступник голови Комісії УГКЦ Справедливість і Мир, 27 червня 2017 року виголосив Слово до Дня Конституції.

Посилаючись на Заклик Комісії УГКЦ Спрaведливість і Мир, його представник зазначив: «Старозавітній Закон Божий надавав можливість як людині, так і спільноті людей, усьому народові перебувати у площині і межах «безпеки» і можливості кращого теперішнього і майбутнього під покровительством Божим. Новозавітній Христовий постулат «любові до Бога і ближнього» наповнює цей закон новизною та «революційним» духом беззаперечного розвитку і суттєвих змін у напрямку благоустрою, особистого та спільного блага, де підвалиною слугує законодавча справедливість як не кінцева, але необхідна передумова вищого «апогею» – любові поміж людьми і Богом».

Як приклад подвижництва і любові до Церкви, до свого народу і краю, о. Олег Лука назвав особу блаженного священномученика Миколая Чарнецього, якого Церква цього дня молитовно згадувала. Приклад його освіти у поєднанні із служінням є й для сучаних віруючих громадян взірцем для наслідування. Бо й справді, коли у житті християнина його громадянська позиція, виконання ним законів відповідають «закону» діл Ісуса Христа, щоб «доповнити, а не усунути» закон, щоб сприяти і виконувати, а не ігнорувати та порушувати, тоді  така особа безперечно буде на ділі «Світлом для світу» та «Сіллю землі»!

Інформаційна Служба Комісії УГКЦ Справедливість і Мир

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube
Хто такі миряни?

Українська Греко-Католицька Церква

Комісія у справах мирян

«…І дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше». (Мк. 4,8)

 

Парафія – місце зустрічі з живим Христом

Центром Євхаристійного життя, де миряни об’єднуються навколо Христа, є парафія. Саме тому Священний Синод проголосив програму нашої Церкви «Жива Парафія – місце зустрічі з живим Христом». Добрі миряни є добрими й відповідальними парафіянами.

 

Іспит сумління доброго парафіянина

  1. Чи знаю я назву церкви, парафії, єпископа і пароха моєї парафії, до якої належу?
  2. Чи я дійсно переживаю за спільне добро парафіяльної родини, чи просто спостерігачем, або, не допусти Боже, критиком всього, що відбувається у парафії?
  3. Скільки часу я віддаю для спільного добра моєї парафіяльної родини?
  4. Чи я ділюся моїми талантами, здібностями, вміннями, фінансами, професійними навиками, якими Господь мене обдарував?
  5. Чи я готовий пожертвувати особистим добром заради спільного добра, відмовитися від чогось, щоб комусь було добре?
  6. Чи за останній Богом даний рік життя, я, будучи лікарем, вчителем, столяром, бізнесменом, зробив хоч одне добре діло «просто так» для добра парафії?
  7. Чи я спричинився до краси храму, в якому я молюся Господеві?
  8. Чи я запропонував мою допомогу і послуги моєму пароху?
  9. Чи я беру активну участь у всіх парафіяльних заходах: богослужіннях, паломництва, прощах, таборах, катехизації, навчаннях?
  10. Чи я люблю мою парафію, мій храм і мою парафіяльну спільноту, розповідаючи про них моїм друзям і приятелям? Чи я їх запрошую відвідати нашу парафію?

 

Мученику Володимире,

Ти був завжди вірний своєму обов’язкові. Ти сумлінно і відважно сповняв його навіть у трудних і небезпечних обставинах. Ти не побоявся за це життя віддати. Тож випроси й мені у Бога ласку сумлінного виконання моїх обов’язків, радості і ревності у сповненні моїх щоденних християнських повинностей. Амінь.

Блаженний Володимир Прийма народився 17 липня 1906 року в с. Страдч. Батько, Іван Прийма, був дяком і секретарем при церкві, мати — Ганна Прийма. Охрещений в с. Страдч у 1906 році. Володимир Прийма закінчив дяківську бурсу при Митрополитові Адреєві Шептицькому. Був дяком і дириґентом у церкві с. Страдч. Одружився 10 листопада 1931 року з Марією Стойко. Батько чотирьох дітей. Брав активну участь у житті парохії. Взагалі, родина була взірцевою в селі, батько Прийми Володимира був дяком, його брати, Мирон і Максим, були священиками.

Свідки зазначають, що в четвер 26 червня 1941 року дяк Володимир Прийма і отець-доктор Микола Конрад пішли сповідати хвору жінку. По дорозі додому їх наздогнали НКВСівці. Страшно лаючись вони священика й дяка повели до лісу Бірок й там обох по-звірячому замордували. Тіло дяка Володимира Прийми було дуже покалічене, побите, він мав поламані ребра. Дяк Володимир Прийма засвідчив свою віру в Бога мученицькою смертю.

У 2001 році Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту в Україну о. Миколу Конрада і дяка Володимира Прийму проголосив блаженними мучениками Христової Церкви.

Синод єпископів УГКЦ, який відбувався у Вінніпезі (Канада) у вересні 2012 року, проголосив блаженного Володимира Прийму покровителем мирян. 26 червня 2013 року офіційно проголошено покровителем мирян-греко-католиків. Відповідну заяву від імені Патріарха УГКЦ Святослава (Шевчука) оприлюднив секретар Синоду єпископів УГКЦ єпископ Богдан (Дзюрах) під час всеукраїнської прощі до відпустового центру у с. Страдч, що на Львівщині. «Беручи до уваги норми кодексу Канонів Східних Церков, цим декретом, згідно із постановою Синоду єпископів УГКЦ, у рік, коли наша Церква звертає увагу на покликання мирян, торжественно проголошуємо блаженного мученика Володимира Прийму покровителем мирян», — йдеться у документі першоєрарха.

 

Хто такі миряни?

Миряни – це ті, що «мають у собі нове життя з Богом, перебувають у Бозі, як виноградини на лозі, і несуть Боже Життя у світ, підживлюючи та переображаючи його» (Christifideles Laici).

Зодягнувшись у Таїнстві Хрещення в самого Ісуса Христа, помазані Духом Святим в Таїнстві Миропомазання, зростаючи щоденно у Причасті, вони стають Христовими учнями і свідками спасіння для інших.

Миряни (з церковнослов’янської «міръ» – світ), живучи у світі, тобто поза духовним (священичим) саном та за мурами монастиря, мають завдання нести Христа світові та свідчити Його тут і тепер.

Іншими словами, покликання мирянина – це бути у світі, але не від світу (пор. Ів. 17,), тобто плекати цінності та чесноти, але не піддаватись спокусам. Ц покликання християнин може здійснити, виконуючи три основних завдання.

 

Перше завдання мирянина – звіщати Благу вістку, Євангеліє, в колі рідних, серед друзів, на місці праці. Неодмінно перед цим і самому слід проникнути в глибину Божого Слова, пережити радість обіцянки спасіння, відкинути справи темряви і стати свідком Христового воскресіння.

Слід згадати слова Праведного Митрополита Андрея, який заохочує до читання та життя Євангелієм: «Святе Євангеліє […] хату освячує і стягає на неї благодать. Воно стереже їх [жителів хати] перед злом, показує їм дорогу, підносить їх серця до неба, очищує плями їх душ […] Тому звичай читати Святе Письмо кожного дня, хоч би хвилинку, повинен стати звичаєм кожної християнської родини».


Другим завданням є освячення себе та світу молитвою і постом. Зібрані на Євхаристію (Святе Причастя), ми приймаємо самого Бога, якого покликані нести в усі наші обставини життя, для всіх людей, котрих зустрічаємо. Завдяки молитві можемо отримати ласку спасіння, молитвою і постом можемо побороти спокуси, молитвою можемо змінитися самі та змінити світ. Адже Ісус запевнив: «Все, що попросите в моє ім’я, вчиню вам» (пор. Ів. 14, 13)

 

Третє завдання – служіння, воно часто не вписується в сучасні ідеали влади та могутності, комусь може видаватися приниженням. Але служіння ближньому – це і є царювання з Христом, бо Він приходив до найбільш потребуючих, Він сам мив ноги Своїм учням і казав «хто хоче бути більшим, хай стане всім слугою» (Мр. 10, 43). Саме через служіння ближньому, через добрі діла та милосердя інші пізнають, що ми є Христовими учнями, через це зможуть пізнати і нашого милосердного Бога (пор. Ів. 13, 35).

Всі ці завдання, котрі вписані в покликання мирян, мають на меті розбудову Царства Божого, Гсподнього виноградника, Його Церкви.

 

«Ідіть і ви у мій виноградник» (Мт. 20, 1-16)

Як і в цій євангельській притчі власник виноградника кличе працівників, так і нас. Мирян, Господь закликає, «щоб взяти живу, свідому та відповідальну участь у місії Церкви» (Christifideles Laici, 2). Кожен повинен розуміти свою роль та відповідальність за цю працю. Христос, який посилає нас як апостолів до сучасного світу, благословить нас численними дарами та унікальними талантами. Але чи ми, кожен з нас на своєму місці,Ю дбаємо про те, щоб відповісти на цей заклик, щоб не занедбати тих обдарувань?

Ми маємо бути сіллю землі та світлом для світу, сіллю, яка не звітріє. Та світлом, яке не ховають (Мт. 5, 13-15). Тому кожному потрібно стати в правді перед Богом і відповісти, чи справді не марнуємо Божих дарів; чи свідчимо Бога на місці своєї праці; чи молимося особисто та в колі родини, друзів, спільноти, громади; чи допомагаємо тим, хто цього потребує.

Миряни – ті, котрих Бог покликав змінювати світ своєю присутністю, освячувати молитвами, витирати сльози, нищити несправедливість.

Господь нас потребує, як працівників Його виноградника, Його Церкви, як свідків Його любові та великого відкуплення.

Маючи приклад святих, ніхто не може залишатись бездіяльним, але навпаки потрібно змагати до ревної праці на благо Церкви та прославу Божого імені.

Наша віра в Господа Бога не є особистим надбанням, вона зростає в колі родини, у Церкві, у тій чи іншій парафіяльні спільноті. Участь у Святих таїнствах, активне молитовне життя та служіння ближньому формують нас як добрих християн та парафіян.

 

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube
Календар пасторального планування на липень-серпень 2017 року
ЛИПЕНЬ
Щонеділі / 8:00 год. Релігійна радіопрограма

«Духовна Мандрівка»

Радіо-Львівська хвиля 100.8 FM Семінаристи Львівської Духовної Семінарії Святого Духа
Щонеділі /

15:00 – 17:00 год.

Дружні відвідини дітей

в школі-інтернаті «Мрія»

м. Львів

вул. Лисенка, 53

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Щонеділі Божественна Літургія для нечуючих людей

(сурдопереклад)

Храм усіх Святих Святопокровського монастиря сестер Студиток

м. Львів, вул.  Вічева, 2

Душпастирство нечуючих Львівської Архиєпархії
Кожної останньої суботи місяця

/ 11:00 год.

Молитва за усопших героїв на полі почесних поховань Личаківського кладовища Личаківське кладовище м. Львова Центр військового капеланства Львівської Архиєпархії
Щочетверга

/ 19:00 год.

Роздача їжі та напоїв для бідних,

відвідини геріатричного пансіонату. Катехеза

м. Львів: Порохова вежа,

сквер храму свв  Ольги і Єлизавети

Спільнота Святого Егідія
Щопонеділка Після Літургії о 10:00 год. в крипті Собору Акафіст за прославу праведного митрополита Андрея Шептицького Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Щопонеділка /

11:00 – 14:00 год.

Консультація-супровід співзалежних, залежних осіб Курія Львівської Архиєпархії

М. Львів, пл. Святого Юрія, 5

Рух «За тверезість життя»
Щовівторка / 19:00 год. Реабілітаційні зустрічі для залежних осіб та їхніх родин Храм Різдва Пресвятої Богородиці

м. Львів, пр. Червоної Калини, 70

Рух «За тверезість життя»
Щосереди Після Літургії о 10:00 год. ― Акафіст до святого Пантелеймона про здоровя душі і тіла Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Перша середа місяця

/ 18:00 год.

Божественна Літургія для членів ЛМГО «Українська молодь – Христові» Каплиця при храмі Архистратига Михаїла Отців Студитів

м. Львів, вул. Винниченка, 22

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Щосереди / 18:30 год.

(окрім першої в місяці)

Біблійна Школа при УМХ

Старий Завіт

Молитва на вервиці

Приміщення ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

м. Львів, вул. Пекарська, 13

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Щочетверга Після Літургії о 10:00 год. ― Акафіст до Святого отця нашого Миколая, л.єпископа Мир Лікійських, чудотворця Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Щоп’ятниці Після Літургії о. 10:00 год. ― Акафіст до л.. вмч. Юрія Переможця Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Щоп’ятниці /

15:00 – 17:00 год.

Волонтерська діяльність в Шпиталі ім. Митрополита

Андрея Шептицького

м. Львів

вул. Озаркевича, 4

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Щоп’ятниці / 18:30 год. Духовні бесіди Приміщення ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

м. Львів, вул. Пекарська, 13

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Остання неділя кожного місяця

 / 18:00 год.

Вечірні чування перед Чудотворною іконою Теребовлянської Матері Божої  Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Липень Літні табори для дітей та молоді      _________________ Салезіянське Згромадження УГКЦ у Львівській Архиєпархії

 

Липень Літні табори для дітей із шкіл-інтернатів, дітей зі Сходу України,

дітей, батьки яких загинув у зоні АТО

Карпати

м. Львів

«Центр Опіки Сиріт»

Львівської Архиєпархії

Липень Реколекції для уш пасти Львівської Архиєпархії ВІФБ ім  Митрополита Й. Рутського

смт. Брюховичі

Катехитична Комісія Львівської Архиєпархії
Липень Організація паломництва до святих місць УГКЦ для бідних та бездомних осіб Одне з відпустових місць УГКЦ Спільнота Святого Егідія
Липень День духовної віднови для персоналу Шпиталю л.. Митрополита Андрея Шептицького Каплиця Шпиталю ім Митрополита Андрея Шептицького Адміністрація Шпиталю
8 липня / 7:00 год. Піша проща до відпустового місця Львівської Архиєпархії у Глинянах Храм Покрови Пресвятої Богородиці ОО. Салезіян (Львів) – м. Глиняни Відпустове місце Львівської Архиєпархії у м. Глиняни
8 липня / 21:00 год. Нічні чування Відпустове місце у м. Глиняни

Храм св   Миколая

Відпустове місце Львівської Архиєпархії у м. Глиняни
8 липня Празник шпитальної каплиці. Конференція про МБНП Каплиця Шпиталю ім Митрополита Андрея Шептицького Адміністрація Шпиталю

м. Львів, вул. Є. Озаркевича, 4

9 липня / 11:00 год. Відпуст з нагоди празника Різдва Івана Хрестителя у паломницькому місці Глиняни Відпустове місце у м. Глиняни

Храм св   Миколая

Відпустове місце Львівської Архиєпархії у м. Глиняни
9 липня 40-й день від упокоєння світлої пам’яті Його Блаженства

Кир Любомира

Заупокійні Богослужіння Парохіяльні спільноти

Львівської Архиєпархії УГКЦ

9 –23 липня Курс для вчителів в Аррупе Польща, Варшава Референтура у справах освіти і виховання Львівської Архиєпархії
11 – 19 липня Християнський відпочинок

на морі в Хорватії

Півострів Істрія, Фажана Архиєпархіальний паломницький центр «Рафаїл»

м. Львів, вул. Винниченка, 20А

13 липня Велика гра, як дієвий метод роботи з дітьми для дітей та молоді з кризових сімей Проект «Мобільна робота з молоддю в Україні»

м. Львів, вул. Костя Левицького, 111

БФ «Карітас-Львів» УГКЦ
14 – 29 липня Літня зустріч у ТЕЗЕ Франція БО «Фундація Духовного Відродження»
15 – 16 липня Всеукраїнська проща до Зарваниці с. Зарваниця

Марійський Духовний Центр

     ___________________
17 липня / 19:00 год. Початок курсу приготування до Святого Таїнства Подружжя Архиєпархіальний Центр

м. Львів, пл.   Святого Юрія, 5

Комісія у справах родини Львівської Архиєпархії
17 – 23 липня Молодіжний табір в Шацьку Шацькі озера

Волинська обл

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

18 – 22 липня 2017 В рамках Днів Добросусідства – екуменічна піша слідами скитів святого Альберта Хмєльовського Верхрата (Польща) – Архикатедральний Собор

Святого Юрія (Львів)

Фундація духовної культури пограниччя (Польща)

Курія Львівської Архиєпархії

21 липня / 22:00 год. Нічні чування Відпустове місце Львівської Архиєпархії «Страдецька гора» с. Страдч

Янівського протопресвітерату

22 липня / 12:00 год. В рамках Днів Добросусідства – екуменічна піша слідами скитів святого Альберта Хмєльовського Божественна Літургія

Відвідини крипти на Святоюрській горі (Молебень)

Фундація духовної культури пограниччя (Польща)

Курія Львівської Архиєпархії

22 – 30 липня Духовно-відпочинковий табір для дітей військовослужбовців, і дітей

Героїв України

Гошівський монастир сестер Згромадження Пресвятої Родини Центр військового капеланства Львівської Архиєпархії
22 – 30 липня Паломництво до Риму

з відпочинком на морі

Марія Повч, Ватикан, Рим,

Венеція, Відень

Архиєпархіальний паломницький центр «Рафаїл»

м. Львів, вул. Винниченка, 20А

25 – 28 липня Студентський табір

«Мандруючи з Богом»

Чорногірський хребет

с. Дземброня – с. Заросляк, Верховинського р-н.,

Івано-Франківська обл

Центр

Студентського Капеланства Львівської Архиєпархії

27 липня Практична зустріч для дітей та молоді з кризових сімей: малюнок на склі – арт терапія Проект «Мобільна робота з молоддю в Україні»

м. Львів, вул. Костя Левицького, 111

БФ «Карітас-Львів» УГКЦ
27 липня Річниця Скнилівської трагедії Поминальні Богослужіння в Архикатедральному Соборі

Святого Юрія

 

__________________

28 липня День Хрещення

Київської Руси-України

     _________________      ________________
28 – 29 липня

/ 9:00 год.

Проща до родинного села праведного Митрополита Андрея Шептицького с. Прилбичі

Яворівського протопресвітерату

Парохія с. Прилбичі

Монашество Львівської Архиєпархії УГКЦ

СЕРПЕНЬ
Щонеділі / 8:00 год. Релігійна радіопрограма

«Духовна Мандрівка»

Радіо-Львівська хвиля 100.8 FM Семінаристи Львівської Духовної Семінарії Святого Духа
Щонеділі /

15:00 – 17:00 год.

Дружні відвідини дітей

в школі-інтернаті «Мрія»

м. Львів

вул. Лисенка, 53

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Щонеділі Божественна Літургія для нечуючих людей

(сурдопереклад)

Храм усіх Святих Святопокровського монастиря сестер Студиток

м. Львів, вул.  Вічева, 2

Душпастирство нечуючих Львівської Архиєпархії
Кожної останньої суботи місяця

/ 11:00 год.

Молитва за усопших героїв на полі почесних поховань Личаківського кладовища Личаківське кладовище м. Львова Центр військового капеланства Львівської Архиєпархії
Щочетверга

/ 19:00 год.

Роздача їжі та напоїв для бідних,

відвідини геріатричного пансіонату. Катехеза

м. Львів: Порохова вежа,

сквер храму уш .. Ольги і Єлизавети

Спільнота Святого Егідія
Щонеділі Божественна Літургія, і духовні бесіди з курсантами та військовослужбовцями Яворівський полігон, вч. ЗСУ та НГУ, НАСВ уш гетьмана Петра Сагайдачного, Ліцей ім Героїв Крут Центр військового капеланства Львівської Архиєпархії
Кожного першого четверга місяця /

16:00 год.

Молитва за жінок та життя дітей.

Заклики проти гріха аборту

Гінекологічне Відділення 3-ї Міської Клінічної Лікарні

м. Львів, вул. Русових, 4

Львівська обласна громадська організація товариство

«Рух за життя»

Щопонеділка Після Літургії о 10:00 год. В крипті Собору Акафіст за прославу праведного митрополита Андрея Шептицького Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Щовівторка Після Літургії о 10:00 год. Молебень до святого Шарбеля та помазання єлеєм на зцілення Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Щосереди Після Літургії о 10:00 год. ― Акафіст до святого Пантелеймона про здоровя душі і тіла Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Перша середа місяця

/ 18:00 год.

Божественна Літургія для членів ЛМГО «Українська молодь – Христові» Каплиця при храмі Архистратига Михаїла Отців Студитів

м. Львів, вул. Винниченка, 22

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Щосереди / 18:30 год.

(окрім першої в місяці)

Біблійна Школа при УМХ

Старий Завіт

Молитва на вервиці

Приміщення ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

м. Львів, вул. Пекарська, 13

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Щочетверга Після Літургії о 10:00 год. ― Акафіст до Святого отця нашого Миколая, Архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Щоп’ятниці Після Літургії о. 10:00 год. ― Акафіст до м.. влкмчн. Юрія Переможця Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Щоп’ятниці /

15:00 – 17:00 год.

Волонтерська діяльність в Шпиталі м.. Митрополита

Андрея Шептицького

м. Львів

вул. Озаркевича, 4

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Щоп’ятниці / 18:30 год. Духовні бесіди Приміщення ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

м. Львів, вул. Пекарська, 13

ЛМГО

«Українська молодь – Христові»

Остання неділя кожного місяця

 / 18:00 год.

Вечірні чування перед Чудотворною іконою Теребовлянської Матері Божої  Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

___________________

Серпень Літні табори для дітей із шкіл-інтернатів, дітей зі Сходу України,

дітей, батьки яких загинув у зоні АТО

Карпати

м. Львів

«Центр Опіки Сиріт»

Львівської Архиєпархії

Серпень Реколекції для катехитів Львівської Архиєпархії ВІФБ ім Митрополита Й. Рутського

смт. Брюховичі

Катехитична Комісія Львівської Архиєпархії
Серпень Організація паломництва до святих місць УГКЦ для бідних та бездомних осіб Одне з відпустових місць УГКЦ Спільнота Святого Егідія
1 – 4 серпня Студентський табір

«Мандруючи з Богом»

Чорногірський хребет

с. Дземброня – с. Заросляк, Верховинського р-н.,

Івано-Франківська обл

Центр

Студентського Капеланства Львівської Архиєпархії

3 серпня Заняття для дітей та молоді з кризових сімей: безпека на воді Проект «Мобільна робота з молоддю в Україні»

м. Львів, вул. Костя Левицького, 111

БФ «Карітас-Львів» УГКЦ
4 серпня / 21:00 год. Нічні чування Відпустове місце у м. Глиняни

Храм св  Миколая

Відпустове місце Львівської Архиєпархії у м. Глиняни
4 – 6 серпня Форум дружби для молоді с. Новосілка (Раківець) Згромадження ОО. Салезіян у Львівській Архиєпархії
4 серпня День смерті Митрополита Кардинала Сильвестра Сембратовича.

Панахида у крипті на гробі

Архикатедральний Собор

Святого Юрія

 

_________________

5 серпня / 22:00 год. Нічні чування Відпустове місце Львівської Архиєпархії «Страдецька гора» с. Страдч

Янівського Протопресвітерату

5 – 6 серпня Всеукраїнська проща до Крилосу с. Крилос

Івано-Франківська обл

     _________________
6 – 11 серпня Літньо-оздоровчий табір

Яремче-Ямна

Проект: Центр дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами

м. Львів, пл  Святого Юрія 5/30

БФ «Карітас-Львів» УГКЦ
6 – 15 серпня Духовно реабілітаційно-відпочинковий табір для родин військових АТО зі Сходу м. Львів Центр військового капеланства Львівської Архиєпархії
9 серпня Всеукраїнська проща медичних працівників до храму Святого Пантелеймона село Шевченкове

Івано-Франківської обл

Комісія Львівської Архиєпархії у справах уш пастирства охорони здоров’я
9 – 24 серпня Молодіжна проща до ТЕЗЕ      ____________________ Комісія у справах молоді Львівської Архиєпархії
10 серпня Ігри для дітей та молоді з кризових сімей: веселі старти Проект «Мобільна робота з молоддю в Україні»

м. Львів, вул. Костя Левицького, 111

БФ «Карітас-Львів» УГКЦ
14 серпня З’їзд молоді Пустомитівського та Сокільницького деканатів Львівської Архиєпархії  

____________________

Комісія у справах молоді Львівської Архиєпархії
14 серпня / 19:00 год. Початок курсу приготування до Святого Таїнства Подружжя Архиєпархіальний Центр

м. Львів, пл  Святого Юрія, 5

Комісія у справах родини Львівської Архиєпархії
14 серпня Початок посту (Спасівка)
16 – 28 серпня Паломництво на 100-річчя об’явлень у Фатімі Падуя, Мілан, Люрд, Фатіма, Барселона, Венеція Архиєпархіальний паломницький центр «Рафаїл»

м. Львів, вул. Винниченка, 20А

17 серпня Квест для дітей та молоді з кризових сімей: розвиток комунікативних навичок Проект «Мобільна робота з молоддю в Україні»

м. Львів, вул. Костя Левицького, 111

БФ «Карітас-Львів» УГКЦ
18 серпня / 22:00 год. Нічні чування Відпустове місце Львівської Архиєпархії «Страдецька гора» с. Страдч

Янівського Протопресвітерату

18 – 26 серпня Паломництво до Риму

з відпочинком на морі

Марія Повч, Ватикан, Рим,

Венеція, Відень

Архиєпархіальний паломницький центр «Рафаїл»

м. Львів, вул. Винниченка, 20А

18 – 20 серпня Паломництво до Патріаршого Собору Воскресіння ГНІХ, з нагоди річниці освячення м. Київ      __________________
19 серпня Річниця повернення Собору Святого Юрія в лоно УГКЦ Подячні Богослужіння в Архикатедральному Соборі

Святого Юрія

 

___________________

20 – 24 серпня Приготування культурно-мистецької програми для ув’язнених з нагоди Дня Незалежності України ЛВК № 48, ЛВК № 30,

СІЗО м. Львова

Капелани Львівської Архиєпархії для ув’язнених
21, 28 серпня Тренінг з соціальної адаптації Проект: Центр дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами

м. Львів, пл Святого Юрія 5/30

БФ «Карітас-Львів» УГКЦ
23 серпня Заняття для дітей та молоді з кризових сімей: Незалежність, яку потрібно берегти Проект «Мобільна робота з молоддю в Україні»

м. Львів, вул. Костя Левицького, 111

БФ «Карітас-Львів» УГКЦ
23 серпня День Державного прапора України
24 серпня День Незалежності України
27 серпня Відпуст з нагоди свята Успення Пресвятої Богородиці у Глинянах Відпустове місце у м. Глиняни

Храм св  Миколая

Відпустове місце Львівської Архиєпархії у м. Глиняни
27 – 28 серпня / 21:00 год. Відпуст з нагоди храмового празника Успення Пресвятої Богородиці с. Страдч Відпустове місце Львівської Архиєпархії «Страдецька гора» с. Страдч Янівського Протопресвітерату
27 – 28 серпня Піша проща до Святоуспенської Унівської Лаври с. Унів

Перемишлянський р-н

     ___________________
27 – 29 серпня Відзначення 50-річчя створення Світового Конгресу Українців НУ «Львівська Політехніка»

Архикатедральний Собор

Святого Юрія

Національний музей ім. Митрополита Шептицького

ЛОДА

Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА

Курія Львівської Архиєпархії

27 серпня / 18:00 год. Велика Вечірня з Литією.

Початок відзначення 50-річчя створення Світового Конгресу Українців

Архикатедральний Собор

Святого Юрія.

Площа перед пам’ятником праведному Митрополиту Андрею

ЛОДА

Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА

Курія Львівської Архиєпархії

29 серпня / 10:00 год. Спогад перепоховання тіла Патріарха Йосифа Сліпого у соборі св. Юрія.

Божественна Літургія та слово пам’яті про Патріарха.

Панахида у крипті на гробі

Архикатедральний Собор

Святого Юрія

__________________

 

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube
Слово Митрополита Львівського у празник Зіслання Святого Духа

Слово Митрополита Львівського у празник Зіслання Святого Духа

 

Ді 2,1-11;

Ів 7,37-52; 8,12.

 

Всесвітлий отче ректоре,

Доброчесні отці, достойні семінаристи,

Дорогі молільники,

 

Майже кожна людина старається про зміну або оновлення свого зовнішнього життя та зовнішнього вигляду. Хтось бачить це в одежі, інші у харчах, зачісках, в зміні місця проживання або роботи, у певних відносинах з ближніми, у зовнішніх заняттях, читанні літератури, цікавості в Інтернеті, у подорожуванні, навіть у зміні маршруту ходьби чи у виборі транспортних засобів пересування тощо. Багато різних новинок вводить людина у своє життя. Шукає вигоди, уникає труднощів, радіє успіхами, боїться несподіваних викликів, повідомлень, наприклад,  лякається вістки про свою хворобу чи близьких… Одні усе приймають та чинять спокійно, виважено, інші з незадоволенням, певними застереженнями, обуренням і т.д. А в сумі: позитивні оновлення та якісна духовна зміна у житті – завжди добре! Переважна більшість людей боїться змін, обережна до оновлень, хіба що наперед переконані про це.

 

Ісус Христос обіцяв апостолам одяг, який він пришле з неба. Цю обіцянку вчинив перед самим вознесінням: «Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти» (Лк 24,49). І це дивний одяг: небесна сила! Це – непереможна сила, бо це – духовні дари, що є незмінними! (пор. Рм 11, 29). Господь в простий спосіб дбає про кожну людину, а нам видається це дивними дарами чи діями. Мудрий Іов пригадує: «Ти одяг мене шкірою й тілом, з костей і жил зіткав єси мене» (Іов 10,11). Для людини її організм дуже складний в тілесному, а ще більше в духовному плані, бо дуже багато незрозумілого знаходить для себе. А у Господа усе просто: «…  Бо він повелів, і створились» (Пс 148,5). Бог створив і дбає про свій світ, він знає про кожну клітинку в організмі людини, тварини, у птаха, риб, різного роду дерев і трав! У його власті небо й земля і усе, що у них знаходиться: «Я одягаю небеса в тьму-тьменну, немов мішком їх окриваю» (Іс 50,3). Син Божий з любові до кожної людини прийшов на світ, щоб її спасти, врятувати від вічного нещастя. Він продовжує дбати за кожну особу, оздоровлює її, подібно, як зцілив біснуватого, коли прийшли люди, то побачили: «… біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді…» (Мр 5,15). Злі духи гонили чоловіком, ніхто не міг справитися з ним, бо розривав пута й ланцюги, бігав по гробах та товк себе камінням. Людям залишалося тільки втікати, боятися незнаного та складати різні легенди. А це – правда, що злий дух може вчинити велику руїну духовну та тілесну, посісти духа людини й підкорити тіло. Святий Дух, якого обіцяв Ісус Христос, продовжує навчати людей, просвічує, дає розуміння й силу протистояти й поборювати всяке зло, що непокоїть людину. «А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім’я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам» (Ів 14,26). Цей Дух навчає народ, що необхідно говорити, особливо, в трудних ситуаціях; він наводить людину на всяку спасенну правду (пор. Ів 16,13). Святий апостол Павло, уболіваючи за духовний стан людей, закликає, щоби позбутися гніву, лютості та  злоби, не говорити сороміцьких слів та неправди, тому що християни одягнуті в нову людину через святе Хрещення й носять образ свого Творця (пор. Кл 3,8-10). Автор псалмів закликає: «Священики твої нехай одягнуться у справедливість святі твої нехай возрадуються вельми» (Пс 132,9). Це означає: носити у собі праведність, відкинути усе лихе та підступне, пропоноване світом та злим духом. А святий апостол Петро під священством розуміє усіх людей, не тільки священиків. «Ви ж – рід вибраний, царське священство, народ святий…» (1Пт 2,9). Тому всім християнам слід триматися справедливості життя. Людина не в силі сама собою провадити праведне життя. Чому? Бо вона – порох (пор. Бут 2,7), але Господь вдихнув свого духа, як допомогу, щоб боротися проти начал, властей, проти правителів цього світу темряви (пор. Еф 6,12).  І християни сильні не своєю міцністю чи мужністю, але Господом, як навчає святий апостол: «Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися» (Гл 3,27).

 

Святий Дух довершив перевороту в учнях Ісуса Христа, як обіцяв їхній Учитель: «Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду…» (Ів 16,13). В день П’ятидесятниці зібрані на молитві учні Ісуса побачили над собою «поділені язики, немов вогонь». Це – символ Святого Духа, що наповнив їх, як обіцяв Син Божий. Він запалив їх ревністю служіння Богові. До цієї миті учні боялися, лякалися юдеїв (пор. Ів 20,19), тепер же наповнені святим вогнем, Духом Божим, стали говорити різними мовами без жодних студій. Не мали жодного людського захисту, наражалися на небезпеку в юдеїв, але головна для них річ: Проповідувати слово Боже. Святий Дух поборов у них страх, запалив серце святим проповідуванням. Вогонь очистив їхні серця від страху, спалив приземні відчуття, наповнив їх силою з висоти, яка не знає мовчання, бо вміє голосити слово Боже. Господнє – перемогло людське! Зібраний у Єрусалимі народ почув слово Боже у рідній мові в різних місцях! Перед тим якийсь надзвичайний, але не лякливий, шум вніс в юрбу хвилювання, особливе відчуття. В апостолах пізнавали галилеян, але не звичайних, бо ті наповнилися Святим Духом. Вогонь збирає людей, навколо нього розташовуються, вдивляючись у нього. Він зігріває, світить, спалює. Дух святий, що проникає людину, спалює в ній тілесні шкідливі пристрасті. Необхідно звільнити місце у серці, щоб ввійшов у нас божественний вогонь Святого Духа. Він змінює людину, чинить у ній очищення від лихих вчинків, слів та думок. Людина не в силі протистояти поганим звичкам. Прийнявши Святого Духа, легко відрізняє правду від брехні й, даючи простір Духові правди, звільняється, легко перемагає те, що здавалося ніколи непереможним. Він, Святий Дух, чинить у людині велике духовне добро! Він надихає до покаяння, як перший крок, щоб увійти в людину та довершувати діла освячення. Ніхто зі святих не освятив сам себе, це Святий Дух, що діяв у людині вчинив її праведною. Хай Мати Божа виблагає нам дару розуміння дії Святого Духа, щоб він довершував у нас освячення!

 

Вітаю отців та семінаристів на нашої Духовної Семінарії Святого Духа, та усіх вас зі святом приходу Святого Духа до апостолів! З радістю даваймо дозвіл на дію Святого Духа у нашому серці! Лише він довершить у нас праведність і спасіння!

 

 

 


+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

 

 

 

4 червня 2017 р. Б., Львівська Духовна Семінарія Святого Духа, м. Львів

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube
Владика Володимир: «Суть Сповіді не лише в очищенні від минулого, а й у тім, що це захист на майбутнє»
Наша розмова сьогодні із справжнім Душпастирем, доктором богослов’я, Єпископом-помічником Львівської архиєпархії УГКЦ, глибоким і неймовірним владикою Володимиром про те, з чого треба починати. Про – Сповідь.

(більше…)

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube
Протодиякон Назарій Ярунів: «Внутрішній устрій храму і молитва, звершувана в ньому, покликані в земний спосіб являти неземну красу Царства Божого, до якого кличе нас Господь»
Наш співрозмовник є дияконом ось уже сьомий рік. Майже з моменту хіротонії диякон Назарій був «архиєрейським» дияконом, тобто співслужив Літургії із Львівськими архиєреями. Кілька років тому д. Назарій був піднесений до гідності протодиякона. Власне його завданням тепер є не лише співслужити архиєрейські Літургії та моління Часослова, але і курувати дияконське служіння Львівської архиєпархії УГКЦ. Про красу Богослужінь, однозгідність літургійного служіння в УГКЦ, молитви Вечірні та Утрені на парафіях та дияконське служіння в цілому – у бесіді із протодияконом Назарієм Ярунівим.
 
– Отче Назарію, із власного досвіду знаю, що Ви завжди дуже піклуєтесь про красу Богослужіння. Чому так важливо дбати про красу Літургійної молитви?
– Людина – творіння рук Божих. Але як творіння, яке не є самодостатнє, вона покликана безнастанно прямувати до Джерела свого життя, перебувати у гармонії із своїм Творцем. І власне літургійне служіння Церкви допомагає краще усвідомити роль, місце і завдання, яке виконує особа, що належить до Божого Люду, адже повнота Церкви виявляється у Її Літургії, у храмовому Богослужінні. Глибоко переконаний, що спілкування з Небесним Отцем звершується у молитві та жертві, тому в літургійних діях Церква об’являє людині Бога, а саму людину – як Його творіння. Саме тому краса і порядок Богослужіння так важливі, адже внутрішній устрій храму і молитва, звершувана в ньому, покликані в земний спосіб являти неземну красу Царства Божого, до якого кличе нас Господь.
 
– Дуже часто можна почути від критиків, що урочистий спосіб молитви із пишнотою церемоній і чітким дотриманням обрядів є «обрядовір’ям» чи «побожним театром», який не сприяє близькості молільника з Богом, а навпаки віддаляє. Що Ви можете сказати з цього приводу?
– Одного разу мій близький друг, священик, звернув мою увагу на слова Заамвонної молитви Божественної Літургії св. Йоана Золотоустого: «… освяти тих, що люблять красу дому Твого…». Я справді замислився над тим, що для доброго служіння, зокрема дияконського, найперше потрібно любити дім Божий, слідкувати за його красою, а заразом і красою молитви, яка в ньому звершується. Блаженний священномученик Леонтій (Леонід Фьодоров – признаений Праведним митрополитом Андреєм Екзархом для греко-католиків Росії. Беатифікований святим папою Іваном Павлом II, разом із іншими Новомучениками УГКЦ 27 червня 2001 року –В.М.) колись у листах до Праведного митрополита Андрея писав, що любов до молитви та богослужень, до зерігання обряду в доброму його значенні необхідно плекати від наймолодшого лиятчого віку… Так є не завжди…Саме тому, думаю, іноді так важко багатьом зрозуміти важливість та суть творення краси храмового Богослужіння, оскільки воно не завжди плекається на парафіях. З іншого боку, вважаю що все, що ми отримали від наших предків є неабияким досвідом, досвідом пізнання Бога, досвідом присутності Божої в серці, яка неминуче має виливатися у зовнійшній її вияв, адже ми – тілесні істоти, і потребуємо сприймати гарні речі на дотик, погляд, слух, нюх… Якщо особа глибоко переживає зустріч із Творцем у храмі чи у приватній молитві, то їй не йдеться першочергово про буквоїдство і зберігання обряду, але ця краса виливається сама з глибин душі та серця… А краса, знову ж таки, неможлива без впорядкованості та чіткості дій. Це відбувається підсвідомо. Окрім того, думаю, власне завданням диякона є творити цю красу і зберігати порядок у храмі так, щоб єпископ чи священик, з яким він співслужить, міг спокійно заносити молитву від імені всіх присутніх у храмі до Всевишнього. Це і є суть послуги у широкому і властивому значенні цього слова, як на мене. Також у власному служінні завжди уникаю розуміння та поділу богослужень на «пишні» і «непишні», оскільки зустріч з Богом і служіння на Його славу завжди величне і незбагненне Таїнство, яке неможливо поділяти на менш чи більш важливе, торжественне тощо. Один сивочолий диякон, коли його запитали, чому він щоразу служить так торжественно, пишно і старанно, відповів: «А хто знає? можливо Літургія, яку я звершую сьогодні, вже остання в моєму житті»…
 
– Від виходу Церкви із підпілля і до сьогодні у середовищі УГКЦ ведуться Літургійні дискусії, часами дуже гарячі. Однозгідості у багатьох питаннях немає. Яку думку маєте Ви як член Літургійної Комісії: чи потрібно добиватись повної однозгідності у звершенні Богослужінь чи потрібно все залишити як є?
– І одне, і інше є крайностями, як на мене. З одного боку, поняття однакового уставу для всіх пішло з тих часів, коли з’явилась на світ друкована книга. До того всі черпали різні традиції з рукописів. А таких традицій та обрядів було безліч. З іншого боку, не можемо залишати все напризволяще, не чуваючи над богослужбовим порядком в здоровому значенні цього слова. Устав – це, як на мене, щось живе, живе пережиття зістрічі з Богом, яке виливається в той чи інший видимий спосіб молитви. Тому, звичайно, що всіх людей дещо, навіть, неприроднім є повна та цілковита однаковість у зовнішноьому вигляді Богопочитання, але спільний корінь для певного народу чи Церкви мав би бути задля краси, яку творимо для Бога і якою прославляємо Його як Творця і Царя Всесвіту. А ця краса, як я вже казав, неможлива без порядку.
 
– Часто Ваш спосіб служіння є критикованим як «московський». Із яких є джерел Ви черпаєте обряди, за якими служите?
– Якось так склалось, що в нашій Церкві впорядковане і чинне служіння часто порівнюють з «московським». Час від часу це чую. Напевно, пов’язане це з тим, що традиція літургійного служіння УГКЦ є перервана через гоніння у часи підпілля. Тому сьогодні існує замішання в тому, як звершувати богослуження, яким уставом керуватися і т. д. Тим більше, наш Типик багатьох моментів не описує. В своєму служінні, висловлюючись дещо лірично, керуюсь найперше любов’ю до Богослужіння і старанням разом з іншими священнослужителями та прислугою творити красу. Це є першочерговим критерієм для мене як диякона. Якщо ж говорити практично, то вживаю різні джерела, серед яких найперше місце мають, звичайно, офіційні книги нашої Церкви, хоча щодо, наприклад, уставу архиєрейських богослужінь вони мало говорять. Якщо ж чогось не описано, то стараюсь запозичувати досвід інших Східних Церков, які дають практичну відповідь на те чи інше рубрикальне питання, – це і книги, і статті, і навіть відеоматеріали. І назагал вважаю, що ми не повинні повною мірою керуватись лише, як то часто кажуть, «своїм», але пробувати щось адаптовувати до сьогодення, зважати на те, щоб устав нашої храмової спільнотної молитви, поза красою, мав практичний та логічний характер.
Тому не варто боятися дивитись на інші Церкви і щось корисне та практичне запозичати в них. Адже постійний обмін досвідом супроводжує людину як таку протягом всього її життя. І це природньо, оскільки кожна сфера нашого навіть побутового життя сповнена різними способами вирішення тих чи інших питань, використанням різного досвіду та порад чи то в культурі, чи в мистецтві.
 
– Є розуміння, що Богослужіння добового кола є рівноцінними із іншими, в тому числі із Літургією. Однак у наших храмах (фактично без винятків) в час Літургії храм переповнений, а на моліннях Часослова присутні від кількох до (дуже рідко) максимум кількадесят людей. Чому так і як це виправити?
– Я б сказав, що Богослужіння добового кола підводять людину до Божественної Літургії, приготовляють її і вводять у це Таїнство, закликаючи до покаяння та очищення своєї душі. Тому Божественна Літургія є немовби вінцем молитви Церкви. Однак, правда, що Вечірню, Утреню чи інші богослужіння добового кола вірні відвідують менше. Такий феномен, на моє глибоке переконання, пов’язаний з декількома моментами. По-перше, в більшості наших храмів дуже рідко звершуються такі богослуження, а якщо і звершуються, то часто поверхнево, без хорового або, хоча б, клиросного співу. Тому миряни інколи банально не знають, що такі богослужіння існують в церковній традиції. А якщо й приходять на них, то нерідко називають це просто Службою Божою. По-друге, зісказаного вище випливає необхідність розвивати в Церкві поняття літургійної катехизи, оскільки життя парафії повинне базуватися на богослужінні. Храмова молитва є архиважливою, а з неї випливає і соціальне служіння, і милосердя, і праця з різними групами мирян… Якщо миряни будуть розуміти, що вони моляться, як звершують цю молитву, що діється в храмі, тоді перестануть бути театральними глядачами, а живими учасниками молитви Церкви. По-третє, величезною проблемою сьогодні є те, що миряни мовчать у храмі під час богослужень, не беручи участі у співі. З одного боку, це спричинене тим, що не мають відповідних текстів в руках, з іншого – неналежним співом в наших храмах, через який вірні просто не розуміють слів. І не останню роль віддіграє занепад так званого «простопінія», тобто інколи хори або занадто концертно супроводжують храмову молитву, або ж навпаки, стиль співу нагадує швидше коломийки, ніж мелодійне промовляння молитви. Тому глибоко переконаний, якщо миряни будуть знати про інші богослужіння, розуміти їх значення, знати або мати перед очима ці молитовні тексти та матимуть можливість брати активну участь у співі, храми будуть наповнені богомільним людом так само, як і в неділю на Божественній Літургії.
 
– Ви є членом ради протодияконів при Патріаршій Літургійній Комісії. Як Ви вважаєте які перспективи інституту протодияконства в УГКЦ?
– Часто спілкуюсь з нашими архиєреями на тему Богослужінь, літургійної катехизи тощо. Одного разу почув від владики Венедикта, єпископа-помічника Львівської Архиєпархії, таку думку: один з феноменів нашої Церкви полягає в тому, що священики на парафіях інколи вкладають всю свою енергію і сили в катехизацію, в соціальне служіння, в розбудову храму, що є неабияк важливо в служінні Церкви. Як наслідок, на те, щоб пильнувати за достойним та правильним звершенням богослужінь, часто просто не вистачає сил. Тому, власне, таким важливим є присутність на парафії диякона, котрий би дбав за красу Літургійної молитви, за належне служіння, за доступний для мирян спів та літургійну катехизу, про брак та необхідність якої я вже говорив. Звичайно, що первісним покликанням диякона було дещо інше – дбати за вдів, сиріт тощо. Проте, виходячи з сучасної традиції, власне таким блюстителем літургійного благочестя на парафії міг би бути диякон. Виходячи з цього, виникає необхідність тих, котрі б навчали дияконів, приготовляли їх практично до звершення богослужень – що належить до протодиякона. Останніми роками ми є свідками неабиякого відродження літургійного служіння в нашій Церкві. І це, за словами кир Венедикта, є той кайрос, сприятливий час, коли варто розвивати і плекати важливе місце і роль дияконату у парафіяльному служінні.
 
– Раніше Ви згадували про служіння диякона. Ви є дияконом ось уже сьомий рік. На Вашу думку, що означає бути добрим дияконом?
– Якщо говорити про певного роду практичні якості доброго диякона, то, як це не парадоксально і, можливо, суб’єктивно звучить, але давно не ставлю спів чи музичні здібності на перше місце. Зі свого досвіду можу сказати, що в нашій Львівській Архиєпархії зустрічав багато дияконів, котрі не вирізнялись надто гарним співом, але вміли благоговійно, молитовно та чинно провадити, наприклад, Божественну Літургію, зокрема архиєрейську, тобто ту, яку очолює єпископ. До того ж, вони швидко вчились. Тому з практичного боку на першому місці для мене є така риса як второпність, після чого вже слідує якесь докладніше знання рубрик, чинопослідувань богослужень. Проте, відповідаючи повніше на це питання, напевно знову повторюсь, що, на мою думку, добрий диякон повинен найперше любити молитву. Можливо, це надто загально і така риса, без сумніву, має бути притаманною кожному практикуючому християнинові, проте найважливішим для доброго служіння є любов до приватної молитви, яка неминуче виливається в любов до храмового богослужіння та в потребу і бажання творити красу спільнотної Літургійної молитви. І там, де власне є та любов, з’являється порядок та гармонія в зовнішньому вияві богопочитання, у плеканні обряду та традицій. Тому щиро переконаний, що жодні книжкові знання уставу і чинопослідувань богослужінь не принесуть результату, якщо не випливають з любові до молитви. Підсумовуючи, хотів би висловити думку, що завданням диякона на богослужінні є зробити все для того, щоб архиєрей і співслужителі у святилищі, а миряни в храмі ні про що не турбувались та не відволікались, але в спокої, мирі і з радістю могли заносити молитви до Всевишнього.
 
Розмовляв Володимир Мамчин
 
За матеріалами: Духовна Велич Львова
АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube