Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 11/02/2014 Слово Митрополита Львівського у сороковий день світлої пам’яті Анни Возняк
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського у сороковий день світлої пам’яті Анни Возняк

      Дорога родино, достойні сестри і брати, любі односельчани, дякую усім вам, що ви сьогодні прийшли у церкву помолитися за світлий упокій душі нашої мами, Анни Возняк. Швидко проминуло сорок днів від її упокою, вона вже зачислена до певного лику у вічності. Вважаємо, що Господь помилував її безсмертну душу і вона втішається вічним спасінням. Мабуть, виплачує своїм духовним терпінням Богові за промахи в житті, які вчиняла.? Кожна людина помиляється: одні менше, інші чинять більші прогрішення – така історія та суть людини. Трудно знайти особу, щоби відразу втішалася нагородою у небі, в основному, велике число вірних спасається через безмежне Боже милосердя та покаяння, яке чинять грішники. Сам Ісус Христос говорив: «Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі… щоб тебе не вкинули в темницю… Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага» (Мт 5,25-26). Святі церковні письменники навчають, що найбільше терпіння духа у вічності, це – бажання з’єднатися з Господом, тобто, бути щасливими в небі. Ніхто не знає справедливих Божих мірок, які відносяться до душі, яка  виплачує Господу у вічності за поповнені гріхи на землі. Коли пригадаємо життя царя Давида, який вбив чужими руками хеттита Урію та забрав його дружину, тоді пророк Натан з Божої волі упоминав царя (пор. 2Сам 12,9). Давид покаявся, помер його син, що незаконно народився від жінки воїна Урії, Ветсавії, а цар постив сім днів, борючись за життя сина, ходив у волосяниці, також, вночі лежав на долівці (пор. 2Сам 12,16). Ось, приблизно така була винагорода Давида за гріх, який він вчинив перед Господом. І до кінця нам не знано, чи він за те повністю виплатив Божій справедливості? Якщо людина кається за свої гріхи, Бог радо прощає, але вповні ми не знаємо, що залишається вчинити більше, крім покути, яку призначає священик під час сповіді, щоб цілковито винагородити Господу? Найкраще мірку покути, тобто, винагороди за гріхи, знає тільки Господь. Прощений Богом гріх можемо порівняти з витягнутим цвяхом із дерева, тобто, гріх відпущено, але залишається дірка, яку необхідно закривати молитвами, постами, милостинями та терпінням різного способу.

      Звичайно, як кожна інша людина, наша мама, теж чинила певні промахи в житті, не була праведна в усьому, але вона сповідалася, каялася, мирилася з Господом і отримала прощення. Віримо, що вона щаслива через покаяння перед Богом, її життя не було легким, бо, повне усяких викликів, але у міру свого розуміння мама вміла приймати Божу волю. Наша мама – проста сільська жінка, не нарікала на свою долю, молилася кожного дня, чого й нас навчала, вміла не виявляти багато речей, що були б шкідливими іншим. Вважаю, що вміння мовчати у неї було великою чеснотою, як навчає святий апостол Павло: «Жінка нехай учиться мовчки, в повній покорі» (1Тм 2,11). В часі, коли наша Церква була в укритті, а батька, як священика, часто не було вдома, мама дуже переживала і ми не знаємо, що вона думала про це та, що судили про нас мешканці нашого села, зокрема, про батька? Як вона сприймала те, що говорили про нас односельчани та, що здогадувалися? Чи хтось запитував у мами про нашого тата? - вона ніколи нам цього не говорила. Так, мовчки усе переносила у своєму серці. Нам не відомо: як наші односельці оцінювали нашу сім’ю? І це не так важно, - головне, що жодного лиха нам ніхто не заподіяв. Кожної неділі, з волі батька, ми читали вдома катехизм, часом приходили до нас однокласники, слухали разом, а згодом, ми виходили, наприклад, грати в футбол. Можна стверджувати, що мешканці нашого села - добрі люди, здебільшого богобійні та ті, хто старається також, про добру вічність. А життя проходить швидко. Колись ми були дітьми, учнями, а на сьогодні уже багатьох з наших однокласників немає? Де вони? -  Повмирали і тепер у вічності очікують на нас.

      Дякую, тут присутнім на молитві достойним нашим священикам, рідним, нашим чудовим сусідам та односельчанам, що прийшли у церкву помолитися за упокій душі нашої матері, Анни! Мама постійно готувалася до смерті. Кожного разу, коли, теж, я приїжджав,  повторяла, що уже бажає померти, очікувала часу, коли Господь покличе її до вічності. Тепер вона уже там, де бажала бути. Хай Господь прийме наші моління, скоротить їй  час виплати за недосконалості та ласкаво приймає у свої батьківські обійми її душу. Вічна їй пам’ять! 

      + Ігор
      Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

      11 лютого 2014 р. Б. с. Липиці, Миколаївський р-н.

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • У Львові стартував міжсемінарійний футбольний чемпіонат на «Кубок блаженних новомучеників УГКЦ»

  • Пастирський візит до парафії св. арх. Михаїла у с. Підгородне (17.04.2016)

  • Гарнізонний храм відсвяткував престольний празник (12.07.2016)

  • У с. Ремезівці відбулися «Канікули з Богом»

  • Митрополит Ігор звершив пресвітерське рукоположення в Архикатедральному соборі Святого Юра.

  • Храмовий празник у Малечковичах (4.12.2016)

  • У Львівському національному університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція: «Філософсько-психологічні аспекти духовності в економіці та управлінні» (19.04.2017)

  • Митрополит Ігор освятив храм верховних апостолів Петра й Павла в с. Будьків Звенигородського протопресвітеріату

  • Владика Володимир відвідав Східну колегію Collegium Orientale в м. Айштатт (Німеччина) (27.10.2016)

  • Владика Венедикт відвідав храм Святого влкмч. Димитрія Мироточця, що у Львові

  • Студентська науково-практична конференція «Патріарх Йосиф Сліпий і розвиток української богословської освіти та науки у XX – на початку XXI століття»

  • Пастирський візит до парафії бл. Климентія Шептицького (м. Львів 2016)

  • 11 - 20 серпня у с. Лібухова, що на Старосамбірщині, відбувався євангелізаційно-формаціний табір для дітей зі священичих родин Львівської митрополії

  • Нічні чування у с. Страдч (4-5.03.2017)

  • курс для сімей «Діти - спадщина Господня»

  • В Уневі вшанували пам’ять владики Юліяна (Вороновського). Фото

  • Владика Володимир відвідав інсбруцьку парафію УГКЦ у празник Стрітення (2.2.2017)

  • Ієрейське рукоположення о.Василя Білого (21.11.2016)

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі