Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 05/01/2014 Слово Митрополита Львівського на 28-у неділю по Зісланні Святого Духа
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського на 28-у неділю по Зісланні Святого Духа

      Євр 11,9-10;17-23;32-40. Мт 1,1-25.

      Достойні сестри і брати, чудові наші молільники,
      дякую вам за молитовний збір у церкві та прекрасний богобійно-радісний настрій, який відчувається у ваших серцях перед святом Христового Різдва.  Ви приходите сюди не для показу, не ради людського ока, бо воно помиляється, але свідомі того, щоб скласти молитву перед милосердним Богом (пор. Єр 42,9). Сердечними словами та повний довіри звертався до  Бога автор псалмів: «Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде» (Пс 102,2). І Господь приймає молитву кожної особи, яка пильно звертається до нього в усіх своїх потребах. Він найкраще знає, що і скільки кому дати.

      У розділі святого Євангелія, яке читається в неділю перед Різдвом, ми почули імена багатьох осіб за родоводом, які ставали  у молитві перед Господом та засилали свої щирі молитви. Вони довіряли Богові, хоч також помилялися у своєму житті. Дуже часто, помилки, які чинить людина та різного роду невдачі у її планах, стаються благословенною причиною навернення до Бога, потім мирного життя з ним та світлим упокоєм. Різні імена людей, які записані у Святому Писанні, не означають того, що це були бездоганні особи, які не помилялися та не грішили. Ні! Всякими «скибами» було переоране їхнє життя! Багато добрих справ довершили вони, але не бракувало й лихих діл, слів та помислів, яких вони допускалися. Головне полягає у тому, що, коли ці особи прогрішили, вони, пізнавши свою провину, каялися та примирювали своє сумління у відношенні до Господа.

      Перенесемо нашу увагу на життя святого Амброзія, єпископа медіоланського (так звали тоді єпископа міста Мілану), з яким, одного разу відбулася певна історія, що відноситься до покаяння. В 390 році в місті Тесалониці збунтувалися люди й кидали камінням у цісарських достойників. Тодішній релігійний цісар Теодозій дав приказ військові покарати людей. У цій сутичці військові вчинили різню, в якій полягло коло сім тисяч беззбройних людей. Єпископ закликав цісаря, щоби той каявся та чинив привселюдну покуту, тоді був такий порядок. Святий Амброзій, теж, пригадав можновладцеві пророка Давида, який вчинив гріх, а згодом чинив покуту. У листі до цісаря святий Амброзій вказав, що сам Ісус Христос у видінню заборонив йому служити Службу Божу в присутності повелителя. Однак, у неділю цісар направився до церкви, але на порозі його зустрів мужній єпископ, не впускаючи всередину й пригадав пролиту невинну кров через цісарське, його ж таки розпорядження. Теодозій боронився покликанням на Давида, який також пролляв невинну кров. Почувши слова кесаря святий Амброзій мав таке сказати: «Якщо ти наслідував Давида гріхом, то наслідуй його в покуті!» Ці слова так поразили цісаря, що він визнав свій гріх, впав на землю у святковому вбранні й ридав гірко, піддаючись привселюдній покуті, що тривала вісім місяців (див. «Життя святих» за 20 грудня). Можливо, ми відступили від строго слідування за поясненням про патріархів, пророків та інших осіб, що належали до родоводу, з якого народився Ісус Христос? Але у цьому контексті ми згадали також про царя Давида, як представника цього роду.

      Запропоную роздумати дещо із життя патріарха Якова, що народився від батька Ісаака та матері Ревеки. Вона породила відразу двох: старшого Ісава й молодшого Якова, «рука його держала за п’яту Ісава» (пор. Бут 25,26). Вартує знати це, що Ісаак, батько Якова, молився двадцять років, щоб Ревека, його дружина, народила дитя. Хоч  вона була безплідною, однак, Господь вислухав його постійної молитви й вона породила двох синів (пор. Бут 25,21). Відомо, що брат Якова, Ісав, продав своє первородство Якову за юшку із сочевиці (пор. Бут 25,33-34). А згодом, за намовою мами, Яків неправдою здобув перше благословення у свого батька Ісаака (пор. Бут 27,6-29). З певних причин та за передбачення матері Якова, Ревеки, Яків пішов до Лавана, брата Ревеки, у Паддан-Арам. По дорозі із Версавії до Харану, Яків заночував в полі, взявши, просто, камінь під голову. Яків бачив у сні драбину від землі аж до неба, по якій ступали ангели та чув голос Бога, який благословив його: «Оце я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що я тобі обіцяв» (Бут 28,15). Який вірний Господь, навіть не ставив перед Яковом жодних вимог, обіцюючи йому виконати усе, що пообіцяв!  Вранці, прокинувшись, Яків роздумував про цей сон й вчинив постанову: «… Як Господь буде зо мною і збереже мене в цій дорозі, … Так що вернусь я живим-здоровим у господу мого батька, то Господь буде мені Богом» (Бут 28,20-21). Виходить, що він мав якийсь сумнів про Господа Бога, не мав твердої довіри до Бога, мабуть, покладався на свій хист, здібності та допомогу матері, яка часто ставала йому порадником у житті. Коли цей молодий патріарх прибув до Лавана, то погодився у нього служити сім років за молодшу дочку Рахиль, яка сподобалася йому. Як закінчився час служіння,  Лаван обманув його і дав Якову за дружину старшу дочку Лію, подібним обманом Яків отримав благословення від   батька. Лаван обіцяв дати йому за дружину і Рахиль, тільки після наступних сімох років  служіння. Той погодився й отримав й отримав Рахиль, тоді був такий час і таким було подружжя. Рахиль не могла родити та виявляла претензії до Якова, бо її старша сестра родила, слугині їхні теж, а вона була безплідна. Яків запалав гнівом до Рахилі через її  невдоволення, кажучи, що він не Бог, який благословляє зачаття (пор. Бут 30,2). Після того, як Лія, старша сестра Рахилі, породила сьому дитину, Господь відімкнув лоно Рахилі й вона породила сина, даючи ім’я Йосиф. Яків бажав уже відійти до свого дому, але Лаван не хотів його відпустити, намовляючи, щоб продовжував служіння у нього. Хоч Лаван старався різними хитрощами кривдити Якова платнею, однак, Господь Бог був з ним, як  і обіцяв йому. Коли Яків відійшов, забравши своїх жінок та слуг, Рахиль, виходячи з дому, вкрала домашніх ідолів батька. Ствердивши брак ідолів, той догнав Якова із цілим походом та обшукав усіх, але не знайшов нічого, бо Рахиль хитрощами зберегла ідолів при собі, сидячи на верблюді. Коли Лаван попрощався із своїми дочками, Яків пустився в дорогу, під час якої його зустріли ангели Божі, подумаймо про доброту Бога. Господь вірний своєму слову, тому домагається, щоб і людина була вірна йому. Вчинімо наше життя згідно Божої волі, а Господь буде нам в усьому благословити. Хай великий патріарх, Яків, стане нам прикладом служіння Богові та надихає нас цілковито покластися на Господнє Провидіння.

      + Ігор
      Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

      05 січня 2014 р.Б. Каплиця Святого Володимира Великого, смт. Рудно

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Календар Пасторального планування Львівської Архиєпархії УГКЦ на березнь 2017 року.

Галерея

Previous
  • Митрополит Львівський благословив учнів та педагогічний колектив Винниківської санаторної школи-інтернату на успішний початок навчального року

  • Міжнародний гросмейстерський шаховий турнір з нагоди 150-ліття від дня народження праведного Митрополита Андрея

  • керівник львівського Центру опіки сиріт отець Роман Прокопець

  • Відбулася проща працівників Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького

  • VI сесія Патріаршого Собору «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» в Івано-Франківську

  • Священики Львівської архиєпархії благословили військовослужбовців, котрі присягнули на вірність українському народу

  • У парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці відбулось свято національної єдності

  • Вихованці ліцею ім. Героїв Крут молились перед Нерукотворним образом Ісуса Христа

  • Родини загиблих воїнів АТО помолились в Уневі

  • «Велика коляда» у м. Винники: благодійна акція зі збору коштів на будівництво храму Святої Софії Премудрості Божої.

  • Зустріч відповідальних за молодь з єпархій та екзархатів УГКЦ (7.3.2017)

  • У 184 Навчальному центрі відзначили Водохреща (129.1.2017)

  • Обхід з Теребовлянською чудотворною іконою Богородиці та благословення неї Львова в Архикатедральному соборі Святого Юра

  • У Львові освятили купольні хрести Афганського храму Стрітення ГНІХ (1.10.2016)

  • Відійшов до вічності о. Василь Притула

  • Християнський табір «Підкамінь 2016» для яворівської молоді

  • Святкування 100-ліття віднови Згромадження Cестер Святого священномученика Йосафата в Галичині.

  • Зустріч настоятельок сестер служебниць у Львові

  • Митрополит Ігор освятив наріжний камінь під будівництво храму парафії Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії, що у Львові.

  • Понад 200 осіб взяли участь у літньому таборі для сімей в Моршині

  • Пастирський візит владики Венедикта до парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Крупське Стрийської єпархії.

  • «Світло віри» - урочистий захід на завершення року Віри у Львівській архиєпархії

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі