Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 19/11/2013 Слово Митрополита Львівського під час Всеукраїнського з’їзду голів і духівників мирянських спільнот та організацій УГКЦ
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського під час Всеукраїнського з’їзду голів і духівників мирянських спільнот та організацій УГКЦ

      Лк 9,18-22.

      Ваше Блаженство,
      Всесвітлі, преподобні та всечесні отці,
      Преподобні сестри і брати,
      Достойні, любі, милі наші християни,
      як це - добре, що ми зібралися на спільну молитву, у якій звертаємося до Бога, нашого Творця, про помилування, просвіщення нашого розуму, благословення для нас та ближніх, прощення наших прогріхів та про вміння практикувати стисле життя з Богом. Мені приємно це, що наш, ще досить молодий отець Білаш Василь, впав на таку прекрасну й побожну мисль, щоб зібрати усіх нас й він володів ще більшим замáхом, - а  зараз просимо Бога про благословення у визначеній ділянці нашої праці. Кажу праці, служіння ближнім, бо наше завдання: гідно та ревно служити у визначній чи запропонованій нам площині, трудитися у поті чола (пор. Бут 3,19). Добре, коли побачимо плоди наших старань, але можемо їх і не бачити, бо результат нашого труду завжди залишений за незбагненним знанням Бога. Необхідно пам’ятати на слова святого апостола Павла: «Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив» (1Кр 3,6). Наша справа трудитися, сіяти, навчати, допомагати, а Господь знає усе й вирішує, дивлячись на серце захоплених цією справою людей: нас й тих, з ким ми дотичні. Не знеохочуймося чинити добро, щедро сіймо Божу правду, пам’ятаючи про те, що ми не будемо відповідати за це, скільки людей повірило нам. Ні! Наша відповідальність обмежується до наступного виміру: щиро, ревно та відповідально служити Богові та ближнім.
      Мені надзвичайно приємно молитися з такою, як ваша, поважною й благородною спільнотою, що бажає відвертого та праведного освячення своєї душі, уболіває за душі ближніх та несе щире  служіння Богові. Необхідно з гідністю пам’ятати про дар покликання до служіння, який даний нам не ким іншим, а нашим Творцем, Господом, Володарем неба і землі. Ми зібралися на молитву й обговорення неодмінних проблем, а також завдань, які стосуються послуги голів та духівників різних спільнот й організацій нашої Церкви. Звичайно, що усяке покликання походить від Бога. У старовинну давнину Господь звернувся до чоловіка у поважному віці, якому сповнилося 75 років й промовив: «… Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його я тобі покажу» (Бут 12,1). Той пішов за голосом Бога у цілковитій довірі, не знаючи куди йому іти. Бо Господь в міру походу цієї спільноти направляв їх у потрібну сторону, про яку вони зовсім не були свідомі. Простували вірою разом із Авраамом, родиною, яка цілковито віддала своє життя у його руки. Цей чоловік відповідав за увесь провід родини та слуг. Їм було не просто й не легко, але Авраам спілкувався з Богом, слухав його, виконував ретельно його волю і в такий спосіб виходив переможцем в усіх складних обставинах життя, наприклад, в Єгипті та інших моментах (пор. Бут 12, 9-20; 13,8-9; 14,14-16; 22,10-12). Згадуючи про спеціальне покликання Авраама та його, здавалося б поважний вік, необхідно пам’ятати, що він прожив 175 років. За ним слідувала невелика група людей, але добрий провід Авраама та його постійне спілкування з Богом приносило успіх у житті тієї ж спільноти. Цей Божий муж, якого виховував сам Господь, старався про спільноту, дбав про неї й ніс відповідальність. Якщо пригадаємо про життя цього чоловіка, то із книги Ісуса Навина довідуємося, що Авраам не був відразу віруючою людиною, бо служив іншим богам (пор. ІН 24,2). Він повірив правдивому Богу, піддався йому цілковито, не мав сумніву навіть тоді, коли Господь промовив до нього, щоб приніс йому у жертву свого єдиного улюбленого Сина (пор. Бут 22,2). Ось, рівень віри та виконання волі Бога, повіривши Господу раз, не завагався ніколи довіряти йому, навіть, коли Господь піддав його дуже тяжкому випробуванню.
      Достойні сестри й брати, коли застановляємося над необхідністю зближуватися нашим різним церковним організація до Бога, який є джерелом нашого життя, розуміємо конкретних людей, які повинні довіритися Всевишньому. Ми – люди святої Церкви, які все глибше розуміємо нашу послугу в тому, щоб гідно виконувати християнські обов’язки. Кому Господь дає спеціальне завдання, таку особу ставить на свічнику, щоб приносила плоди, передавала світло, отримуючи його від вишнього джерела. Повертаючись до тексту сьогоднішнього літургійного читання, необхідно відповідати зі святим апостолом Петром, що Ісус Христос для мене – єдиним Богом, якому необхідно вірно служити аж до пролиття крові. Важливо те, щоби миряни гуртувалися навколо Церкви, вслухалися у слова Святого Писання, приймали з радістю вчення Церкви, вливалися у виконання завдань, які сьогодні Церква ставить перед мирянами. Звичайно, що кожна організація має своє відмінне завдання, наприклад: опіка над молоддю, усестороння катехизація, старання про хворих та опущених, церковний вплив на виховання військових, студентів, працівників медичних установ, навчальних закладів, несення Божого імені в’язням, у будинки, де проживають люди похилого віку, дитячі заклади, опіка над неповносправними, допомога особам вулиці тощо. Так сталося, що необхідно пам’ятати слова святого апостола Павла, який писав: «Ми бо співробітники Божі, ви - Божа нива, Божа будівля» (1Кр 3,9). Це необхідно чинити через добре приготовані зустрічі, конференції, обговорення за спільними столами, поширення певних методичних посібників, організація прощ, можливо, безпечний туризм, спортивні ігри та інші способи спілкування. Очевидно, що певні напрацювання у цих ділянках послуги є, але багато ще потрібно до кращого рівня служіння. Не можна очікувати того, що прийдуть якісь вказівки і ми знатимемо як це виконати, як краще допомогти. Ні! Ми самі, кожен на своєму місці повинен тісно спілкуватися з Богом та ближніми, щоб гідно виконати своє завдання. Коли Господь повелів Авраамові, щоб принести у жертву сина Ісаака, то Авраам не запитував, як має це вчинити. Лише взяв сина, дрова, вогонь, ніж тощо й пішов у напрямку, який вказував йому Господь. Подібно й наші спільноти необхідно глибше вкорінювати у життя Церкви, запитуючи у Господа  про кращий спосіб виконання цього діла. Багато вчинено  у цьому напрямі мирянами, чернечим станом, священиками, а ще більше потрібно зусиль, щоб постійно довершувати цього благородного діла. У цьому звершується Заповідь Божа: Люби ближнього свого як себе самого. Бажати вічного добра кожній особі – це великодушно! На Другому Ватиканському Соборі у розділі «Про різні способи апостолування» зазначено наступне: «… нехай християни виконують свій апостолят, об’єднані в одне. Нехай будуть апостолами і в своїх сімейних спільнотах, і в парафіях, і у єпархіях, що й самі виявляють громадський характер апостоляту, а то й у вільних громадах, в яких бажають об’єднатися» (див. Розділ IV «Про різні способи апостолування» п.18).  Хай Святий Дух дає світла до праці, а пресвята Богородиця опікується тими, хто покликаний до певного лідерства у Церкві! 

      + Ігор
      Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

      18 листопада 2013 р. Львівська духовна семінарія Святого Духа

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Митрополит Ігор помолився з освітянами з нагоди Дня вчителя.

  • Храмовий празник Вознесіння ГНІХ у Золочеві

  • реколекції для сімей «Оздоровлення від недуги гріха»

  • Митрополит Ігор освятив і поблагословив «Будинок убогих» у м. Золочів

  • Святкування храмового празника у с. Хильчиці.

  • У храмі Пресвятої Богородиці – Володарки України відбувся парафіяльний собор «Жива парафія»

  • Митрополит Львівський очолив молитовний відпуст у смт. Підкамінь

  • Молитовна хода вулицями Львова «За мир і Божу мудрість для Українського народу»

  • Віднайдено хрест ХVII ст. храму Стрітення Господнього, що у Львові

  • Зустріч працівника Руху «За тверезість життя» з молодіжною спільнотою с. Ставчани

  • Владика Венендикт звершив пастирський візит до парафії с. Пикуловичі

  • Відбулась чергова зустріч християнських сімей

  • Дошкільнята з катехитичної школи с. Оброшино підготували для матерів концерт

  • Молитовна хода вулицями Львова «За мир і Божу мудрість для Українського народу»

  • Ювілейні святкування у Прилбичах - родинному селі Митрополита Андрея

  • В Архикатедральному соборі Святого Юра відбулася панахида за загиблими пасажирами та членами екіпажу збитого над Україною літака Малайзійських авіаліній.

  • У Львові відкрили ще один центр дозвілля для літніх людей.

  • «Веселі Канікули» при храмі Покрову Пресвятої Богородиці (2016)

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі