Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 25/06/2013 Слово Митрополита Львівського в день празника Святого Онуфрія
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського в день празника Святого Онуфрія

      Рм 1,1-7; 13-17; Мт 4,25-5,11.

      Всечесні та преподобні отці, Дорогі та милі люди Бога,
      дякую всечесному отцеві Степанові, що запросив нас до спільної молитви, посвячення престолу та інших побожних церковних речей. Як це гарно, що сьогодні, у звичайний вівторковий день, ви такою поважною громадою прибули у церкву, щоб молитися у день святого Онуфрія, до цього святого за освячення та порятунок своїх та душ ваших ближніх. Свята Церква кожного дня представляє нам різних, інших святих, які були, подібно, як і ми людьми, помилялися, каялися та свідчили вірність Господу Богу. Таке життя людини: сьогодні - вона близька Господа і праведна її душа, завтра - грішна й ворожа Богові. Для чого кожного дня дається людям пізнавати життя різних святих? - Тому, щоб було знано, що кожна людина, незважаючи на її духовний стан, може здобути праведність та дозволити Господу освятити душу. Спасіння та вічне щастя людини - у її руках. Тут вартує пригадати про двох розбійників, які були розіп'яті на хрестах поруч з Ісусом, нашим Спасителем. Обидва знаходилися в однакових умовах: були розбійниками, а потім покарані вмирали на хресті. Тільки їхнє ставлення до Спасителя не було однакове. Один із розбійників, насміхаючись звертався до Христа, щоб спас себе та їх, розбійників, які висіли поруч Христа і зовсім не згадував про віру та вічне життя (пор. Як 23,39). Інший боронив Христа, відзиваючись до першого: «... Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару?... - І відразу, цей же промовив: Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство» (Як 23,40;42). Дві особи, що були близько вмираючого Спасителя, але по-різному користали зі свого положення: один спасався, інший - насміхався з того. Подібно стається у житті кожної людини, бо одні люди каються за негідні вчинки, слова й думки, перепрошують Господа часто, інші - жартують з цього, не вірять про відповідальність перед Богом за своє життя. Якраз, образи святих, їхнє життя, дають нагоду для вірного люду, щоб сумлінно ставитися до часу, який дарує нам Господь в цьому житті. Час нашого життя на землі обмежений. Вчора, ми поверталися у Львів із Дрогобича і один із священиків нас повідомив, що у цей же день відбувся похорон дяка із церкви Преображення Господнього. А помер він дуже просто: повертався з церкви додому, почувся зле, опустився спокійно на землю і дух залишив його тіло. Коли Церква ставить перед наші очі своїх святих, то, тим самим пригадує, щоб бути готовими відійти до вічності у перемир'ї з Богом. Багато із святих, які були грішниками, каялися, примирювалися зі своїм Творцем, ставали на гідний шлях життя і Господь освячував їх. І тут дуже влучно сказав пророк: «... Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна» (Іс 1,18). Не потрібно лякатися свого непобожного та далекого від Бога життя, але, необхідно його направляти, звертати у Боже русло. Це - під силу кожній людині! Про це запитував себе святий Августин, звертаючись риторично до себе, пригадував, що інші змогли служити Богові, значить й він також, в силі це вчинити. І це необхідно чинити сьогодні, бо завтра може бути запізно. Автор псалмів так говорить про життя людей: «Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, мов та трава, що зеленіє. Уранці квітне й зеленіє, а ввечері - підтята висихає» (Пс 90,5-6).

      Сьогодні свята Церква ставить перед наші очі життя святого Онуфрія, який жив у єгипетській пустині та, якого борода й волосся сягали аж до землі. З життєпису про життя святого Онуфрія дізнаємося, що він, маючи 10-ти років вийшов із монастиря й пішов в пустиню до місця, куди його запровадив ангел. Це було безлюдне місце, тільки в одній із печер, жив старший роками пустельник. Цей пустинник навчив молодого Онуфрія боротися зі спокусами, які на нього спроваджував, ворог нашого духовного життя: злий дух. Онуфрій посідав дуже благородну душу, бо найкраще старався служити Богові. Незабаром старенький печерник помер, а святий Онуфрій залишився сам у цьому місці пустині, де 70 років провадив боротьбу зі злим духом. Так, нікого він не бачив, зате його бачив й знав про нього, як про праведного Йова, злий дух. Ворог не давав спокою святому, нападаючи на нього зі своїми різноманітними спокусами, а святець молився, благаючи Господа витривати в доброму стані, строго постив, мужньо зносив негоди холоду та спеки. Ангели Божі служили пустинникові, бо приносили йому святе Причастя та хліба, щоб не померти з голоду. Біля печери Господь виростив дерево, що давало плоди та витікало джерело холодної води. Так Господь дбав за свого Святця, щоб він своєю праведність утримував рівновагу проти тих гріхів, які чинили люди, живучи розгутьно у світі. В пустині могутній воїн Христа боровся не проти ворожих військ народу, але проти найзапеклішого ворога людини: злого духа. За певний час після зустрічі зі Пафнутієм, святий Онуфрій помер, його печера завалилася сама по собі, дерево всохло, а джерело води щезло. Цікавий факт записано в житті цього жителя пустині, бо, ніби сам святий Онуфрій звертався до прибулого пустинника Пафнутія, щоб на його згадку принести жертву. Від цього жертовного дару Господь дасть силу людині поборювати спокуси, чесно жити й врятувати свою душу від загибелі. А, хто не міг би принести жодного дару, тоді написано, молитися в честь пресвятої Тройці три рази «Отче наш...» і «Вірую в єдиного Бога...».

      Дорогі брати й сестри, пам'ятаймо про мету нашого життя: вічне спасіння та перебування з Господом назавжди у небі. Прибігаймо нашими молитвами до святого Онуфрія, який завжди готовий нам допомагати у різних вимогах життя. Не цураймося давати милостині та допомагати людям в їхніх скрутних долях. Чинімо діла милосердя, бо гарно написано Божою людиною: «Милостиня від смерти вибавляє, вона усякий гріх очищає. Ті, що дають милостиню, проживатимуть у достатку» (Тов 12,9). Ніколи не жаліймо будь-якої допомоги ближнім, бо вона може стати нам останнім рятунком в здобуванні вічного щастя. Хай пресвята Богородиця виблагає для нас дарів Святого Духа, щоб були спасенні наші душі.

      + Ігор
      Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

      25 червня 2013 р.Б. с. Глиниці, Яворівський р-н

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Пастирський візит Митрополита Львівського в с. Старичі

  • Пастирський візит Митрополита Львівського до с. Лисиничі

  • Львівський Карітас розповсюджує гуманітарну допомогу з Канади - інвалідні візки

  • Преосвященний владика Володимир, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії

  • У Львові презентували книгу «Патріярх Йосиф Сліпий і красне письменство» (2016)

  • Загальноміське міжконфесійне освячення води за участю владики Венедикта, Єпископ-помічника Львівської архиєпархії (2016)

  • Передріздвяні реколекції у Кохавині

  • Робочий візит Пасторального відділу Курії Львівської архиєпархії (26.05.2016)

  • Владика Венедикт відвідав новозбудований храм Зіслання Святого Духа, що на Сихові

  • Єпископ-помічник Львівської архиєпархії очолив Парастас за Андрієм Дудином – військовослужбовцем 80-го аеромобільного полку

  • Екологічний день в таборі допомагає пізнавати Творця

  • Відбулося освячення храму у с. Селисько (22.05.2016)

  • Відзначення 100-річчя храму с. Роснівка

  • передріздвяні реколекції для дружин священиків Львівської архиєпархії

  • Чин поставлення у диякони піддиякона Романа Янчука

  • У Єрусалимі владика Венедикт відвідав Мелхітську Греко-Католицьку Церкву

  • Богослужіння Святої Великої П’ятниці в Архикатедральному соборі м. Львова

  • У День Молоді владика Венедикт звершив пастирського візит до парафії Покрову Пресвятої Богородиці

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі