Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 25/09/2013 Слово Митрополита Львівського з нагоди вшанування Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького, у соту річницю передання українському народові Національного Музею
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського з нагоди вшанування Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького, у соту річницю передання українському народові Національного Музею
       
      Мр. 4,35-41

      Всесвітлі, всечесні та преподобні отці,
      Вельмишановні працівники музею та присутні молільники, тепло на серці за те, що Міжнародну наукову конференцію, присвячену сотій річниці передання музею Митрополитом А. Шептицьким українському народові, розпочинаємо у соборі св. Юрія, в якому згаданий Праведник, молився понад сорок років разом зі своїми вірними. Тут витає його дух, його сила, його любов до народу.
       
      Митрополит Андрей – багатогранна особа, обдарована Богом великими дарами. Він – Велетень духа, який посідав пророчий дар, бо передбачав багато речей, а потім запобігав, щоб усе було гідно збережено на своєму місці та виходило на добро Церкві й народові. Митрополит Андрей писав труди, наприклад, «Як будувати рідну хату», що дуже актуальне в наш час. Те, що Католицька Церква чинить тепер у справі екуменічних діалогів між Церквами, Слуга Божий успішно практикував це за свого життя…  Він любив святу Церкву, служив їй віддано й вірно, не цурався свого походження із давньої руської (української) родини, навпаки, любив свій народ, хоч, тоді поневолений, але вільнодумний, захищав його як тільки міг. Змалку Роман Шептицький, його хресне ім’я, отримував солідну науку вдома, згодом, ґімназійну у Львові та Кракові. Студіював право у Кракові та Бресляві (Вроцлав) й отримав ступінь доктора у 1888 році. Став монахом василіянином з 1888 року. Студіював у Кракові богослов’я та філософію, які завершив, також, докторськими ступенями. У Львів прибув уже як єпископ зі Станіславова (Івано-Франківська), бо був призначений Папою Левом XIII-тим на архиєпископа львівського з іншими титулами, інтронізація якого відбулася 17.01.1901 року. Від 1903 по 1913 роки Митрополит Андрей був заступником маршалка Галицького Сейму. У січні 1906 року очолював делегацію до цісаря Франца Йосифа із домаганням рівних прав для українців Австро-Угорської монархії. Не бажаю більше подавати різних біографічних дат у цій ділянці нашого Святця, лише пригадаю про те, що він був арештований російським урядом 18.09.1914 року й перебував у в’язницях в Новгороді, Курську і Суздалі над Клязьмою до революції 1917 року. Коли був звільнений у місяці березні, повертаючись у Львів, зібрав Синод російських католиків у Петрограді і призначив отця Леоніда Фйодорова, студита, своїм Екзархом на Росію, маючи уповноваження від Папи Пія X-го. У Львів прибув 10.09.1917 року, по дорозі залагоджував різні необхідні справи у Фінляндії, Стокгольмі, Гамбурзі, Швейцарії та Відні. З приємністю повідомляю вас, що розпочинається підготовка до написання біографії великого Митрополита, тоді, здогадуюся, зацікавлені читачі та вірні нашої Церкви й українського народу, зможуть більш докладно пізнати могутню постать Слуги Божого Андрея! Багато книг уже написано про нього, також, зібрано й видано три томи його фундаментальних праць, щоб осмислювати й глибше пізнавати Слугу Божого та його духовні надбання.
       
      До слова скажу, коли Блаженніший Святослав Шевчук посвячував місце під будову церкви УКУ та готові приміщення богословсько-філософського факультету третього вересня ц.р. у Львові, на цей захід прибув п. Юрій Луценко, колишній Міністр Внутрішніх Справ України. Перебуваючи у в’язниці з незнаних нам до кінця мотивів, цей політичний діяч у спільній розмові з його Блаженством Святославом та єпископами, дуже позитивно відзивався про Слугу Божого Митрополита Андрея. Він мав можливість читати твори Митрополита під час арешту і взагалі, пан Ю. Луценко повідомив, що прочитав у в’язниці понад триста книг. Цей політичний діяч пообіцяв написати коротку оцінку діяльності й творчості Митрополита. Слуга Божий Андрей мав легкість у писанні послань, звернень, проповідей, глибоких богословських творів тощо, до такої степені, що вони були пропоновані дуже зрозумілою мовою, навіть для тих, хто не дуже орієнтувався у цій царині пізнання.
       
      Ми зібралися з нагоди сотої річниці відкриття Національного Музею імені Митрополита А. Шептицького й передання його Слугою Божим українському народові. Хіба це не передбачливість Митрополита та не його уболівання за збереження культурної спадщини українського народу?! Музей став збірником культурного надбання нашого народу. Тут знайшли своє місце старовинні ікони, хрести, стародруки, кадильниці, художні картини, різного роду одежа церковна  й звичайна тощо. Уже сто років Музей служить людям, де зібрані різні пам’ятки з минулих століть, по яких слід судити рівень культури та мистецтва народу. Він сам був закоханий від дитячого віку в українську ікону.  Митрополит написав, що стоячи перед іконою ніби завмирав й, споглядаючи на неї, відчував неначе якийсь незрозумілий струм тривожив його тіло. Розумівся на фарбах, на барвах та сприймав намальовані постаті немов живими. Люди по селах палили старі речі, також церковні, а він, як тільки вдавалося збирав їх та віддавав до музею. Навіть сам їздив на села, щоб оглядати такі збірки. Опіку над Музеєм, Митрополит доручив др. Іларіону Свєнціцькому, який збирав чудові експонати. Цей Музей став культурним осередком української інтелігенції, які збиралися навколо нього, пізнавали цінні збірки, вивчали їх, дарували свої твори та розвивали культурну спадщину свого народу. Зі збірок цього Музею користали польські вчені: д-р Фелікс Копера з Кракова, доцент Бохняк, консерватор Пйотровскі з Риму, проф. Гофман з Берліну, проф. Брікнер… Між ними українські вчені: історик Іван Крип’якевич, , єп. Йосиф Боцян, о. д-р Діонізій Дорожинський, д-р Ярослав Гординський, Іван Огієнко та інші. Збірки ставали джерелом історичних праць та базою для майбутнього розвитку, для прикладу митців.
       
      Як багато може зробити одна людина, коли чинить це не ради себе, а задля розвитку Церкви, вірних, держави та її народу! історія розповідає, що, коли Василь Стефаник, письменник, приїжджав у Львів, відразу керував свої кроки на Святоюрську гору, щоб відвідати Митрополита. Радикали дорікали письменнику, бо вважали його своїм… Стефаник відповідав: «Я люблю дивитись на ту срібну голову, що думає і журиться про всю Україну» (В. Ленцик «Визначні постаті української Церкви…» 2001р. стр. 189). Гарні слова віднесемо до святої пам’яті Митрополита Андрея: «Сиве волосся - вінок чести: його знаходять на праведній дорозі» (Прит 16,31).
       
      Таким був Митрополит Андрей, який любив Церкву, свій народ, дбав про нього, уболівав та захищав перед тодішніми урядами від кривди. Очікуємо проголошення Митрополита блаженним у Церкві Христовій. Відомі різні перешкоди, що ставили й ставлять люди на цьому шляху, навіть церковні. Вважаємо, що правда переможе й торжествуватиме! Молімося до Господа, щоб прийшов час зачислення нашого великого Митрополита Андрея до лику блаженних.
       
      + Ігор
      Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

      25 вересня 2013 р. Архикатедральний собор Святого Юра, м. Львів.

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Митрополит Львівський владика Ігор

  • Великдень серед військовослужбовців Львівського Гарнізону

  • Митрополит Львівський благословив учнів та педагогічний колектив Винниківської санаторної школи-інтернату на успішний початок навчального року

  • У Львові представили документальний фільм «Сходи Якова», одним із героїв якого став Блаженніший Любомир

  • «Велика коляда» у м. Винники: благодійна акція зі збору коштів на будівництво храму Святої Софії Премудрості Божої.

  • Під час спільної молитви за медичну громаду Львівщини

  • Синод єпископів УГКЦ

  • Відбулася конференція з нагоди 90-ліття заснування Свято-Покровського монастиря Студійського Уставу.

  • Пастирський візит Владики Венедикта до храму Вознесіння ГНІХ (м. Львів, вул. Старовознесенська, 23).

  • Пастирський візит Митрополита Львівського до храму Святого архистратига Михаїла, що у Львові

  • Празник Успіння Пресвятої Богородиці у Святоуспенській Унівській Лаврі

  • Владика Венедикт відвідав парафію Пресвятої Богородиці – Володарки України (21.01.2016)

  • На Львівщині відбулись духовно-профілактичні місії тверезості серед молоді (2016)

  • храмовий празник в с. Басівка

  • Владика Венедикт відвідав храм Святої Софії

  • Гарнізонний храм відсвяткував свій престольний празник 2015

  • Пастирський візит до парафії св. арх. Михаїла у с. Підгородне (17.04.2016)

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі