Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 26/02/2017 Слово Митрополита Львівського на Сиропусну Неділю
    • Переглянути усі статті
      Рм 13,11-14,4;
      Мт 6,14-21.
       
      Час прискорює наші старання та націлює на приготування до зустрічі з Богом. Усі сильні та могутні світу, які існували від його початку, теж, бідні й погорджені, заснули на віки. Усі у вічності здали правдивий звіт зі свого життя. Всі, хто живе, кого Господь кличе до життя в цьому світі, відповідатимуть перед Богом за гідну реалізацію свого життя для служіння Богові та людям. Кожна народжена особа покликана любити Бога та ближніх, це – найбільше й найнеобхідніше у житті людей. А Господь бажає усіх щедро нагородити,  у вічності радісно проголосить: «… Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Мт 25,34). Тільки у зверненні Спасителя є важливе слово «благословенні», тобто ті, хто допомогли голодним, спраглим, чужинцям, хворим, в’язням, одним словом, особам у потребі. Бо не вистарчить бачити голодного чи позбавленого одежі. У притчі про багатого чоловіка, бенкетуючого щодня, що одягався у кармазин та вісон, Ісус вказав на убогого Лазаря, покритого струпами, що лежав при воротях в багатія (пор. Лк 16,19-20), який бачив нужденного, але нічим не допоміг. Час пролетів, померли обидва, відбулася незмінна зміна стану життя: багатий мучився у полум’ї, а Лазар радів спасінням на лоні Авраама (пор. Лк 16,22-23). Нічого було втрачати заможній людині  на землі, вистарчало дати розпорядження слугам, щоб допомогли покинутому Лазарю в його нещасті. Але заможний пан не спромігся на розпорядження, щоб подати принаймні окрушини хліба та чашку води нещасному, бо так мало потребував хворий; і за цю мізерну послугу багача очікувала дуже велика нагорода. Жалюгідно, коли людина зосереджена на собі, на вигідному житті, бачить, лише, свої потреби, не звертаючи уваги на ближнього, якому потрібно мало. Для убогого кожна поміч – це дуже багато, а добродіям за порятунок Господь приготував вічну небесну нагороду!  
       
      Сьогоднішнє слово Ісуса Христа, яке він голосив тодішньому зібраному народові, а зараз звернене до нас, спонукає замислитися над станом своєї душі, відносно, прощення образ ближнім, посту та оцінки скарбів, яким людина дає перевагу. Спаситель дуже правдиво навчає, щоб усе прощати ближнім, не чинить жодних застережень та поділу, що «це прощаю, а того не можу пробачити». Така фальшивка у Бога не проходить. Бог не хоче, щоб людина тримала у собі ненависть на інших й не прощала вчинених їй великих чи малих кривд. Господь не згадує про рівень образ. Розуміється, що трудно простити матері, перед якою стоїть вбивця її сина, хоч це необхідно чинити. Це дуже трудно збагнути, але Господь навчає та заохочує до великодушного прощення. Перше слово, яке сказав Ісус Христос з хреста, що записав святий апостол Лука, звучить: «… Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять…» (Лк 23,34). Бога, нашого святого Творця, розіп’яли грішні люди, а він, невинний, не звинувачував їх, не нарікав, не голосив до Небесного Отця, щоб покарав катів та розпинателів, лише просив, щоб не порахував їм цього вчинку за провину. Це – Божа доброта, любов та милосердя, що Господь завжди проявляє відносно грішної людини, стосовно її провин та вчиненого тяжкого беззаконня. Людина готова карати злочинця, а Бог – прощати, давати шанс на спасіння. Бо відає Господь, що тяжкий та непрощенний гріх, у вічності страшно карає людину, яка створена для щастя та слави Божої. Коли ж особа не примириться з Богом, тоді залишиться у постійному тремтінні та вічних кайданах. Вічна розлука людини з Богом – найстрашніше покарання, бо вона створена оглядати його лице, до чого буде тягнутися, але гріх у вічності стає такою перешкодою, що Бога ніколи не можна побачити. Коли багач побачив із полум’я Авраама, то просив, щоб охолодити його язик. Праведник сповістив, що навіть, така незначна послуга неможлива, бо «… між нами й вами вирите велике провалля, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять» (Лк 16,26). Це слова Ісуса Христа, який притчею повідомляє, що у вічності зміни із поганого стану на добрий чи якась допомога, полегша терпіння, не існує. Мудрець сповіщає: «… Чи дерево впаде на південь, чи на північ, воно лежатиме на місці, де впало» (Проп 11,3).
       
      Починається святий час Великого посту, стараймося, щоб звернути більшу увагу на молитву та на необхідність добрих вчинків. Особливе значення надаваймо прощенню ближнім беззаконь, які б вони вчинили проти нас. Господь добрий для усіх, тим більше, добро повинна чинити грішна людина, яка сама часто вчиняє промахи проти ближніх. Святий Учитель Церкви навчає: «… якої кари будуть гідні ті, які… не тільки самі не прощають, але й Бога просять, щоб відомстив ворогам… тоді, як Бог усе чинить та влаштовує для того, щоби нам не ворогувати між собою?» (св. Ів. Золот., Бесіда XIX на Мт п.7). Приймаймо у своє життя піст, що є великою духовною силою й допомогою до гідного християнського життя. Так, піст нічого не допоможе, коли хтось ненавидить ближнього, але він наштовхує людину, щоб мирилася й прощала винним. Піст – могутня зброя, проти зла у житті мудрої людини! Сам Господь заявив, що зло виганяється молитвою та постом (пор. Мт 17,21). Ще інша річ, яка гальмує доброчесне життя людини з Богом: матеріальні речі. Хоч у нашій країні більшість людей доведена до зубожіння, однак, людина може прив’язатися до незначної речі, яка стає її божком. Є дуже багаті люди, коли ж вони багатство поставлять на перше місце й не допомагають бідним, тоді воно може зумовити такий стан людини, що достаток перетвориться на духовне хробацтво, міль та іржу, що руйнуватиме духа. Багатство може стати злодієм, що обкрадатиме людину з небесних скарбів, позбавлятиме Небесного Царства. Дякуймо Господу за усе добре, що посідаємо і даваймо милостиню з того, що маємо, бо й дві лепти – велика милостиня перед Богом, хто чинить її зі свого убозтва. Святий апостол Павло закликає, щоби прокинутися зі сну й покинути вчинки темряви, а одягатися в зброю світла, тобто, керуватися Святим Духом. Хай Небесний Дух просвітить нас, а Пресвята Богородиця виблагає глибшого розуміння в необхідності спасіння нашої душі.  
       
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський, УГКЦ
       
       
      26 лютого 2017 р. Б., парафія Введення у храм Пресвятої Богородиці, с. Перегноїв

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • 11 - 20 серпня у с. Лібухова, що на Старосамбірщині, відбувався євангелізаційно-формаціний табір для дітей зі священичих родин Львівської митрополії

  • Екуменічна молитва у Вірменському катедральному соборі

  • Пастирські відвідини парафїВознесіння ГНІХ (м. Львів, вул. В. Великого 10а)

  • 17 травня 2015 року у Львові відбувся форум сімей «Подружнє життя сповнене радістю»

  • У головному храмі Львівської митрополії відсвяткували престольний празник

  • Дитячий табір «Тверезість душі – ознака святості» (18-22.07.2016)

  • Відбулася зустріч Школи духовності та євангелізації Львівської архиєпархії.

  • Духовно-профілактичні місії тверезості серед молоді в с. Зубра (15.12.2016)

  • Відбулися реколекції для дружин священнослужителів Львівської митрополії

  • Митрополит Львівський здійснив пресвітерське та дияконське рукоположення

  • Урочиста академія, присвячена 125-річчю від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого

  • Духовенство УГКЦ благословило прапор України, який піднято над Ратушею Львова

  • Під час пастирських відвідин храму Святого архистратига Михаїла, що у Львові

  • У с. Борщовичі вшанували пам’ять жертв Голодоморів

  • Владика Венедикт відвідав сестер василіянок у Львові

  • Літургія Святого апостола Якова

  • Урочиста ораторія «Я тебе кличу» з нагоди урочистостей у 150-ті роковини народження митрополита Андрея Шептицького

  • Капелани передали Нацгвардії форму та взуття

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі