Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 13/11/2016 Слово Митрополита Львівського на 21-у неділю по Зісланні Святого Духа та закриття Року Божого Милосердя
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського на 21-у неділю по Зісланні Святого Духа та закриття Року Божого Милосердя
       
      Ієрейське рукоположення
       
      Гл 2,16-20;
      Лк 8,5-15.
       
      Доброчесні отці,
      Достойні сестри і брати,
       
      Дуже добре те, що кожної неділі маємо розум, можливість й силу прийти у церкву, щоб стати перед Богом. Господь очікує щирості від людини, її відвертості, бо він праведних любить, а над грішними милосердиться. «Господь ласкавий і милосердний, повільний до гніву й милістю великий» (Пс 145,8). Бог – терпеливий, не спішить карати за беззаконня, він, наприклад, у давнину покарав гріх потопом. Усі втонули, залишилися живими, лише ті, хто увійшов у корабель, вісім осіб. Бог показав людині на що заслуговує гріх, дає їй можливість опам’ятатися, виховує, очікує, що вона зробить гідний висновок. Часто чуємо, що людина домагається від Господа кари для особи, яка чинить кривду ближньому. А Господь не керується людськими прагненнями. Бог же навчає людину протягом існування людського роду, стверджує, що зло буде покаране, але тоді, коли він вирішить. Цьому можна б запобігти, вдаючись до Божого милосердя шляхом покаяння.
       
      Господь строго виховував ізраїльський народ сорок років, провадячи їх до обіцяної землі. Так довго подорожували тому, що нарікали на Бога, покланялися ідолам, віддалялися від віри у правдивого Бога, заводячи собі різних божків. Господь очікував, що ізраїльтяни опам’ятаються: «… вони нарікати на Бога й на Мойсея: Для чого вивели ви нас із Єгипту, - щоб повмирати в цій пустелі? Хліба нема, води нема… Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу» (Чис 21,5-6). Бог найкраще знає як виховувати й впливати на людину, що їй необхідно, але люди не завжди приймають умови Божі: «Господь повільний до гніву й багатий милосердям, прощає гріх і переступ, хоч і не залишає нічого безкарно…» (Чис 14,18).
       
      Притчу про сіяча, зерно та різний стан землі, святий Учитель Церкви розуміє, що Ісус Христос говорив про себе (пор. св. Ів. Золот., Бесіда XLIV п.3). Ісус – сіяч, який ступив на землю повну каміння, колючок, твердості, яка не приносить необхідного плоду. Бо звісно, що жоден сіяч не кидає насіння у тернину, не сипле його на дорогу чи очікує росту зерна на каменях. Ні! Той, хто кидає зерно на поле, старанно підготовлює ріллю, підживлює її, щоб вродила добрий урожай. Тут необхідно розуміти, що сіяч – Христос, який проповідує слово, пропонує народові своє вчення, сіє, говорить людям правду, уболіває за їхнє спасіння. Господь не навчав математики чи астрономії - ні! Він прийшов кликати грішників, спасати людей від вічної загибелі, переконати людей про велике милосердя й любов Бога, Небесного Отця, до кожної особи зокрема. Коли вівця загубиться, тобто, людина покине Бога, живе для свого задоволення, він пам’ятає про неї, шукає її, уживає всіх можливостей, щоб вона крокувала дорогою спасіння. «А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі» (Лк 15,5). Бог радіє наверненням людини, не судить її, не карає, лише акуратно несе на своїх плечах. Виймає з гріховних колючок, бо бажає, щоб людина змінила стан свого серця на добре, відкрилася на Бога.
       
      Людина – складне створіння, хоч Боже, однак, Господня доброта дарувала їй вільну волю, якою особа може противитися Богові, не слухати його, ображати тощо. Спаситель навчає, що зерно знаходить опір, щоб вродити добрий плід. Що це означає? – А це значить, що слово Боже зустрічає спротив у людському серці. Люди чинять великий перекір тому, щоб вчинити своє життя правдиво християнським.
       
      Звернімося до слів Божого Сина, який перечислює перешкоди духовні: якесь було потоптане, інше птиці небесні видзьобали, потім, насіння висохло на камені, також, не дало плоду те, що заглушила тернина. Дуже малий відсоток приносить плід. Звичайно, що рільник не кидав би так зерна, а Бог навчає, що необхідно постійно говорити, голосити слово Боже, мимо того, що воно, в більшості, не знаходить відповідних умов у людській душі. Наприклад, у церкву приходять люди різного віку, заможні й середніх чи бідніших статків, вчені й середньої освіти, мудрі й менш кмітливі, старанні й твердішого серця, дозрілі й діти… Зерно на камені не зросте, дорога, теж, не сприятлива до урожаю, але людське серце може змінитися й тоді слово Господнє може принести багатий урожай. Пророк так промовляє в ім’я Бога: «Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам'яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. … вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи» (Єз 36,26-27). І тернина людського серця, і камінна його твердість, й заїжджена дорога душі можуть змінитися завдяки Божому милосердю й принести плід спасіння! Боже милосердя неймовірно безмежне, тому він радо прощає тим, хто кається за свої провини. Немає такого гріха, якого Бог не міг би простити! Він – любов, Господь – милосердя!
       
      Сьогодні, якраз, закриття року Божого милосердя, що проголосив у 2015 році Святіший Отець Франциск. До цього були прив’язані певні ласки, з чого багато християн отримали великий духовний зиск! А Боже милосердя невичерпне, воно завжди гостинно відкрите перед нами. Святий апостол Павло, відзначався твердістю серця, переслідував прихильників Ісуса Христа… Але змінився, віддаючись в руки Бога і так сказав про себе: «Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина…» (Гл 2,20).  
       
       Господь для нас дуже милосердний та добрий! Посилає нам своїх слуг, щоб голосили його слово, проповідували Євангеліє правди. Святий апостол Павло, уболіваючи за спасіння людей, написав до свого учня Тимотея: «Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумляй із усією терпеливістю та наукою» (2Тм 4,2). Це завдання кожного священика, щоб служити людям Божим словом, любити їх, навчати і часом, як писав Іван Франко, «вживати енергійного слова».
       
      Достойний наш священику Андрію, Господь ставить перед тобою, як і перед кожним іншим священиком, високі вимоги, щоб цілковито бути задіяним у справу спасіння, як особистим освяченням, так і спасінням людей, до яких тебе посилає. Святий Павло у листі до римлян пригадав їм: «… я був служителем Христа Ісуса між поганами і виконував священицьку службу Божої Євангелії, щоб жертва поган була милою і освяченою у Святім Дусі» (Рм 15,16). Горів духом, щоб проповідувати Євангелію, незважаючи на те, що знаходився між поганами, які могли ворожо сприймати навчання. Пророк Єзекіїл записав: «Увійшовши у святиню, священики не вийдуть звідти на зовнішній двір, докіль не зоставлять там своєї одежі, що в ній служили, бо вона свята. Вони надягнуть іншу одіж, і тоді можна їм буде наблизитись до місця для народу» (Єз 42,14).
       
      У Старому Завіті існували строгі приписи, навіть, відносно священицької одежі. Що ж скажемо про відношення священика до святих дарів, які він приносить Богові, де сам Ісус Христос віддається йому в руки? Священик має справу з Богом, який покликав його до служіння, тому відповідальність у цьому відношенні надзвичайно велика, бо йдеться про спасіння людей. Мудрець навчає: «Усією душею Господа шануй і священиків його поважай» (Сир 7,29). Праведні пророки говорили правду, що Господь вкладав у їхню душу: «Його пророки чванливі й зрадливі, священики його святе осквернили, закон зґвалтували» (Соф 3,4). Священик – людина, теж здібний чинити беззаконня, а Господь дуже того не бажає. Бажаємо тобі, дорогий наш брате священику, щоб твоє служіння завжди подобалося Богові, щоб ти з чистим серцем та чистою душею приносив Богові жертву й усяке служіння! Хай пресвята Богородиця  надихає до добра й береже тебе!
       
        + Ігор
      Митрополит Львівський, УГКЦ

       

       

      13 листопада 2016 р. Б., Архикатедральний собор святого Юра, м. Львів

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • У Львові урочисто відзначили 250-річчя храму Премудрості Божої, що в Шевченківському гаю

  • Свято-Успенська Унівська лавра

  • Пастирський візит Владики Венедикта до храму Вознесіння ГНІХ (м. Львів, вул. Старовознесенська, 23).

  • В Архикатедральному соборі Святого Юра відбулася панахида за загиблими пасажирами та членами екіпажу збитого над Україною літака Малайзійських авіаліній.

  • Львівська архиєпархія УГКЦ подбала про відпочинок майже 500 дітей із соціально незахищених сімей

  • медики Львівщини відзначили професійне свято молитвою

  • Престольний празник собору Святого Юра у Львові 2013 р.

  • Священик Львівської архиєпархії отримав докторський ступінь з пасторального богослов’я

  • Міжнародний симпозіум з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Митрополита Андрея Шептицького

  • Дні духовної віднови БО «Фундація Духовного Відродження» ЛА УГКЦ (1-2.4.2017)

  • Владика Венедикт здійснив пастирський візит до храму Успіння Пресвятої Богородиці, що в Пустомитах. Фото

  • Владика Венедикт очолив молитовний відпуст у м. Глиняни

  • Проща БФ «Карітас-Львів УГКЦ» до с. Заглина (2016)

  • керівник львівського Центру опіки сиріт отець Роман Прокопець

  • Робоча поїздка працівників Пасторального відділу Курії до м. Івано-Франківська

  • Митрополит Львівський благословив катехитів архиєпархії на катехитичне служіння

  • ІІ Всеукраїнська проща духовенства УГКЦ

  • В Архикатедральному соборі Святого Юра відбулося наочне заняття з катехизації для школярів

  • У м. Глиняни відбулося відкриття «Дверей Божого милосердя»

  • Владика Ігор звершив освячення фундаменту під зведення храму в Рудно

  • З’їзд молоді Пустомитівського і Сокільницького деканатів Львівської Архиєпархії УГКЦ (2017)

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі