Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 01/11/2016 Слово Митрополита Львівського з нагоди 72-ої річниці світлої пам’яті Праведного Митрополита Андрея
    • Переглянути усі статті


      Слово 
      Митрополита Львівського з нагоди 72-ої річниці світлої пам’яті Праведного Митрополита Андрея
       
       
      Доброчесні отці, достойні молільники, дякую усім вам, що ім’я праведного Митрополита Андрея нам усім дороге, близьке й рідне. Він народився тут, у селі Прилбичі, яке дуже полюбляв, у якому певний час виховувався та любив молитися у старинній церкві, яка на даний час служить вірним іншого віровизнання. Він сам писав, що, коли ставав біля ікони й молячись вдивлявся у неї його проймала якась неописана дрож, тремтіння, духовна енергія. Не так давно ми вшановували 150-ту річницю уродин та 70-ту річницю переходу до вічності нашого Митрополита. Ці святкування були поставлені на високий рівень, охопили не тільки нашу архієпархію, але усі вірні нашої Церкви обізнані з цим, які в міру можливості святкували. Відбувалися різні заходи, конкурси, турніри, написання творів, малюнків, різного роду доповіді, написана ораторія в честь праведного, яка була виконана в Оперному театрі у Львові, а потім в Києві.  Скажу, що з села Прилбичі дуже високу оцінку в конкурсі розповідей про Митрополита Андрея отримала чудова Юлія Шевчик, учениця школи. У Львові по довгому часі змагань постав величний пам’ятник праведному Митрополитові, у його відкритті приймав участь блаженніший Святослав, Отець нашої Церкви, єпископи УГКЦ, велике число вірних, також, Президент України з дружиною, багато обласних, міських й районних представників влади. Навколо цього пам’ятника чудово вписується одна з найкращих площ, - усе це стало доладною прикрасою міста. Так, правда, були перешкоди постанню пам’ятника, що їх підігрівали неприязні чужі люди, здебільшого із-за кордону, які знаходили серед нашого населення своїх прибічників, але правда завжди перемагає. Навіть, була короткотривала спроба блокування процесу беатифікіції Митрополита Андрея… Старання з нашого боку продовжувалися і закінчилися черговим успіхом, бо від ступеня Слуги Божого, Митрополит став називатися чеснотливий або праведний, тому що завершився у Ватикані процес признання його геройських чеснот. Ми ідемо вперед, змагаємо до того, щоб  Митрополита проголосили блаженним. Ми віримо, що Митрополит Андрей - святий, але бажаємо, щоб це було офіційно визнано усією католицькою Церквою.
       
      Праведний Митрополит знаний не лише у нашій Церкві та в Україні, про нього, про його благородну діяльність знають далеко поза межами нашого краю. Він - не тільки Князь Церкви, але й граф, вчений, видатний культурний, громадський діяч, оборонець правди й життя. Митрополит підносив свій голос в обороні православних християн, коли на Волині, Підляшші, Холмщині та Поліссі чужинці забирали й руйнували церкви, кривдили наших православних братів й сестер… Він організував захист євреїв від знищення під час війни, переховував їх у власних приміщеннях, протестував до шефа гестапо Гімлєра напроти використання української поліції, як акцію проти євреїв. Митрополит Андрей до певної степені приятелював з Іваном Франком, Велетнем духа, у цьому році вшановуємо 160-ту річницю від його народження. Згаданий письменник у Літературному Віснику 1904 року, том XXVII, надрукував уваги до Пастирського листа Митрополита «О квестії соціальній». Між іншим він написав: «Єпископ, тепер Митрополит Андрій Шептицький від самого вступлення на єпископство почав призвичаювати нас до іншого тону, до інших форм…, який панує у його посланіях. … замість… дивоглядної мішанини церковнослов’янської лексики… він пише свої листи чистою галицько-руською мовою, а подекуди в посланні до гуцулів, не цурається промовляти навіть діалектом… Він не промовляє так, як його попередники з-висока, авторитетно.. а говорить попоросту, як рівний до рівних, як чоловік до людей, радить, упоминає, іноді полає, не вагаючись ужити енергійного слова…» (Ленцик Василь «Визначні постаті української Церкви…», доповідь «Слуга Божий кир Андрей і Іван Франко»).
       
      Митрополит дбав і про духівництво, і про мирян. Він – пастир душ! Тому що був хворий, не міг ходити, терпів великі болі, звертався до духівництва та мирян «Пастирськими листами», які сам писав або диктував іншим до писання. Праведний звертався й до тих, хто надуживає спиртні напої. Писав: «Завсіди буває так, що, коли люди мають багато причин журитися і боятися про будучину, тоді є велика спокуса шукати потіхи чи сили в оп’яняючих напитках. … З нашої слабости користає ворог нашого спасіння.. замість шукати Божої благодаті й помочі з неба у молитві, пості, умертвленні… грішать п’янством… Тих, що привикли пити горівку, не намовляю в’язатися присягою не пити, бо боюся, що не додержать присяги і положення їх стане ще гірше» (Митроп. Андрей «Про небезпеку надуживання спиртних напоїв» 1940 р., лютого 15, Львів). В іншому посланні повчав: «Поручаю Вам також дуже й дуже, Дорогі Діти, часте принимання святих Тайн. У школах не будуть Вам того пригадувати… Свята Євхаристія – це обильне джерело всяких Божих ласк, - черпайте з нього для себе, родителів, рідні, свого села і Батьківщини» (Митроп. Андрей «До української молоді та до отців Катехитів» 1939 р., грудень). Написав коротко, але огорнув й вказав на необхідність духовного життя через святу Євхаристію, яка зцілює особу, близьких та приносить користь людям усієї країни. В іншому документі, після відступу російських військ, Митрополит написав: «Душпастир напише хроніку парохії за літа большевицької влади і за час воєнних подій, зробить докладний спис людей убитих, арештованих і вивезених. Належить також мати спис людей, що служили большевикам на шкоду громади: не щоби на них мститися, але щоб їх стерегтися і не допускати до ніякої громадської праці. За полеглих у бою відправить парох торжественне Богослуження…» (Митроп. Андрей «Про організацію парохій і громади» 1941 р., 10 липня, Львів). Гарні  послання залишив праведний Митрополит для нашої Церкви та людей доброї волі. Піклувався про спасіння людських душ, що ставив на перше місце. Були воєнні часи, а він не мовчав, промовляв своїми духовними зверненнями, уболівав за свій народ, молився й повчав, нічого не боячись. Переборов страх смерті, бо просив Святішого Отця, щоб благословив його на мученицьку смерть. Чи він не помилявся? - Уважаю, що помилявся, бо трудно було усе передбачити, але усе чинив з розсудливістю, щоб закон Божий зберегти.
       
      Хтось сказав, що Митрополита усе торкалося, він не оминав нічого, в чому міг порадити. Навчав, теж, про церковний спів: «У співі віддає чоловік на службу Господові свої легені, руки, коліна, ціле тіло, голос, язик, почуття краси, мельодії, ритму і гармонії, - словом, цілого себе… Церковний спів прив’язує увагу, відвертаючи її від пустих і марних образів, світових розкошів, і підносить ум і серце до якоїсь краси, що у мистецькій глибині є наче образом духовної, надприродної та вічної краси» (Митроп. Андрей «Про церковний спів» 1941 р., квітня 25). 
       
      Молімося до нашого праведного Митрополита Андрея, просімо Господа за його прославу як блаженного, читаймо та пізнаваймо його писану спадщину, яка неймовірно різна у царинах та багатогранна. Праведний Митрополите Андрею, заступайся перед Господом за нашу Церкву, за наш народ та виблагай миру й спокою в нашій країні! 
       
       
        + Ігор
      Митрополит Львівський, УГКЦ
       
       
      1 листопада 2016 р. Б., храм блаж. Климентія Шептицького, с. Прилбичі

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Владика Венедикт звершив освячення катехитичної школи у с. Скнилів

  • У м. Львові Митрополит Ігор здійснив благословення новозбудованого храму (24.01.2016)

  • Престольний празник у Академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного

  • Прощання з колядою в с. Оброшино

  • Пастирський візит єпископа до парафії св. Миколая (с. Підбірці, Пустомитівський р-н) (2015)

  • У Львівській Духовній Семінарії вшанували жертв Голодоморів (28.11.2016)

  • Пастирський візит владики Венедикта до храму свв. Ольги і Єлизавети (18.10.2015)

  • Свято Герарда у Кохавині.

  • У Львові відбувся екуменічний молебень за мир та кращу долю України

  • м. Великі Мости - вшанування Митрополита Андрея (05.11.2016)

  • Свято Богоявлення ГНІХ в Архикатедральному Соборі святого Юра (2016)

  • У м. Львові Митрополит Ігор здійснив благословення новозбудованого храму (24.01.2016)

  • Нічна піша проща для мігрантів та їх родин Львів-Страдч

  • Пастирський візит владики Венедикта до храму Зіслання Святого Духа (вул. Зелена 106)

  • Зустріч духовенства та мирян у храмі Всіх святих українського народу (м. Львів)

  • У м. Львові Митрополит Ігор здійснив благословення новозбудованого храму (24.01.2016)

  • Толока у Митрополичих садах (9.04.2016)

  • Владика Венедикт взяв участь в Інавгурації Інституту психічного здоров’я при УКУ

  • Празник Покрова Пресвятої Богородиці в Архикатедральному соборі Святого Юра.

  • 1 березня 2015 р. Б. відбулася чергова зустріч «Руху християнських сімей»

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі