Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 23/08/2016 Слово Митрополита Львівського на 9-ту неділю по Зісланні Святого Духа
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського на 9-ту неділю по Зісланні Святого Духа
       
       
      1Кр 3,9-17; Мт 14,22-34
       
       
      Текст святого Євангелія пригадує нам подію про те, що після того, як обезголовили святого Івана Хрестителя, Ісус Христос віддалився з цього темного та непевного місця. З учнями, відразу, він опинився в пустині, де народ легко знайшов його. Люди швидко знаходили Христа, любили його, можливо, як він сам говорив їм: «… не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися» (Ів 6,26). А Спаситель оздоровляв народ, проповідував їм слово Боже, милосердився над людьми, благословив їх та очікував їхнього покаяння й любові. Люди захоплювалися Христом, забували про їжу, пиття та палюче сонячне проміння, перебували з Христом увесь день, а він в чудесний спосіб розмножував хліб та рибу, щоб гідно відпустити їх в дорогу. Спаситель повелів учням, щоб сідали у човен та плили на інший берег, а сам продовжував відпускати людей, слухав їх та після усього пішов на гору, щоб довго молитися. Святий апостол Матей написав, що аж о четвертій сторожі ночі, тобто, над ранком, Ісус йшов по воді, а вони не могли прибути швидше на берег, бо вітер та хвилі перешкоджали цьому. Цікаво те, що учні не питали Спасителя чим він добереться на інший берег, лише, послухавши його сіли у човен  і поплили. Син Божий не спав вночі, залишаючись сам, не відпочивав після нелегкої денної праці, лише молився, а потім, відразу вирушив на другий бік великого озера. Крокував поверх води, йшов по воді, ніби сушею. Апостоли ж, побачивши це, бо уже поволі світало, більше перелякалися невідомого, як високих хвиль та вітру. Розмовляли між собою про побачене, навіть, кричали, називали постать, яка рухалася морем, – «привид». Тоді Ісус відізвався до них, щоб не лякалися, заспокоював їх, переконував, що це – він. Господь показав своїм учням, що він - Творець і панує над природою, що стихії підвладні йому, вітер й вода слухають його. Серед цього шуму запінених хвиль та свисту вітру Христос почув голос Петра, який довіряв Ісусові та бажав прийти до нього. Учень, ніби, забув, що поверх води людина не може ступати, бо втоне. Учень, просто, захотів приблизитися до Спасителя, бажав бути при ньому. Ісус дозволив йому підійти і Петро пішов водою, подібно, як по ній ішов Господь. Коли апостол думав про Бога, ступав по воді впевнено, а, злякавшись вітру та хвиль, що стали займати перше місце в його серці, втрачаючи віру, Петро став тонути у воді. Добре, що учень відновив віру в Бога, коли став потопати, звернувся до Ісуса, цей простягнув руку, щоб підтримати Петра. Син Божий звернув увагу Петрові, що він – малої віри та допускає сумніви, відносно Божої всемогутності.  

      Бог вимагає віри у людини, повної довіри до нього. Таку віру показав патріарх Авраам, який цілковито поклався на Господа. Він послухав Бога, який звелів йому залишити свою землю та багато із рідні, щоб йти в незнану сторону. Той не допитувався Господа, - куди і як довго йому прийдеться бути в дорозі. Забрав, що можливо,  вирушив у повній надії до Бога. Мав різні випробування в довгій мандрівці, переносив терпеливо голод, фараонову неприхильність, незгоди між своїми, часами, провадив бої, усякі інші випробування переносив без нарікань. Увесь час Авраам був вірний Богові, навіть, тоді, коли Господь запропонував йому принести в жертву сина Ісаака. Був готовий це вчинити, якби Господь не послав ангела, який зупинив руку з ножем Авраама, щоб не приносити жертви із свого сина, якого довго очікував і дуже любив. За такий героїчний досвід – більша нагорода й благословення від Бога! Святий Учитель Церкви навчає: «Так як людині неможливо перенести довгих і сильних випробовувань, то Господь, бажаючи, щоби праведники здобули більше, перед закінченням їхніх героїчних вчинків збільшує випробування» (св. Ів. Золот., Бесіда L на Мт п.1).
      Кожна людина має випробування на віру в Бога, кожна особа по-різному цю віру практикує. Хтось вірить, - але замало, подібно, як Петро, який сумнівався та лякався, змінював пріоритети. Він був біля Бога, близький тілом, але далекий вірою. У світі багато віруючих людей, але малої віри, бо покладають більшу надію на свої здібності, як на Бога. Хтось більше довіряє грошам та майну, своєму авторитету, положенню, зброї, своїй силі, здоров’ю тощо. Багато із людей, які відносять себе до ряду віруючих, під час  різних випробовувань, хоч би на хворобу свою чи близьких, нарікають на Бога, мають претензії до нього, запитують: чому вони, а не інші, невіруючі, діткнуті таким випробуванням? Ніби ходять у церкву, моляться, святкують неділі та свята, щедрі у милостині, але уважають, що за це їм належиться добре життя без жодних досвідів. Самі не знають себе, бо, у невигідних обставинах показується віра та виконання Божої волі. Багато із людей вірні Богові до того часу, коли усе стається так, як вони задумують. Коли ж приходиться щось терпіти, не кличуть Бога на поміч, не довіряють йому, не простягають рук до нього, бо тут закінчується їхня віра. Є й такі, що на коротко падають в чомусь, тонуть, віддаляються від Бога, але з новими силами відновлюються віру, перепрошують Бога, миряться з ним, каються, повертаються з любов’ю до свого доброго Господа. Адам та Єва мали тисячі дерев у саду, але не повірили Богові, що плоди з одного дерева шкідливі, отруйні, що у них закладена отрута повільної смерті. Переконалися про те тоді, коли вкусили плід із забороненого дерева. Більше довіряли собі та змієві, як Богові. Помилилися. Померли з відкритими очима на зло, яке вчинили. Пізнали добро й зло, коли прийшлося тяжко працювати, щоб прожити кожний день.

      Існує дуже багато людей, які  у повноті довіряють своє життя Господові. Є особи, які увесь свій вік хворіють, інші, посвячуються, щоб пильнувати хворих у родині, вони ніколи не нарікають, приймають долю свідомі того, що Господь про це знає, довіряють йому все. Дякуймо Богові за те, що у нас добре складається в житті, але будьмо більше вдячні Богові, що ми довіряємо йому наше життя, що віримо в Бога, виконуємо його волю й тоді, коли стається не по наших планах, бо живемо вірою. Хай Господь благословить нас жити цілковитою вірою в нього! Звернімося молитовно до Господа з апостолами: «…  Додай нам віри» (Лк 17,5). Хай пресвята Богородиця стане для нас постійним зразком великої віри та виблагає нам її росту в свого Сина.
       
       
        + Ігор
      Митрополит Львівський, УГКЦ
       
       
      21 серпня 2016 р. Б. Архикатедральний собор святого Юра, м. Львів

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Празник у Львівській духовній семінарії Святого Духа

  • У Львові урочисто відзначили 250-річчя храму Премудрості Божої, що в Шевченківському гаю

  • У Сихівському районі Львова створено «Спільноту вчителів» (2017)

  • Свято Герарда у Кохавині.

  • Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла

  • Військові капелани завітали на курс первинної підготовки курсантів

  • Міжнародний семінар «Якою має бути відповідь християнських профспілок на виклики 21-го століття?»

  • Візитація Сихівського деканату (24.03.2017)

  • Молитва за узалежнених перед іконою «Невичерпна чаша» (2016)

  • Відбулися урочистості з нагоди 200-ої річниці побудови храму Преподобного Симеона Стовпника , що у мікрорайоні Лісневичі, міста Пустомит

  • Урочистості з нагоди завершення року Божого Милосердя та п’ятиріччя відновлення Львівської Митрополії УГКЦ (27.11.2016

  • Новіційна школа на проща до Кохавини

  • Святкування празника одного з найстарших семінарійних братств - "Введення в храм Пресвятої Богородиці"

  • Гаївки у с. Борщовичі (2015)

  • Храмовий празник у каплиці Шпиталю Шептицького (8.07.2016)

  • Завершилися щорічні реколекції для катехитів 2015

  • Місії тверезості у Пустомитівському протопресвітеріаті

  • У Підгірцях відбулося виїзне робоче засідання працівників курії Львівської архиєпархії

  • V-та Всеукраїнська проща «Дорогою зцілення» (25.05.2016)

  • Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла

  • Митрополит Ігор з пастирським візитом відвідав с. Жирівка

  • Святкування храмового празника у с. Хильчиці.

  • Християнські новорічні фестини «У Новий Рік 2016 з Ісусом Христом»

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі