Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 22/07/2016 Слово Митрополита Львівського під час Парастасу за упокій душі, світлої пам’яті о. Олексія Васьківа
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського
      під час Парастасу за упокій душі, світлої пам’яті о. Олексія Васьківа
       
      Доброчесні отці,
      Дорога родино,
      Достойні сестри і брати,
       
      дякую усім, що прийшли помолитися за упокій душі світлої пам’яті отця Олексія Васьківа. Він спокійно готувався до гідного переходу у вічне життя. Приблизно у травні, після Великодніх свят, отець Олексій приходив до нас у єпархію, мав до вирішення певні парафіяльні справи, відвідав мене. Сказав, що почуває себе, як хвора людина, досить критично і не знає чи буде жити до 9 червня, до празнику його церкви, що збудована в честь Вознесіння ГНІХ. Я запевняв його, що ми будемо бачитися на це свято. Отець Олексій невпевнено хитав головою. Був дуже свідомий стану свого здоров’я і не припускав жодної вдаваної потіхи.
       
      Ми прибули на свято храму Вознесіння у церкву, але отця в  церкві бракувало, стан здоров’я не дозволив йому спільно помолитися. По згоді, прибули до отця у помешкання, з чого він був розрадуваний до сліз, що ми відвідали його з нашими священиками. У помешканні були його дорослі діти, онуки, його серце втішалося багатством того люду, тихим галасом наповнювалося помешкання, вони із дружиною виховали четверо дітей...
       
      Отець Олексій був спокійний, спостерігав навколо, наново усе вивчав, ніби здалеку прощався із рідними й тими, хто відвідував його, також, із тими,  про кого він пам’ятав. Малі діти бігали у хаті, бо для них по-іншому виглядає життя, старші, натомість, були зосереджені, дружина та рідня, разом із отцем Олексієм, знали, що його перебування на землі обмежене, рахується днями, навіть, сам отець Олексій очікував швидшого відходу в другий світ.? Відверто про це говорив.
       
      Дуже важливо це, що священик був свідомо готовий на смерть свого тіла, знаючи про  безсмертність духа! Усі відчуваємо кволість тіла у міру зросту віку, але, також, ми свідомі за енергійність духа, мимо поважного віку та обмеженого життя на землі. Тіло помирає, а людська душа – безсмертна, невмируща! Вона призначена до вічного життя! Варує боротися за гідне життя на землі перед Богом, щоб отримати вічну й радісну щасливість!
       
      У розмові, орієнтуючись на настрій отця Олексія, я запитав: «Не боїтеся?» Ми розуміли, що йдеться про його близький відхід у вічність. Він довго не думав – лагідно відповів: «Ні, не боюся», - показував свою готовність віддатися в руки милосердного Спасителя.
       
      Отець Олексій, старший віком від мене, однак, завжди показував знаки великої пошани, розуміється, до уряду святої Церкви. Хоч мав більший досвід від мене, але жодного разу, навіть, не допускав найменшого натяку на це. Був слухняним сином, гідним слугою Ісуса Христа, який покликав його до служіння, пристойним священиком святої Церкви. Усякі негаразди, які виникали в ході будови, розпису, належного закінчення доброго виду церкви, - вміло вирішував, інформуючи церковну владу. Жодного конфлікту не приносилося до дверей церковної управи, жодних нарікань чи невдоволень, - усе вмів полагодити зі своїми вірними в тихій та спокійній обстановці. Був дуже виважений та розсудний, бо, коли йому пропонували стати ревнителем товариства святого Андрія Первозванного – не спішив туди, хоч приходив на зібрання, брав участь у реколекціях, спільних зустрічах та молитвах, однак, усе обдумував й зважав на відповідальність.
       
      Завдяки його великим старанням збудований цей храм, у якому маємо можливість молитися. Отець Олексійі дбав за нього більше, як за свою сім’ю, ніж за вигоди та своє здоров’я. Мав здоровий та свідомий погляд на майбутнє нашого народу. Його боліло серце не тільки за церковний стан суспільства, він уболівав за суспільний, економічний та політичний стан України. Протести проти закабалення людей, які відбулися в Києві та інших містах, глибоко торкали його серця. Уболівав над долею свого народу, переживав за вбитих на Майдані та покалічених на війні, за вбитих на сході нашої держави.
       
      Народився у селі Подільці Самбірського району, але любов’ю огортав усіх мешканців нашої держави. Здавалося, проста людина, але повна переживання за релігійний та суспільний стан країни. Справжній патріот, не депутат, не посадовець, не владний керівник, - відданий слуга свого народу, готовий послужити до кінця, навіть, своїм життям. Кажу це не тому, що необхідно щось говорити, але стверджую це зі спілкування, яке приходилося пережити з цією доброю людиною.
       
      Не знаю, наскільки вам відомо про його переживання за релігійний стан нашого народу, за гідний стан вірних церкви, яку він обслуговував? А переживав до глибини душі, турбувався за кожну особу, радів тим, що споруджені класи для дітей, які можуть навчатися катехизму, набувати релігійного знання і взагалі, виховуватися при церкві. Потрібно було його побачити та почути, з яким натхненням й уболіванням він говорив про це! Був відважною особою, бо не зважав на переслідування радянської влади; радше, оглядався з довірою на Бога, коли вступав у сан священства, бо за ним дружина й діти – могло бути по усякому!
       
      Прийняв тайну Священства у 1983 році й гідно служив Богові та людям. Тридцять три роки ніс служіння Христові як священик, старався чинити це найкраще! Закінчив свій біг життя, зберігши віру та велику надію на милосердя свого Спасителя, якого пізнавав, якому служив, кого любив, кому довіряв, доручав своє життя та своїх вірних – і дуже, дуже надіявся на Боже милосердя. Уже зустрівся з Божою Любов’ю та Господнім милосердям! 
       
      Віримо, що своїм життям, каяттям та любов’ю до Господа – отримав помилування у Христа та нагороду, як вірний слуга. Віримо, що почув слова від Сина Божого: «… Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана» (Мт 25,23).
       
      Молімося з довірою до Бога за світлий упокій душі простого та покірного слуги, отця Олексія Васьківа. Прожив – 73 роки, довершив багато добрих діл. Хай Господь прийме його благородного духа у свої обійми! Його дружині, дітям, онукам, рідні, парафіянам, близьким, знайомим, братам у священстві та усім вірним – висловлюємо молитовну пам'ять! Вічна Тобі пам'ять, наш добрий друже у священстві, наш отче Олексію! 
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський, УГКЦ
       
      22 липня 2016 р.Б. Парафія Вознесіння ГНІХ, Левандівка, м. Львів.
       

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Капелани зустріли бійців, які повернулись із зони АТО

  • Владика Венедикт з паломниками молився на Святій Землі за Україну

  • Відзначення 90-річчя від дня заснування Свято-Покровського жіночого монастиря Студійського устав

  • Гарнізонний храм відвідала делегація Євросоюзу

  • У с. Борщовичі вшанували пам’ять жертв Голодоморів

  • Відбулася зустріч реставраторів, щодо збереження стінописів у Гарнізонному храмі

  • Другий тур табору «Дорогою добра і милосердя» (05.07.2016)

  • У с. Попеляни, що на Пустомитівщині освятили відновлений храм. Фото

  • Хресна дорога студмістечком Політехніки (22.03.2017)

  • У Львові відбувся «Форум сімей»

  • Зустріч зі студентами Папської Колегії Святого Йосафата, що належать до Львівської Архиєпархії (20.2.2016)

  • У День Молоді владика Венедикт звершив пастирського візит до парафії Покрову Пресвятої Богородиці

  • Отець Михайло Вербицький - Богом обдарований композитор: Львівська митрополія відзначила 200-ліття від дня народження автора музики Державного Гімну України

  • Владика Венедикт рукоположив у пресвітери капелана Центру Опіки Сиріт

  • Презентація проекту Владики Венедикта «Святоюрський комплекс. Таємниця зустрічі» (23.06.2016)

  • Високопреосвященний владика Ігор звершив освячення новозбудованої дзвіниці в смт. Івано-Франкове

  • Урочиста академія памяті Митрополита Григорія Яхимовича

  • Семінар «Літургія як школа молитви» (Шевтон, Бельгія, 1.2.2017)

  • Архиєрейська Божественна Літургія в соборі св. Юрія (22.05.2016)

  • Владика Венедикт узяв участь у Різдвяному Богослужінні в головному храмі римо-католицької громади м. Львова

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі