Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 27/06/2016 Слово Митрополита Львівського у празник святого Онуфрія
    • Переглянути усі статті

      Слово Митрополита Львівського у празник святого Онуфрія
       

      Рм 1,7-12; Мт 5,42-48. 

      Доброчесні отці, преподобні брати і сестри
      Достойні молільники храму,

      Дякуймо завжди Богові, який постійно дбає про людей, щоб вони зростали духовно, теж, не опускає народ у насущних потребах. Господь пам’ятає про кожну особу, навіть, про  найменше малятко, що народилося чи про те, яке знаходиться у лоні матері. Господь дбав і про святого Онуфрія, якого обдарував духовними дарами. Сьогоднішній день у церковному календарі присвячений святому жителеві пустині - Онуфрію. Змалку був відданий на виховання до монастиря, подібно, як Самуїл, якого мати, як дитину привела до священика Елі та сказала: «… я й віддаю його Господеві: по ввесь свій вік буде відданий Господеві!» І зоставила його там Господеві» (1Сам 1,28). Побожний звичай віддавати дітей на службу Богові тривав від давнього часу. Про Онуфрія написано, що він, маючи десять років проживав у монастирі. Чув різні повчання старших ченців. Мабуть, вони цікавилися малим хлопцем, підходили до нього, щось розповідали, запалювали духа до пустинного життя. І в цьому малому серці зароджувалося сильне бажання посвятити своє життя духовному подвигу в пустині. Одного разу, тайкома, вийшов з монастиря, щоб крокувати в пустиню і Господь не опустив його. Малого хлопця зустрів ангел, який запровадив його у глибоку пущу до одної із печер. Тут проживав похилий віком пустинник, який радо прийняв хлопця і навчив його жити в усамітненні та боротися із спокусами. Старець був досвідченим і глибоко духовним монахом, бо, коли побачив ревність хлопця, завів його у ще дальшу пустиню та показав йому глуху печеру. Кожного року «пустинний старець» приходив відвідати святого Онуфрія, щоб мати духовні бесіди і знову повертався до своєї печери, залишаючи ревного юнака в самотній гроті. Бог дбав про святого, бо біля печери Онуфрія виросло плодове дерево, з якого святий кормився плодами і витікало джерело води, що служило пустинникові до скромного життя. Згодом, старший пустинник, добрий наставник  праведного Онуфрія, помер і той залишився сам в далекому та незнаному людям вертепі. Диявол влаштовував нечувані напади на святого, спокушав його до різного роду гріху, але святий уповав на Бога й спомагав себе молитвою, постом й постійною духовною чуйністю. Про життя святого Онуфрія розповів чернець Пафнутій, який зустрів святого у пустині, як старшого мужа з довгою аж до землі бородою.? Мабуть, це довге волосся, що покривало тіло святого пустельника, означало те, що Господь подбає про збереження чистоти та визволення у скорботах тих осіб, які цілковито віддадуться йому в руки.

      Зрозуміло, що сьогодні у наших околицях і не тільки, трудно віддатися життю в пустині, у самотній печері. Люди, знаючи таких осіб, не переставали б відвідувати, докучали б своїми вимогами, запитаннями та бажанням заступництва перед Богом. Сьогодні це перетворилось би у цивільне шоу. Але життя віддане Богу необхідно всюди й усім практикувати. Це відноситься не лише до осіб посвячених Господу спеціальними церковними присягами, бо досвід богоугодного життя належить усім практикувати. Духовне життя не вимагає надзвичайних зусиль, непоміркованих постів чи виняткової добової молитовної чуйності. Так, Святе Писання закликає, щоби постійно молитися (пор. Лк 21,36), хоч це зовсім не означає завжди стояти на колінах чи простих ногах перед іконами, або перебувати у церкві. Сам  Ісус Христос виконував різні завдання, частіше пов’язані із потребами ближніх. Він не перебував постійно у синагозі на молитві, але виходив поза місто, над озеро, у село, повертався знову у міста тощо, щоб проповідувати слово Боже, оздоровляти хворих, проганяти демонів, зустрітися із самарянкою, біснуватими, помножував хліби, навіть, вино у воду перетворив, перебуваючи на весіллі. Усе життя Спаситель перетворив на молитву, кожен крок, дію, послугу, пов’язував зі своїм Небесним Отцем. Прийшов чинити волю Отця, як сам вказував: «Бо зійшов я з неба не для того, щоб волю власну чинити, а волю того, хто мене послав» (Ів 6,38). Часом ця воля трудна до виконання, але завжди можлива тим, хто покладається на Бога, хто довіряє цілковито йому своє життя. Не просто виконати заповідь Христа: «… Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас» (Мт 5,44), але, можливо це вчинити з Богом та ради нього. Так, він картав юдеїв, але чинив це з любові до свого Отця та ради спасіння ближніх. Коли Спаситель бачив, що дім його Отця перетворили на торгівельний центр, поступив дуже строго: «І зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж. І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав» (Ів 2,14-15). З бичем у руках, з ревністю у серці за святиню Отця, Ісус усіх виганяв з храму, столи перекидав, можливо й бичем не тільки волів, але й продавців частував.? Мабуть, у житті людини трапляються запитання: чому така доля мене зустрічає? Правдоподібно, у серці таких осіб непорядок, духовний бруд та гріх? Можливо, такий стан тривав колись, а тепер Господь дає ліки або запобігає духовному нещастю людини? І, коли така воля Бога, не потрібно нарікати, лише, радо прийняти й дякувати Богу, що пам’ятає.

      Для прикладу, життя святого Івана Віянея, не було простим. Йому було трудно засвоїти богословську науку, як семінаристу. Єпископ не хотів святити його на священика, а вчинив це виключно на свідоцтво й прохання одного священика. Але не помилився, бо священик Віяней свідчив по-справжньому Христа. Щиро молився, хоч служив у забутому селі, де у церкву приходило кілька осіб. Він щоденно служив святу Літургію й проповідував двом-трьом особам, що були в храмі. Строго постив, злі духи вночі докучали йому, впливаючи шумом на сон, а той віддав своє духовне служіння повністю в руки Бога. За короткий час церква була переповнена вірними не тільки в неділю й свята, але й будні. Люди стояли по три доби в черзі, щоби сповідатися у нього, бо Господь дав йому дар ясновидця, також, гріхів. Священик, що допомагав йому в служінні, насміхався з нього за слабкі знання і різними способами докучав святому, а той з усміхом переносив докори, не картав, не непокоївся, хоч був старший віком та посадою. Любив молодшого отця й таким способом впливав на нього. Бог змінював життя святого Івана Віянея та успішно освячував його за вірність, також, благословив тих, хто прибували до святого. Одна людина, щиро й без підступів віддана Богу, може вчинити дуже багато духовного добра!

      Достойні молільники, взиваймо постійно на поміч святого Онуфрія, щоб допомагав нам у боротьбі з тілесними спокусами. Просімо його заступництва перед Богом за мир у нашій Україні! Пресвята Богородице, провадь усіх дорогою спасіння, бо ми твої діти! Хай звершуються слова святого апостола Павла: «Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі» (Рм 1,8).


       +Ігор,
      Митрополит Львівський УГКЦ 


      25 червня 2016 р.Б., Дияконська хіротонія у храмі св. Онуфрія, м. Львів 

       


Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Владика Венедикт звершив освячення нового престолу в каплиці Львівського обласного клінічного перинатального центру

  • В Архикатедральному Соборі Святого Юра відкрити «Двері Божого милосердя»

  • У храмі Собору Івана Хрестителя, що у Львові, відслужили Парастас за о. Іваном Павличем

  • Митрополит Львівський звершив пресвітерське поставлення у Польщі

  • 75 роковини невинно замучених у Золочівському замку-тюрмі

  • Концерт-презентація «Kerygma Project» у митрополичих садах

  • V Всеукраїнська проща духовенства УГКЦ до Перемишлян (01.06.2016)

  • Відбулась зустріч Інституту постійної формації духовенства. Фото

  • Пастирський візит до парафії святих мучеників Маковейських (с. Новосілка, 15.07.2016)

  • Владика Венедикт відвідав храм Зіслання Святого Духа (м. Пустомити)

  • Урочисте Святе Причастя у храмі Зіслання Святого Духа

  • Місії тверезості в с. Зимна Вода

  • Відбулася зустріч Школи духовності та євангелізації Львівської архиєпархії.

  • Відзначення 90-річчя від дня заснування Свято-Покровського жіночого монастиря Студійського устав

  • Відбулася конференція «Андрей Шептицький – це Україна: будівничий, князь, лідер!» (16.03.2017)

  • Освячення храму в с. Загір’я Пустомитівського протопресвітерату

  • Триває екуменічний євангелізаційно-пасторальний захід «Ніч храмів»

  • Відзначення 20-ти річчя парафії Вознесіння Господнього, що у Львові. Фото

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі