Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 05/10/2015 Слово Митрополита Львівського на 18-ту неділю по Зісланні Святого Духа, неділю по Воздвиженні Хреста Господнього
    • Переглянути усі статті

      Слово Митрополита Львівського на 18-ту неділю по Зісланні Святого Духа, неділю по Воздвиженні Хреста Господнього

       
      Гл 2,16-20, Мр 8,34-9,1; 2Кр 9,6-11, Лк 5,1-11.
       
      Високопреподобні, доброчесні та преподобні отці,
      Достойні, любі сестри і брати,
       
      дякую вам за вашу присутність у церкві цієї неділі та активну участь у молитві. Час нашого життя спливає наче вода річок у море: швидко, постійно і безповоротно. Багато із нас прожили уже половину призначеного нам віку життя на землі, дехто більшу половину, а певним із нас особам, можливо, залишилося кілька років, навіть, не десять, можливо й рік, і менше. Хоч не любимо про це говорити, вважаємо, що мовчанка продовжує нам роки, але це – не правда, бо писання виразно пригадує: «І як призначено людям раз умерти, потім же суд» (Євр 9,27). Усі незабаром зіткнемося з правдою смерті тіла, що означає, інше життя духа у вічності. Навіть, Син Божий святий і безгрішний та його пренепорочна мати, Марія, – померли. Справедливо, святий Іван Золотоустий смерть називає сном, бо тіло засинає, а дух продовжує жити у вічності. Потойбічний світ нам незнаний, тому людина страхається  його, розповідають, що дитина боїться появлятися на світ із лона матері, бо гряде у невідоме життя. Потім, ми почули про суд… Що таке суд? Який і чому суд? Над ким суд? Хто Суддя? Нерозв’язані загадки, незнані таємниці стануть для нас правдою. Суд - над нами, над нашим життям. Суд над нашими ділами, словами, мислями та опущеннями? Сам Спаситель світу залишив нам слова правди: «… Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили» (Мт 25,45). Нас усіх чекає оголошена Христом невідома нам таємниця: «Як же прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави. І зберуться перед ним усі народи… і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч» (Мт 25,31-33). Син Божий, якого розіп’яла людська злоба, видаватиме вирок усім людям та кожній особі зосібна. Страшно мислити про розлучення у другому житті на правих і лівих, на людей вічного життя та вічної кари. І це – без жодних змін: тисяча, сто тисяч, мільйон років промине, а зміни в нагороді чи покаранні уже не настане. Це – страшно, лячно!
       
      Не знаю і не розумію, чому стою тут перед вами? Просто, хтось інший, дуже мудріший і здібніший міг сюди приїхати й голосити вам науку Божу. Дивлюся на ваші світлі обличчя та прозорі очі, радію, ви – хрестоносці, зреклися себе, взяли свій хрест життя й слідуєте за Ісусом Христом. Син Божий кликав людей, щоб йшли за ним, але з певними умовами: забувати за себе й нести хрест. Так строго. Що за хрест? Людина пересувається своїм життям у горизонтальному напрямі, живе та діє на землі; але її земне буття постійно пересікається з вертикальним напрямом: думами про Бога, Небесне Царство, про безсмертність, щастя, тобто, з відношенням до вічності.  Це становить хрест, пересікання двох ліній: дочасної та вертикальної, вічної. Вертикальна лінія веде до Бога, це – зв'язок людини з Богом. Як ми, якими вузлами пов’язані з Господом? Він закликає усіх до праці над спасінням душі, але вказує, що на землі необхідно її погубити ради нього та Євангелії? Отже, жити з Богом та Євангелієм, означає втрачати душу для світу, йти врозріз з пропозиціями світу, не потурати йому своїм життям. Людині потрібно здобувати Господа, а не світ, бо світ не спасає, а Бог спас увесь люд цього світу. Три місяці тому я не знав, що приїду сьогодні до цієї церкви, щоб молитися до Бога та прославляти його разом з вами. А Господь передбачив це від віків, знав про сьогоднішній день, про усіх нас, які зібралися на це моління. Тут необхідно сказати, що ми зібралися не тому, що Бог знав, а, просто, Бог знав, що ми зберемося. Ми по своїй волі прибули у церкву, стали на молитву, щоб славити Господа та благати його за себе й наших ближніх. Життя кожної людини цінне, навіть, якщо вона противиться Богові, порушує його Заповіді та постанови, – у  неї завжди залишається шанс припинити погане, покаятися, примиритися з Господом і  скерувати своє життя по вертикалі, до Бога. Переважно, людина оцінює своє життя як позитивне. Хтось сказав про свою побожність, мимо трьох дітей від трьох жінок, які живуть, з якими він провів певний час. Коли тій особі заперечував священик, що так не добре, той батько сказав, що він усіх дітей збирає разом і вони полагоджують між собою. Я, майже не судив нічого. Мовчав. Чому? Не знаю. Бачив ту особу перший раз. Згодом, подумав, що святий Іван Хреститель пригадував царю Іродові, що він незаконно утримує жінку свого брата. А я мовчав? Боявся? Не знаю? Чи добре я вчинив?  - не маю відповіді. Що скаже мені Господь за це? - Каюся. Можливо, я соромлюся Бога? Потураю світові? Але ж я не хочу занапастити своєї душі. Ні! Це – малий життєвий епізод, а подібних та менш добрих історій немало у нас? Роздумую вголос і не знаю, чи можу віднести до себе слова святого апостола, який стверджує: «Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю» (Рм. 7,15). Що він мав на увазі: добро чи зло? - Наше життя складне, бо має лицеву сторону та виворіт, невидимий людському оку спід.  А Господь бачить усе: «Він відкриває, що глибоке й скрите, знає, що в темряві…» (Дан. 2,22). Апостол народів написав: «Усе я роблю заради Євангелії, щоб став я співучасником її» (1Кр. 9,23). Він губив свою душу ради Христа та Євангелії, боровся за спасіння, хоч перед тим переслідував Христа у віруючих людях. Змінив своє життя з поганого на добре. Яку зміну чиню я, ми з вами? Думаю, що добре повторити відповідь з пророком: «Тобі, тобі єдиному, згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я…» (Пс 50,6). Чи щось залишається нам, щоб не попасти в розпуку від неупорядкованого життя? – Так, уповати на Боже милосердя, яке не має міри. Каятися за свої прогрішення й благати Бога: «Відверни лице твоє від гріхів моїх і зітри усі мої провини» (Пс. 50,11).
       
      А життя преподобного Партенія було гідним перед Богом, справжнім християнським. Він жив на переломі двохсотих-трьохсотих років. У його життєписі написано, що помер у глибокій старості 360 року. Народився й проживав на території теперішньої східної Туреччини, бував на Балканах. Від дитинства багато молився та приймав часту участь у церковних богослужіннях. Походив з бідної родини, а його батько був дияконом. Партеній займався ловлею риби, яку роздавав бідним. Господь наділив його даром чинити чуда від 18-того року життя.  Був висвячений на священика і багатьох людей через повчання привернув до Бога. Згодом, був поставлений на єпископа у місті Лампсак. Багато із поган завдяки його проповідям навернулися до Христової віри. Святий Партеній (діючий) чинив різні чуда: оздоровляв хворих, проганяв бісів, навіть, мертвих воскрешав.
       
      Достойні сестри і брати, стараймося відверто бачити наше життя, насамперед, як воно виглядає в обличчі Бога. Не дивуймося наших духовним слабостям, радше, каймося за вчинені провини та мирімося з Богом. Кожен день приближує нас до зустрічі з Христом у вічності та справжньої відповідальності за наше життя. Маємо час зробити зміну духовного життя на краще – не відкладаймо цієї важної справи! «… Ось тепер - час сприятливий, ось тепер - день спасіння» (2Кр. 6,2). Закличмо з глибини душі: «Господи, Ісусе Христе, змилуйся над нами! Пресвята Богородице, спаси нас!  Святий Партеніє, виблагай у Господа миру в наших душах та миру в Україні!»
       
       
       + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ
       
       
      4 жовтня 2015 р. Б. Храм пресвятого серця Ісуса, м. Жовква

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Християнський табір «Підкамінь 2016» для яворівської молоді

  • У Львові вшанували воїнів, полеглих за незалежність України.

  • святкування у Згромадженні сестер св. свмч. Йосафата

  • Владика Венедикт здійснив робочу поїздку в Республіку Білорусь

  • Робоча зустріч працівників Душпастирського відділу Курії Львівської архиєпархії

  • Відбулося освячення храму у с. Селисько (22.05.2016)

  • Митрополит Львівський звершив пресвітерське рукоположення. Фото

  • Пастирський візит до парафії св. арх. Михаїла у с. Підгородне (17.04.2016)

  • Молодь відновила паломництво молитви Тезе храмами Львова

  • медики Львівщини відзначили професійне свято молитвою

  • Панахида за героя Небесної Сотні Богдана Ільківа (22.2.2017)

  • У Львові відкрили консультативно-просвітницький центр Руху «За тверезість життя».

  • Митрополит Ігор освятив храм верховних апостолів Петра й Павла в с. Будьків Звенигородського протопресвітеріату

  • Робоча поїздка працівників Пасторального відділу Курії до м. Івано-Франківська

  • Пастирський візит у с. Грушів (18.10.2015)

  • Владика Володимир відвідав храм св.. свщм. Йосафата (24.04.2016)

  • Освячення престолу у парафії Різдва Пресвятої Богородиці (м. Яворів, 2015)

  • Прес-конференція з нагоди оприлюднення звернення Синоду єпископів УГКЦ щодо 70-х роковин «Волинської трагедії»

  • День Незалежності України на парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці (24.08.2016)

  • У головному храмі Львівської митрополії відсвяткували престольний празник

  • реколекції у парафії Пресвятої Євхаристії (Рясне 2)

  • храмовий празник в с. Басівка

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі