Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 17/07/2015 Слово Митрополита Львівського на свято святих апостолів Петра і Павла
    • Переглянути усі статті

      Слово Митрополита Львівського на свято святих апостолів Петра і Павла

       

       

      Мт. 16, 13-19; II Кр. 11, 21 – 12,9
       
       
      Достойні  богомольці міста Новояворівська,
       
      Прийміть щиру подяку за ваше уболівання над долею України! Дякую за ваші молитви, пости, пожертви та продумані дії в ім’я миру , спокою та злагоди у нашій державі! Нав’язана війа піде у забуття, але в історії людства вона залишиться на довго. Будуть згадувати про вбивства, грабунки та про злочини проектовані російським урядом проти України. Ніколи не розмиється правда про загарбання Криму Росією і, щоб не говорили у своє оправдання російські провідники, вони залишаються загарбниками, тими хто проектував і чинив злочин. За усе прийдеться відповісти, якщо не перед судом на землі, тоді обов’язково і без відклику після смерті перед Богом. А милосердний Господь завжди справедливо осудить кожну людину за її життя на землі.
       
      Наша Церква в особливий спосіб  прославляє святих апостолів Петра і Павла, які сповняли свій обов’язок в ім’я Боже. Були звичайними людьми. Як і ми з вами. По-різному складалась їхня життєва мандрівка. Петро виростав у сім’ї й навчався від батька промислу риболовства, що давало їм можливість утримувати родину і мати дещо на певний розвиток свого господарства. Андрій, учень Івана Хрестителя, після зустрічі з Христом привів свого брата Симона о Ісуса Христа. «... Ісус же, глянувши на нього, сказав: Ти – Симон,син Йони, ти зватимешся Кифа, – що у перекладі означає: Петро (Скеля)» (Ів. 1, 42). З першого погляду Син Божий вподобав собі Петра й сказав програмні слова для нього, називаючи його скелею, тобто, твердинею, непорушним у своїх поглядах. Згодом, Спаситель, йдучи понад озеро побачив Петра й Андрія, промовив до них: «Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей» (Мт. 4.19). У цій зустрічі важливо те, що обидва брати, почувши слова Христові, залишили усе й пішли за Господом. Не цікавилися чим займатимуться, як ловитимуть людей, що їстимуть, де будуть жити? Яка доля очікує їхні сім’ї, хто буде ними опікуватись тощо? Усе покинули, – пішли за Христом.
       
      Пізніше Петро запитає: «Ось ми покинули все й пішли за тобою; що будемо за це мати?» (Мт. 19, 27). Цей простий працівник, Симон, поволі дозрівав, вглиблювався у життя Божого Сина, пізнавав Його та науку, яку голосив Христос, змінювався Божим впливом. Не треба говорити, що був відразу досконалий,, такого не буває, хіба що Господь наділить когось таким даром. Петро, хоч перебував немалий час у школі Христа, однак, був людиною й людські духовні слабості були йому притаманні. При одній нагоді у присутності учнів Спаситель промовив до Петра значущі слова: « Тож, і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають» (Мт. 16,18).незадовго, коли Ісусу говорив про свої страждання, смерть та воскресіння. Учневі стало жаль Учителя й Петро намовляв: «... Пожалій себе, Господи! Це хай не станеться з тобою!» (Мт. 16,22). Розуміємо, що навіть той, кого Господь вибрав на провідника Божого нроду, підлягав різним слабостям. Вчився, бачив чуда, які чинив Ісусу Христос, але своя позиція, досвід, який посідав – не пропав, лише проявлявся у певний час. Мабуть, дуже багато зусиль прийшлося докладати цьому учневі, щоби ставити себе на місце. Він дуже коливався у різних своїх твердженнях, а Христос терпеливо очікував, виховував його разом з іншими, бо й другі учні не були такими досконалими відразу. Коли Спаситель говорив про прощення та примирення з ближнім, Симон уважав, що простити сім разів – це дуже великий подвиг. «Ісус промовив до нього: Не кажу тобі: До сімох разів, але – до сімдесяти разів по сім» (Мт. 18, 22). Звичайно, що учень довіряв Христові, але приземні сумніви закрадалися до нього так, що одного разу Ісус відізвався до нього6 «... Геть, сатано, від мене! Ти мені спокуса, бо думаєш на про Боже, а про людське» (Мт. 16, 23). Те що належить до Бога, не варте жодної уваги, воно без заслуги, а навіть чуже, диявольське. Мимо всяких помилок, яких допускався Петро, він не переставав звертатися до Христа, вірив Йому, не гнівався ані на себе, ні на бога, лише починав спочатку. Христос поставив його на чолі своєї Церкви й не змінив свого призначення, навіть тоді, коли його учень відрікся Спасителя у дворі Каяфи: «... Не знаю я цього чоловіка» (Мт. 26, 72). Незважаючи на промахи, Петро любив Ісуса Христа, бо відповідав позитивно життям на Його запитання: «... Господи. Ти все знаєш, Ти знаєш, що тебе люблю!» (Ів. 21, 17). Любов’ю перекрив усісвої недосконалості та слабості духовного життя, адже, відав своє життя з любові до Христа. Помилявся, алевизнавав свої помилки, не стидався засоромлення. Любив свого Спасителя! У дозрілостісвого віку апостол написав: «... любов силу гріхів покриває!» (IПт. 4, 8).
       
      Інший досвід про життя святого апостола Павла, який починав свій становий шлях переслідуванням прихильників  Ісуса Христа. Сам написав про себе: «... Мужі брати! Я фарисей , син фарисеїв...» (Дії. 23, 6). Був вченою людиною, але неправильно розпочав реалізовувати своє релігійне завзяття. Савло, таке його ім’я до навернення, став свідком каменування святого диякона Стефана так,  що вбивці поклали свою одежу в його ногах (пор дії ?, 58). В Діяннях, бо читаємо: «Савло ж погоджувався з його вбивством...» (Дії 8, 1). Потверджував убивство тих осіб, хто визнавали Ісуса Христа за Бога. Їхав у Дамаск переслідувати християн, але Господнє світло, осяявши Савла, звалило його на землю та почутий ним голос вчинили зміну в його житті. Повалений на землі почув відповідь на питання: « ... Я – Ісус, що його ти переслідуєш» (Дії 9, 5). Із ревного гонителя прихильників Христа, став вірним проповідником про Ісуса, як Спасителя світу. Був соратником юдеїв, але викликав у них ненависть до себе: «Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити» (Дії 9, 23). Не могли змиритися із тим, що Савло став проповідником правдивого Бога, Христа. Дуже відомі походи святого Павла у різні місця з проголошенням Доброї Новини, Євангелія. Знанні небезпеки  та його втечі з рук ворогів, сам написав про себе: « Від юдеїв я прийняв п’ять раз по сорок (ударів) без одного; тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні» (II Кр. 11, 24-25). Він часто подорожував, проповідуючи Слово Боже, йому грозили різні небезпеки від розбійників і від краян, від поган, у містах, на пустині, а морі тощо. Жив дуже скромно, не маючи свого помешкання, постійно втомлений, недоспаний,голодний, «часто в постах, у холоді й наготі!». Був відданий цілковито Богові, постійно журився про Господню Церкву (пор. Дії 26-28). Проповідував у Палестині й Фінікії, у Галатії та Лідії, у Коринті, Ефесі, на острові Кріт, в Сиракузах, у Римі тощо. Перебував у подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, від земляків, від поган, у небезпеках в місті, у пустині, на морі, від братів неправдивих. Нелегке життя прожив святий апостол Павло, але не нарікав, бо знав, що життя на землі усе одно закінчиться, а нагорода у вічності триватиме повіки.
       
      Ці два великі святі служать прикладом, що до Бога необхідно йти завжди, навертатися й катися. Незважаючи на помилки скоєні у житті. Вони – два дорогоцінні посуди, які акумулювали Божу енергію т а Божу любов! «Любов ніколи не переминає...» (IКр. 13, 8). Обидва померли у Римі. Святий Петро розіп’ятий на хресті,а святий Павло був стятий мечем. Господь завжди готовий прощати тим грішникам, які каються й примирюються із Ним. Святі верховні апостоли Петре і Павле виблагайте нам очищення душ. Життя у мирі з Богом та закінчення війни в Україні!
       
       
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ
       
       
      12 липня 2015 р. Б. м. Новояворівськ, храм свв. апп. Петра і Павла

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Календар Пасторального планування Львівської Архиєпархії УГКЦ на березнь 2017 року.

Галерея

Previous
  • Свято на парафії Пресвятої Євхаристії (Рясне 2)

  • Святкування храмового празника у с. Хильчиці.

  • У Львівській Архиєпархії УГКЦ відзначили День подяки за дар життя

  • Синклер у спавах монашества відзначив 40-ття священства подячною Божественною Літургією

  • Свято на парафії Пресвятої Євхаристії (Рясне 2)

  • Владика Володимир відвідав парафію Благовіщеня Пресвятої Богородиці, Львів (29.05.2016)

  • Владика Венедикт відвідав с. Лопушанка, що на Турківщині

  • У Львові відбувся «Форум сімей»

  • Архиєрейською Божественною Літургією завершилось святкування 90-ліття Свято-Покровського жіночого монастиря сестер студиток.

  • Архиєрейська Божественна Літургія в соборі св. Юрія (22.05.2016)

  • Єпископ-помічник Львівської архиєпархії здійснив пастирський візит у смт Шкло

  • Проща до Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ

  • «Говоріть словом і своїм життям про Христа», - владика Венедикт до учасників «XXI Міжнародної пішої прощі «Львів-Унів». Фото/відео

  • «Ми засуджуємо ті прояви насильства, які застосували… до мирних громадян», – Блаженніший Святослав

  • Всеукраїнська та молодіжна проща до Зарваниці (2015)

  • Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Високопреосвященний владика Ігор

  • У День Молоді владика Венедикт звершив пастирського візит до парафії Покрову Пресвятої Богородиці

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі