Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 25/05/2015 Слово Митрополита Львівського на свято Вознесіння ГНІХ
    • Переглянути усі статті
       


      Слово Митрополита Львівського
      на свято Вознесіння ГНІХ

      Ді 1,1-24; Лк 24,36-53.

      Освячення храму у с. Стадня
       
      Достойні сестри і брати,
      дякую усім вам на чолі з нашим священиком, о. Павлом Іршаком, за вашу відвагу та зусилля, які ви об’єднали і уміло використали для будови святого храму. Для наших вірних і взагалі, для громадян України час тяжкий, бо з боку Росії, підбурених та приготованих ними сепаратистів на сході нашої держави, ведеться вбивча війна. Нам не відомі до кінця плани Росії, але відома їхня агресія, яка вилилася загарбанням нашого Криму та провадженням війни на сході України. Загарбники вбивають наших людей, калічать, принижують тощо, проштовхуючи свої злочинні цілі. Для Росії, на даний час, Україна стається сприятливим полігоном для вбивств людей, на якому російські війська керовані своїм урядом, випробовують стару й новітню зброю. Це – так тепер? Але прийде кінець, як кожній іншій війні, безперечно, прийдеться відповідати за злочини  й це не тільки у другому світі після смерті тіла, але й на цьому світі провадяться суди міжнародного рівня.? Більшість злочинців уникають покарання на землі, але у вічності затріумфує справедливість, де усе таємне стане явним та усе сховане оприлюдниться (пор. Мр 4,21). Кожна особа отримає по заслузі свого життя! Ніхто у вічному світі не уникне правдивого вироку, жодна особа не зуміє підкупити суддів, бо Суддею буде той, хто сказав: «… Я - путь, істина і життя! …» (Ів 14,6), Син Чоловічий. Ми прямуємо до незмінного стану життя, з яким зустрінемося незабаром у вічності: нагорода або покарання? Цікаво те, що Господь нікому не резервує нейтрального стану, лише дуже виразно: спасіння чи покарання. Нас у вічності завжди очікує спасіння, вічне щастя  та насолода, вистарчає це прийняти у своє життя, щоб бути нагородженими.
       
      Ісус Христос, Божий Син, прийшов у світ, щоб нас вчинити щасливими, усунути зло й покарання, запропонувавши народові вибрати добро й духовне задоволення. Життя Сина Божого було нелегким, бо від народження до смерті проходило у переслідуваннях, небезпеці й терпінні. Лише народився – необхідно було втікати від Ірода, згодом, постійне переслідування від юдеїв, гоніння, вкінці зрада, несправедливий суд й розп’яття на хресті. Усе це заради спасіння усього людського роду, який затягнув на себе непоправне покарання. Друга Особа Божа звільнила людський рід від вічного терпіння та панування диявола над людиною. Ісус Христос навчав, чинив чуда, помер, воскрес й вознісся на небо, щоб утвердити людей в надії на вічне спасіння та незмінну радість у другому житті. Лише два євангелисти описали подію про вознесіння Господнє і то, святий апостол Марко одним реченням: «… Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо й возсів праворуч Бога» (Мр 16,19). Більше написав святий апостол Лука, бо пригадує подорож Ісуса з учнями аж до Витанії, а потім неочікуване вознесіння Господнє. Це було великою несподіванкою для апостолів, бо Христос йшов разом з ними дорогою, розмовляв, захопив їх своєю мовою і раптом, піднісся вгору. Вони остовпіли від непередбаченого сюрпризу, але згодилися, бо Ісус уже піднявся вверх, високо. Не розмовляв, лише дав їм можливість оглядати себе, поволі віддаляючись від них. Вони нічого не думали – стояли й вдивлялися у його віддалення. Він зник, став невидимим, а вони довго й непорушно стояли, дивлячись на небо до часу, аж два мужі в білій одежі опам’ятували їх, що цей Ісус прийде знову на землю (пор. Ді 1,11). Розуміємо, що Богові не потрібно жодного вознесіння, якогось руху, бо, де Господь, там небо, рай, задоволення, щастя й вічна радість. Це підняття угору – знак для людини, свідоцтво необхідності вищого духовного життя, поставлення земських потреб на друге місце, щоб соборно з’єднатися з Господом та у його любові досягнути вічну щасливість. Христове вознесіння та  «вогненна колісниця й вогненні коні», що у вихрі понесли Іллю на небо (пор. IIЦар 2,11), це – знаки, що нам необхідно завжди думати про вічність, старатися про інше життя, яке нас чекає поза землею. Вознесіння ГНІХ – факт, якого не можна заперечити, його лише підтверджуємо. Без опротестовування пам’ятаємо, що наше тлінне тіло воскресить Господь. Відбудеться об’єднання в людині духовного тіла (пор. 1Кр 15,44) та духа, як оправданої особи перед Богом та вічне життя в Господньому мирі й радості. Очевидно, що встати із мертвих не в наших силах, не воскреснемо тому, що ми цього бажаємо, лише, Господь підніме наше тіло з пороху, об’єднає його у живий організм з духом й дарує вічне життя. А воно, життя у вічності,  буде різним - одні почують: «… Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний…» (пор. Мт 25,41); а інші – «… Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (пор. Мт 25,34). Кожну людську душу Бог кличе до себе, пропонує підноситися духовно, щоб віддати їй по справедливості у вічності.
       
      Потрібно дбати про гідне життя на землі, каятися за свої провини, перепрошувати Господа й миритися з ним. Для цього маємо церкву й священиків, яких нам залишив Син Божий, щоб спростити нам дорогу до освячення й спасіння душі. Ви спорудили цей Божий дім, церкву, в якій мешкає Христос під видом хліба й вина у пресвятій Євхаристії. Користайте із дарів, які нам пропонує Бог. Дбайте за вашу церкву, щоб була прибрана й охайна, а ще більше старайтеся про чистоту ваших душ, чого можете легко досягнути через святу тайну Покаяння. Збирайтеся у храмі охоче на молитву, бо спільна молитва – велика сила перед Господом. Тримайте у чистоті ваш храм, прикрашайте його скромно живими квітами, особливо, старайтеся про чистоту престолу, що найперше належить до священика. На застеленому чистими обрусами престолі повинен бути кивот зі святими Дарами, Євангеліє, хрест, ілитон, свічки, літургійна книжка, звичайно під час Служби Божої чаша з дискосом. Усе інше зайве. Митрополит Андрей Шептицький, Слуга Божий, у посланні «Про почитання святого хреста» пригадує, щоби священик не опирався на престолі, навіть, коли він старший і встає чи припадає на коліна, не може використовувати престол, як підпору (Пастирське послання 1940 р., вересень, Львів).  У кивоті мешкає Христос, тому обруси повинні бути чистими, часто перестелятися і повага має бути великою, як до особи.
       
      Дякую отцеві Павлові за усі його старання в організації будови церкви, а особливо, вдячний за духовне служіння нашим вірним! Вдячний усім вам, вірним цього села, за молитви, пожертви, кошти на будову, працю, уболівання, старання, які чинили в ім’я святої будівлі та інших завдань. Висловлюю вдячність будівельникам, архітекторам, жертводавцям та усім людям доброї волі за участь у будові цього святого храму. Подяку керую до місцевої влади за ваше всебічне сприяння! Бережіть цей храм, який служить місцем вдячності Богові, поєднанням з ним та здобуванням у ньому Господнього благословення й вічного щастя!  Це – найважливіша будівля вашого села! 
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ
       
      21 травня 2015 р.Б.

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Відбулися перші цьогорічні збори протопресвітерів Львівської архиєпархії

  • Відбулася Всеукраїнська проща до с. Страдч

  • Митрополит Львівський звершив пресвітерське поставлення у Польщі

  • Ювілей повернення собору Юра вірним УГКЦ

  • Новіційна школа на проща до Кохавини

  • Гаївки у с. Борщовичі (2015)

  • Ювілейні святкування у Прилбичах - родинному селі Митрополита Андрея

  • Владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський 4 жовтня 2015 року у монастирському храмі Пресвятого Серця Ісуса (м. Жовква)

  • Митрополит Львівський завітав до сестер милосердя Святого Вінкентія з нагоди святкування дня їхнього покровителя.

  • У Львові попрощались з Андрієм Кузьменком

  • Гаївки у с. Борщовичі (2015)

  • Гаївки у с. Борщовичі (2015)

  • Владика Венедикт узяв участь у Різдвяному Богослужінні в головному храмі римо-католицької громади м. Львова

  • Синод Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ

  • Владика Венедикт освятив престол у храмі Зіслання Святого Духа, що в с. Соснівка

  • Владика Венедикт звершив освячення катехитичної школи у с. Скнилів

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі