Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 10/04/2015 Слово Митрополита Львівського на Страсну п’ятницю
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського на Страсну п’ятницю

      Вчора увечері на Утреню страстей Христових, у соборі святого Юрія зібралося чимало народу. Зрештою, по усіх наших церквах вірний люд збирається, щоб вслухатися в тексти Святого Писання та глибоко переживати, а не тільки слухати співу або читань. Співали наші семінаристи, також, у їхніх голосах відчувалося переживання та духовне слідування по слідах терплячого Христа. Тексти із Святого Євангелія вдаряли так сильно у душу та серце, що не тільки задушлива й нерухома грудка перекривала дихання в горлі, але й сльози котилися по спокійних, світлих, зажурених й похудалих лицях наших вірних. Всі обставини складалися так святково й журливо, що ніби Христос сьогодні мучений, катований, відкинений, зневажений та нікому не потрібний. Чому? – нікому не потрібний? У церкву прийшло немало людей, які молилися, багато молоді, вони, теж, мають душі, відчувають найменше напруження нерву, пригнічення та внутрішнього дискомфорту, коли вчиняють беззаконня… Приходять у церкву, стають у черзі, сповідують гріхи, каються… не такі вони й байдужі, як багатьом видається.? Хтось мовить, що такі появляються один раз в рік, щоб записатися до ряду «річників». Це – хибний ярлик! Хай так, а скільки? – більшість знайдемо таких, що навіть, раз у рік чи у кілька років, або на десятки років, - а буває, що й ніколи не приходять у церкву, щоб каятися та примиритися з Богом.? Чи маємо право видавати суд? Хто ми такі й за кого себе уважаємо? Святе Писання стверджує: «Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим» (Рм 14,10). Швидко, вмить можемо стати перед судом Христовим. Можливо, цього року або наступного прийде наша черга? – Таємниця, тайна віри… Багатьом людям - Бог чужий, для них не існує люблячого Бога, вічності й відповідальності за життя. Множина таких, подібних до апостола Юди, що полюбив гроші більше як Спасителя? Продав його за ціну раба, без жодних умов із первосвящениками? З ким? – Первосвящениками, духовними провідниками ізраїльського народу. Апостол, який чинив чуда й виганяв злих духів Господньою силою, зовсім не цінив Сина Божого? Добре знав ціну мира із дорогоцінного нарду (пор. Мр 14,5), але не застановився над безцінністю Бога, над його безкорисливою й спасенною любов’ю до кожної людини. Учень Ісуса став у обличчі первосвящеників з дуже простою пропозицією: «… Що хочете мені дати, і я вам його видам? Ті відважили йому тридцять срібняків» (Мт 26,15). Ось, - ціна неоціненного!

      Цими днями, страсного тижня, увесь церковний спів мінорного характеру, але чіткий і так виразний, що чути кожне слово та ніби, кожна буква й нота викарбувані окремо. Тексти й мелодії проймають натуру людини «… аж до розділу душі й духа, суглобів та кістяного мозку…» (Євр 4,12). Настрій духа жалобний, відчувається скорбота, жаль, біль душі, сум, співчуття тощо. Усе – жалібне, але не безнадійне, бо за нас з любові помер Господь. Обставини у церкві, увімкнуте чи погашене світло, так діє на чуття й душу людини, що мимоволі вона заглиблюється в щось, можливо їй не знане до цього часу. А може, Господь, навіть, через світло електричної лампи промовить до душі людини у церкві й вона зрозуміє, що краще світло, як пітьма – духовна.? Що ж, Ісус Христос діяв у  обставинах близької смерті? - Молився. Сам - «повний скорботи та тривоги.., а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю» (пор. Лк 22,44). Апостоли  у таку тривожну годину спали, навіть, слова Христової тривоги нічого не промовляли до них. Їм не приходило на думку, що озброєна когорта з мечами та дрючками – від первосвящеників та старших народу, на чолі з апостолом Юдою, а з ним і сила народу, уже в них за плечима (пор. Мт 26,47). Юда поцілував Христа, але не, з любові, лише, за отримані гроші, щоб видати його на смерть. Що ж поможуть йому ті кроваві кошти? – Зрозумів, що згрішив, видавши кров невинну. Кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився (пор. Мт 27,4-5). Гроші стали предметом смерті - й такої непростої, що сам Спаситель сказав: «… Краще було б не родитись чоловікові тому!» (Мр 14,21). Неможливо зрозуміти принижень, катувань, знущань та болів Божого Сина, яких він зазнав від неприятелів, що схопили його. Неможливо збагнути жорстокості та люті тих людей, які немилосердно били Спасителя й знущалися з нього. «… За що б'єш мене?» (Ів 18,23), - запитував Спаситель. Не було відповіді. Слідували удари за ударами, кпини та катування… Вкінці, з нелюдяною жорстокістю, цвяхами прибили руки й ноги до хресного дерева. Підняли вгору. Неймовірні болі помножувалися, наповняли Сина Божого. Пророк Ісая давно передбачив:  «Зневажений, останній між людьми, чоловік болів…» (Іс 53,3). Між небагатьма словами, що Христос сказав на хресті, промовив: «… Спраглий я!» (Ів 19,27). Замість води, хоч ці слова мали інше значення, подали йому оцет.? Не знайшлося, на той час, жодної співчуваючої особи… Бог, що води створив та вивів твердь посеред них (пор. Бут 1,6), - помирав спраглий на хресті. Спраглий любові, покаяння свого люду, принаймні, бажав почути голоси рівнозначні молінню розбійника: «… Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство» (Лк 23,42). А люблячий Бог добріший від покаянного злочинця, запевнив його своєю нагородою, бо той звернув увагу на Христа: «… Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї» (Лк 23,43). Бог щедрий роздавати великі винагороди тим, хто щиро просить. Незрозуміла Божа любов, неосяжна його щедрість та незміренне Господнє милосердя! Померла Боголюдина – живе Божа любов! Любімо Бога, не ображаймо його, любімо Бога, любімо… 
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський

      10 квітня 2015 р. Б. Архикатедральний собор Святого Юра

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Чудотворна ікона «Милосердя двері»

  • Відбувся Форум мирянських організацій Львівської архиєпархії

  • Престольний празник собору Святого Юра у Львові 2013 р.

  • Другий щорічний благодійний бенкет «Різдво на Свято-Юрській горі»

  • « Новий 2014 рік з Ісусом Христом»

  • У головному храмі Львівської митрополії відсвяткували престольний празник

  • Нічні чування у храмі Всіх Святих Українського Народу (18-19.11.2016)

  • 25-ліття парафії свв. апп. Петра і Павла (м. Новояворівськ)

  • Владика Венедикт з паломниками молився на Святій Землі за Україну

  • Владика Венедикт очолив молитовний відпуст у м. Глиняни

  • Молитовне вшанування пам’яті о. Маркіяна Шашкевича на Білій горі, що в с. Підлисся.

  • Презентовано нову книгу Владики Венедикта – «Роздуми до літургійних читань Апостола»

  • Митрополит Ігор рукоположив у диякони піддияконів Тараса Зуба і Тараса Жуковського

  • Митрополит Львівський взяв участь у святкуванні 20-ї річниці освячення наріжного каменя у Вінниці

  • Акафіст до Пресвятої Богородиці у День Незалежності України (24.08.2016)

  • Українські каноністи переймають досвід Трибуналу Римської Роти

  • Владика Венедикт відвідав парафію с. Кадобна (14.01.2016)

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі