Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 29/03/2015 Слово Митрополита Львівського на 5 – ту неділю Великого посту
    • Переглянути усі статті
       Слово Митрополита Львівського на 5 – ту неділю Великого посту

      Євр 9,11-14, Мр 10,32-45; Гл 3,23-29, Лк 7,36-50.
       
      Преосвященний владико Борисе,
      Доброчесні отці,
      Достойні сестри і брати,
                       дуже радію тим, що можемо разом, усією нашоюцерковною спільнотою помолитися. Сам Христос заохочував усіх, кажучи: «Бо де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них» (Мт 18,20). Ми зібралися у цій церкві Божим іменем, нас сюди тягне, щоб стати перед Богом, помолитися до нього, очистити наші душі та серця у святій Сповіді, прийняти Христа до чистої душі у пресвятій Євхаристії. Це – велика запорука спасіння! Ті, хто дбає про своє духовне життя, хто пам’ятає про вічність практикою своєї доброї духовної дійсності, очевидно, отримають вічну нагороду. Хто живе недбало – втратить спасіння, вічне щастя! Усі прагнемо, щоб постійно посісти досконале добро, Бога!

      Пригляньмося і роздумаймо про євангельську зустріч Спасителя із міською грішницею в домі фарисея Симона. Це – неймовірна зустріч, покаянна, спасенна, відкрита, привселюдна, звичайно, внутрішня ініціатива походила від Господа. Жінка не чекала, коли її покличе Син Божий, вона уже давно намірялася підійти до нього, але внутрішні перешкоди стримували її. Внутрішня боротьба постійно точилася у її серці. Чинила довгу підготовку, щоб переступити поріг правди, підійти до Спасителя, вкінці, мовчки  відкрила своє серце та виплакала гріхи з жалібними сльозами. Вчинила це, навіть у дивний спосіб, прибуваючи непрошеною в дім фарисея. Знала про людські пересуди, про обмови, про підозри, однак, більше не бажала втратити чудової нагоди. Потоптала людський погляд та людську нехіть. Любов до Христа, вже наперед заполонила її серце. Отримала прощення. Ввійшла непрошена у дім, зате, запрошена Богом до спільноти вірних. Прийшла грішниця, поверталася праведницею, оправданою, такою вчинив її Господь, відпускаючи гріхи. Симон фарисей судив її, а Бог бачив у ній добрі прикмети віри, які вона ласкаво прийняла від Господа, не закопуючи таланту. Відразу реалізувала отримане від Всевишнього. Симон не бачив своїх помилок, а Спаситель вичислив їх: «ти не дав води мені на ноги», «поцілунку ти мені не дав», «оливою не намастив ти голови моєї». Не замовчав Ісус і добрих діл жінки-грішниці: «вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям», «не перестала цілувати мені ноги», «миром пахучим намастила мені ноги». То, чого не вчинив фарисей, довершила жінка, як, ніби вона прийняла Ісуса, а не фарисей, який гостив його у своєму домі. «Жінка знайшла велику віру, показала велику старанність, слухняність і благочестя, - вона відмовилася від свого попереднього життя і зробилася кращою, і більш благо розумною» (св. Ів. Золот., Бесіда II «Про зраду Юди» п. 2). Ісус Христос дав зрозуміти присутнім, що вона показала надзвичайну любов, тому їй прощено багато, усе пробачив їй Господь. Оправдана глибоко розуміла про що йдеться і мабуть, вийшовши, - ще більше виливала свої сльози від безмежного Божого милосердя та вічної Господньої любові. Великим щастям наділив Господь жінку, коли вона почула з уст самого Спасителя: «Прощаються тобі гріхи» (Лк 7,48). В додатку Ісус сказав усім, що її спасла віра, тобто, похвалив віру жінки, натомість, не похвалив віри у нікого із присутніх. Пішла оправдана, праведна душею.

      Скажу кілька слів про сьогоднішні свячення священика. Не знаю, коли у цій церкві останнього разу відбувалися священицькі свячення? До слова, ми прибули зі Львова на прохання преосвященного владики Бориса Ґудзяка, щоб поставити у священство нашого диякона Ігоря Ранцю, якого на знаменував святий Дух. Бо святий Учитель Церкви навчає: «… не мали б і ми священиків, тому що без його (Святого Духа) натхнення не може бути свячень» (св. Ів. Золот., «Про воскресіння мертвих» п.8). Звичайно, що диякон Ігор готувався до цього великого акту віри і його прагнення збулося. Навіть, лікарів, учителів, інженерів тощо, знайти легше, як доброго священика, який би цілковито віддався в руки Божі, так думаємо про отця Ігоря. Можемо говорити, що це – професія, однак, дуже важливо підкреслювати, що сам Ісус Христос, коли вибирав апостолів готувався до цього - і вибрав тих, кого сам бажав! (пор. Мр 3,13). Священик, це – без сумніву вибранець самого Ісуса Христа, який довіряє посвяченій особі діло спасіння. Тому вимоги до священиків надзвичайно великі. Очі людські завжди складають йому дружбу, щоб придивлятися до дій священика і вимагати від нього добрих плодів життя або критикувати його! Це – правда і її трудно позбутися; хоч не людина, лише, Господь дає духовну владу священикові, який вимагатиме звіту із священнодійства. А Учитель Церкви пише важливу річ: «…. маючий священство є більше властивий наглядач над землею і над тим, що здійснюється на землі, ніж той, хто носить багряницю (володарі) і, що необхідно не зменшувати велич цієї влади…» (св. Ів. Золот., «Про святого Вавилу, а також, проти Юліана…»  п. 9). Священик, хоч безпосередньо не отримує влади поміж людьми, однак, посередньо Господь наділяє його мудрістю й керуванням більше, як вибраний чи поставлений чиновник вищою чиновницькою владою. Відповідальність священика велика, тому йому необхідно багато молитися, постити, уболівати, радитися, щоб гідно сповнити волю Небесного Отця.

      Ми дякуємо отцю Ігорю, що він позитивно відгукнувся на Божий заклик, прийняв покликання у своє життя, дає йому можливість зростати й користати з нього. Необхідно бути мудрим управителем Господніх дарів, щоб ними управляти, а не закопувати їх. Бо закопані таланти не приносять плоду, а мудро використані дають добрий духовний результат для управителя й тих, хто близький добрим життям до нього. Хай пресвята Богородиця, захищає нашого отця Ігоря від усіх видимих та підступних ворогів! Дякуємо його батькам, наставникам, усім вихователям й молільникам, що підтримували його у покликанні! Випрошуємо тобі, дорогий наш священику, Господньої сили, благословення, мудрості та покрову пресвятої Богородиці!
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ
       
      29 березня 2015 р.Б. Катедральний собор Св. Володимира, м. Париж, Франція

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Освячення престолу у храмі Преображення Господнього, що в с. Вороблячин.

  • Засідання протопресвітерів Львівської архиєпархії (01.2017)

  • Християнські новорічні фестини «У Новий Рік 2016 з Ісусом Христом»

  • Пастирський візит Митрополита Львівського в с. Старе Село

  • У храмі с. Раковець перебувають мощі п’ятьох мучеників

  • Відбулася Всеукраїнська проща до с. Страдч

  • Владика Венедикт освятив розписи у каплиці Святого апостола Івана Богослова, Філософсько-богословського факультету УКУ.

  • Молитовна хода вулицями Львова «За мир і Божу мудрість для Українського народу»

  • Храмовий празник та дияконські рукоположення у монастирі святого Онуфрія (25.06.2016)

  • Рух «За тверезість життя» провів профілактичний семінар з учнями школи с. Великополе

  • Пастирські відвідини парафії Матері Неустанної Помочі 2015

  • У 184 Навчальному центрі відзначили Водохреща (129.1.2017)

  • Владика Венедикт зустрівся з учасниками деканального з’їзду молоді, що відбувався у м. Золочів

  • Богослужіння Святої Великої П’ятниці в Архикатедральному соборі м. Львова

  • Владика Венедикт звершив освячення нового престолу в каплиці Львівського обласного клінічного перинатального центру

  • свято Миколая у Львівському обласному дитячому психоневрологічному диспансері

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі