Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 01/03/2015 Слово Митрополита Львівського на 1 – шу неділю Великого посту
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського на 1 – шу неділю Великого посту

      Євр 11,24-26, 32-12,2.Ів 1,43-51.

      Достойні та любі сестри і брати,

      дякую усім вам за те, що добре розумієте складну ситуацію в нашій Україні та уболіваєте за добрий стан в державі. Дякую, що пильнуєте молитви, стараєтеся про гідну поставу в часі Великого посту, пам’ятаєте про милостині, у різний спосіб підтримуєте наше військо! У п’ятницю ми молилися з випускниками Академії Сухопутних військ у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, дарували їм молитовники, іконки та малі стрічки на руку. Вчора, в суботу, з нашими духовними отцями, багатьма представниками Львова та з-поза міста, з нашою владою, з іншими впливовими людьми, - усі брали участь на площі військової Академії імені гетьмана П. Сагайдачного у скромній церемонії вручення дипломів  військовим випускникам. Перший раз за всю історію вручення дипломів в Академії прибув сам Міністр Збройних сил України, пан генерал-полковник Полторак Степан, так сказав Начальник Академії, генерал-лейтенант Ткачук Павло Петрович. Гарно відбулася церемонія, правда, на молодих і виразних обличчях офіцерів та сержантів можна було побачити зрівноваження і навіть, тривогу. Звичайно, усі ці молоді хлопці та дівчата, захисники Батьківщини, завтра чи післязавтра поїдуть до своїх командних пунктів на сході нашої держави чи у місця підготовки. Поділився з вами цією історією, щоб ми краще знали про важливий навчальний військовий заклад, який є у нашому Львові і, який Янукович В. старався усякими способами його ліквідувати. Москві не вигідно, щоб у Галичині виховувалися армійці, які завжди багато доброго візьмуть від людей нашого міста, навіть, те, що на території самої Академії існує церква, у якій моляться наші священики, приходять військові, їхні сім’ї та миряни, що мешкають поза цією територією. Хай Господь дає доброї долі цим військовослужбовцям та миру усій нашій Україні!

      Інша річ, на яку звертаю нашу увагу, це – скромна виставка про життя й діяльність отця Михайла Вербицького, автора музики гімну: «Ще не вмерла Україна…» на слова Павла Чубинського, який виконано перший раз у 1874 році. Народився 4 березня 1815 році  у Явірнику-Руськім біля Перемишля. Його життя не було простим. Залишився сиротою разом зі своїм братом Володиславом, бо у ранньому їхньому віці помер їхній батько. Навчалися у перемишльській гімназії. Обидва брати гарно співали, а М. Вербицький здобув ґрунтовну музичну освіту в Алоїза Нанке. Через викладача музики молодий Михайло познайомився з творами Даніель Обера, Карла Вебера, Л. Бетховена, Ф. Шуберта, Д. Россіні, також Ф. Моцарта, Максима Березовського та Дмитра Бортнянського. Володислав став військовим і через певні обставини трагічно загинув у молодому віці. Михайло навчався у Львівській духовній семінарії, кілька разів навчання було перервано з різних причин. У семінарії був уже активний. Як музикант його улюбленим інструментом була гітара. Одружився. Мали двоє дітей, але дружина померла дуже швидко. Писав різну музику. Одружився вдруге, закінчив перемишльську семінарію і у 1850 році був висвячений на священика. Служив у церквах таких сіл: Завадів, Залужжя, Стрілки. Згодом став парохом у селі Млини, що 26 км від Яворова на території Польщі і ніколи не розлучався з музикою. Писав нові твори, був закоханий у звучання музичних інструментів. Зрештою, дуже добре грав на фортепіано. Зайнявся також театром, багато працював над нотною грамотою, видаючи різноманітні цінні музичні твори. У 1869-70-тих роках тяжко хворів, але музику писав, навіть, у лікарні. Помер у с. Млини 7 грудня 1870 року. Там і похований. Є невелика розвідка про отця Михайла Вербицького, яку написали Ольга Котовська та Ганна Папірник.

      Дякую, теж,  пані Ользі Котовській, пані Світлані Кочергіній, пані Ганні Папірник, пані Оксані Юринець  та пану Олегу Пасці, що постаралися привезти до нашого собору музейні стенді присвячені 200-сотій річниці від дня народження святої пам’яті отця Михайла Вербицького! Хай Господь благословить вас за ваші трудові старання!

      Звичай, що звернемося до тексту сьогоднішнього євангельського читання, в якому святий апостол Іван описує покликання Ісусом Христом перших учнів. Учні розпізнали у Христі Месію, якого пророкували й кого очікував єврейський народ. Настала нова доба, час очікування Сина Божого закінчився, бо він прибув на землю, щоб голосити слово Боже й звіщати пригнобленим слово спасіння. Ісус Христос запрошує до себе учнів, пропонує їм йти за ним. Він проникає їхні серця, знає тайни, навіть, його погляд чинить на учнів незвичайне враження. Ці прості люди відчували щось неземного при зустрічі зі Спасителем. Кличуть одні одних, щоби прийти до Сина Божого й подивитися на нього, вважаючи, що цього достатньо для людини. А, коли Натанаїл почув ще й слова Ісуса, тоді обеззброєний промовив: «… Учителю, ти - Син Божий, ти - цар Ізраїлів» (Ів 1,49). І ми пригадаємо собі недавній час, коли приходили сотні тисяч людей, щоб побачити нерукотворний Образ Христа, який гостював у нашому соборі двадцять днів. Люди прибували, щоб зустрітися з ликом Сина Божого, який відбитий на обрусі. Познайоммося із постатями святих, які намальовані на іконах нашого собору, що були простими людьми, подібно, як і ми – вони здобули небо стали святими. Це – під силу кожній людині, яка проявить добру волю! Це – покликання до християнського життя, до його зміни на краще, а не просто прийти та подивитися. Натанаїл, Филип, Андрій та Симон Петро, коли зустрілися з Христом, не покидали його. Впроваджували в життя його науку, були перейняті тим й зрозуміли, що життя на землі тимчасове. Виконували волю Бога й старалися гідним способом життя здобувати щасливу вічність. Наше завдання в житті, теж, повинно знаменуватися тим, щоб так прожити вік, щоби у вічності знайтися з Богом у Небесному Царстві, до якого він нас запрошує. Час Великого Посту дуже відповідний, щоби зробити аналіз свого життя й направити його в русло спасіння. Хай пресвята Богородиця, наша небесна Мати допоможе нам здобути вічне щастя!
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ
       
      1 березня 2015 р.Б. Архикатедральний собор Святого Юра

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Владика Венедикт відвідав обитель отців-студитів, що в урочищі Лужки на Франківщині

  • Дияконське рукоположення Андрія Химчука

  • Відбулася Всеукраїнська проща до с. Страдч

  • Відбулися Облечини двох кандидаток Сестер Студійського уставу в монашество.

  • Відбулося робоче засідання катехитів (9.2.2017)

  • Владика Венедикт відвідав храм Зіслання Святого Духа (м. Пустомити)

  • У Хрестопоклонну неділю владика Венедикт звершив пресвітерське та дияконське рукоположення. Фото

  • Рух «За тверезість життя» провів профілактичний семінар з учнями школи с. Великополе

  • Митрополит Ігор освятив храм храму Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста у м. Львові (27.09.2016)

  • Пастирські відвідини парафії Всіх Святих Українського Народу (24.07.2016)

  • Міжнародний гросмейстерський шаховий турнір з нагоди 150-ліття від дня народження праведного Митрополита Андрея

  • Місії тверезості в с. Верхня Білка Винниківського протопресвітерату

  • Владика Венедикт звершив освячення нового престолу в с. Страдч

  • Митрополит Ігор

  • Зустріч з педагогами у Шевченківській районній адміністрації Львова

  • Відбулася нічна проща до Страдчу (24-25.03.2017)

  • У День Молоді владика Венедикт звершив пастирського візит до парафії Покрову Пресвятої Богородиці

  • Владика Венедикт звершив освячення нового престолу в с. Страдч

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі