Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 15/02/2015 Слово Митрополита Львівського на Неділю М’ясопусну, Стрітення ГНІХ
    • Переглянути усі статті
       
      Слово Митрополита Львівського  
      на Неділю М’ясопусну, Стрітення ГНІХ,
      1Кр 8,8-9,2, Мт 25,31-46; Євр 7,7-17, Лк 2,22-40
       
      Достойні та благородні сестри і брати,
       
      дякувати Господу за те, що переживаємо особливі дні у нашому Львові, які пов’язані із прибуттям нерукотворного Образу нашого Спасителя. Сотні тисяч людей прибули, щоб приложитися, вшанувати та виявити любов Спасителеві, поклоняючись нерукотворному Образові.
       
      Ми вам повідомляли, що цей Образ понад сто років не відбував жодної подорожі із захристії Святішого Отця при Ватиканській сікстинській каплиці. Це полотно, обрус, із зображенням лику Ісуса Христа, отримав король Авгар, що володів у Мезопотамії, поцілував Образ з великою вірою й був очищений від прокази. І наші люди, католики й православні, віруючі й не практикуючі віри, приходили, цілували, прикладали ікони й полотна, отримали дари від Бога. Найбільшим проханням людей – мир в нашій Батьківщині, звільнення від російських загарбників та проросійських бойовиків, що зорганізувалися на сході нашої країни.
       
      Ми не бажаємо смерті ані каліцтва нікому, бо уже доволі цього до цього часу. Хочемо спокою й миру, відходу в Росію їхньої важкої артилерії зі смертоносними снарядами та Божого страху для усі бойовиків.
       
      За ці диявольські злодіяння, за смерть, каліцтва людей, розрухи, грабежі тощо, необхідно буде відповідати перед Богом багатьом людям, що планували війну, розв’язали її, заохочували до неї, підтримували та організовували людей воювати через залякування.
       
      Євангельський текст сьогоднішньої неділі дуже чітко промовляє словами Христа: «… Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт 25,40). Коли говоримо про нашу ситуацію в Україні, розуміємо, що дуже багато зла та велику кривду вчинено російськими провідниками та їхніми підопічними - українському народові. Трудно вірити  у братерство, коли у нас стріляють кулями, вбивають людей, захоплюють територію та ще й розповсюджують усяку пекельну брехню.? Примусове братерство й любов через погрози – сміх курям й бісівський цинізм, а з боку покривджених – оборона, обурення й безмірне незадоволення, якщо на цьому зупинитися. Як багато кривди вчинено не одній особі, а кілька десяткам мільйонів людей в Україні! Це - кривда Богові, який стоїть за кожною людиною! Звичайно, що Господь найкраще знає про злобу й доброту кожної людини. А, що можна сказати чи думати про доброту, коли на нас наставляють дула танків, автоматів та кулеметів, у підсумку – також, розстрілюють невинних людей «градами, смерчами та буками»?
       
      Звичайно, що такий режим, така позиція, раніше чи пізніше потерпить велику поразку, як навчає історія про крах імперій. Ірмоси Утрені М’ясопусної неділі пригадують про відповідальність кожної людини перед Богом: «Кожен в чині своєму: чернець та ієрарх, старий і юний, раб і володар допитані будуть; вдовиця і діва визначаться, і горе тоді буде всім, хто не мав життя невинного» (Утреня, ірмос пісні 4). Слід думати й про іншу кривду, якої зазнають люди від хабарництва у суспільстві, за що відповідатимуть, насамперед,  представники уряду та кожна особа, що своїм положенням знущається з ближнього?! Вимагати коштів за вчинені послуги, наголошувати на це, чинити корупційні скриті схеми, користуючись домінантами – це морально вбивати ближнього, це – підступний  грабіж, велика зневага особистості. І тут Христос повторить: «… усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили».
       
      Що доброго у такому випадку робить суддя, адвокат, міліціонер, військовий, підприємець, професор, лікар, депутат, міський чи обласний урядовець тощо, які, лише підвищують ставки за ніби безоплатні послуги чи призначення на посади.? Це і людям відомо, які зустрічаються й не зустрічаються з хабарниками, а ще більше Богові, який вчинить найсправедливіший допит кожній людині. «Страшно впасти в руки Бога живого!» (Євр 10,31), пригадує автор цих рядків. Коли Господь судитиме за опущений прояв  любити  ближнього, що ж тоді думати про вчинене і найменше зло, навіть, простому бідоласі? Голодного не накормити, чужинцеві не допомогти, недужого не підтримати, ув’язненого не відвідати, - виходить, що жодної кривди не вчинено, але нічого доброго не вчинено через байдужість й прохолодність серця. Людина відповідальна й зобов’язана зі слів Спасителя чинити добро. Не забуваймо, що Бог покликав нас у цей світ не для збирання матеріальних благ, а, щоб  ділитися ними з тими, хто у потребі. Господь спасає людину, лише тоді, коли вона покаже доброту й любов свого життя!
       
      Святий апостол Лука пригадує про обряд, який мали виконати у давнину юдеї, після  народженої дитини. Зустрічаємося з немовлям Ісус, його матір’ю, Марією, обручником Йосифом, також, побожним старцем Симеоном та пророчицею Анною у єрусалимській святині. Свята родина прибула сюди, щоб посвятити немовля Ісус - Господові, бо так голосив закон. Старця Симеона привів Святий Дух у святиню, він взяв на руки дитя й благословив Бога. Він в Ісусі пізнав Спасителя світу, який просвітить поган та стане славою Божого люду. Святий Йосиф з Марією були приємно здивовані від почутого пророцтва, бо на особу Христа буде орієнтуватися увесь людський рід своїм благочестивим або гріховним життям. Ісус – знак «падіння й підняття багатьох в Ізраїлі та в усьому світі». Христос – світло, що відділяє темряву від сяйва. Ісус – меч, який болем прошиє душу матері, а через його смерть на Бога відкриється багато сердець. Бог – меч, який не вбиває, а любов’ю визволяє з диявольської неволі. Праведний Симеон й молитовна пророчиця Анна – добрий приклад для усього людства, щоб до кінця своїх днів бути відданими Богу. Вона постила, молилася й своєю працею вдень та вночі служила Богові у святині. Тут навчилася роздумувати й говорити усім про народженого Бога, який принесе духовне визволення усьому людству. Жила не для себе, лише для Божої слави, віддаючись цілковито в руки Господні.
       
      Просімо у святих Симеона й пророчиці Анни, щоб навчили нас гідно служити Богові до останнього нашого віддиху. Ісусе, Маріє, Йосифе, даруйте мир та спокій нашому народові й усьому світові. Святі й праведні Симеоне й Анно, благайте у Господа благочестивого життя для нашого народу! Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, наповни нас мудрістю та своєю благодаттю!
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ
       
      15 лютого 2015 р.Б. Архикатедральний Собор Святого Юра 

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Календар Пасторального планування Львівської Архиєпархії УГКЦ на березнь 2017 року.

Галерея

Previous
  • Книга тверезості

  • Урочистості з нагоди завершення року Божого Милосердя та п’ятиріччя відновлення Львівської Митрополії УГКЦ (27.11.2016)

  • Пастирський візит до парафії святих Володимира і Ольги (с. Зозулі, Золочівський р-н) 2015

  • У Львові відкрили ще один центр дозвілля для літніх людей.

  • У Сихівському районі Львова створено «Спільноту вчителів» (2017)

  • Семінаристи завітали до с. Борщовичі на Хресну Дорогу і Чин соборування

  • Владика Венедикт здійснив пастиський візит до храму Святих Ольги і Єлизавети, що у Львові.

  • Храм Зіслання Святого Духа, що на Сихові

  • Пастирський візит до парафії святих мучеників Маковейських (с. Новосілка, 15.07.2016)

  • Освячення храму Серця Христового у с. Чишки

  • Реколекцій для катехитів Львівської Архиєпархії (с. Береги 2015)

  • Владика Венедикт узяв участь у вшануванні 100-річчя пам’яті жертв геноциду вірмен

  • Коляда вертепів у с. Завадів (2017)

  • храмовий празник сестер Милосердя Святого Вінкентія

  • У с. Наварія, що на Пустомитівщині два тижні тривав літній табір для дітей «Веселі канікули»

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі