Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 03/01/2015 Слово Митрополита Львівського на Першу річницю по заснулій у вічності нашій мамі
    • Переглянути усі статті
       


      Слово Митрополита Львівського
      на Першу річницю по заснулій у вічності нашій мамі

      Лк 13,18-29.
       
      Доброчесні отці,
      Преподобні сестри,
      Достойні сестри і брати, дорога родино,
       
      мені надзвичайно приємно, що ви прибули сюди у церкву, щоб помолитися за упокій душі нашої мами Анни, якої згадуємо першу річницю. Дякую вам усім, за ваш час, за увагу до особи нашої мами та вашу повагу до нас, її дітей, внуків й усієї рідні. Минулого року, коли ми хоронили тіло нашої мами, прибуло кілька єпископів, дуже багато священиків, сестер, звичайно, прийшли мешканці нашого села, а до усього цього, допасувала тепла  й помірна погода. Мабуть, більше ніколи не повториться такого похорону в цьому селі, яких представників зібрала наша мама. Для неї було б великим дивом, що така кількість духовних осіб різного рівня прибули на її похорон! Уже пройшов рік, а за рік у світі помирає дуже багато людей, мабуть, понад сто мільйонів осіб. Це - велика цифра, так багато людей відходить кожного року до вічності  й для усіх Господь має місце. Син Божий так сказав: «В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо приготувати вам місце» (Ів 14,2). Сам Бог готує місце тим, хто у примиренні з ним відходить до вічності. Коли б зараз прийшла до нас мама, її дух, вона б розповіла нам дуже багато корисних речей, які б ми взяли до уваги, щоби старанніше трудитися над спасінням своєї душі. Не можна забувати, що у вічності існує спасіння або осудження, щастя або терпіння. Немає вибору, є тільки правдиве рішення Бога відносно життя людини. Цього рішення ніхто не може змінити, бо у вічності гроші не ходять й багатства не мають жодного значення. Кожна людина бажає бути щасливою, але не кожна старається жити так, щоб її життя було направлене на шлях спасіння.
       
      Повернуся до життя нашої мами, яка була простою й скромною жінкою. Мала багато добрих рис, бо наприклад, не любила ходити до сусідів на балачки, це не було в її планах. Не відомо: чи мала такий склад характеру, чи домашня робота тримала її при хаті, чи не любила перемивати комусь костей, добре знала, що обмови та осуджування ближніх – гірка річ й відповідальна перед Богом.? Ніколи не вживала поганих слів, бо мала в пам’яті відповідальність перед Господом, собою та сусідами. Майже без жодного спочинку вдень, працювала з ранку до вечора. Не знала, як більшість жінок такого типу села - про пляж, шашлики у лісі чи над річкою, про відпустку тощо. А подібна праця, це не тільки метод для проживання й годування сім’ї, це - добре діло перед Богом, можна назвати й покутою за промахи вчинені в житті. Була простою селянкою, любила землю, поралася на ній. Була старанна, щоб було чисте поле, звертала увагу на поля сусідів, які  вже впоралися з бур’янами і це давало їй нагоду ще старанніше викорінювати бур’яни й очищувати ділянку поля. Пригадуючи її тепер, з віддалі років, можна сказати, що мама не була говірлива жінка, у більшій мірі мовчала, майже, говорила тоді, коли була потреба. Звичайно, що нам, дітям, певні завдання повторювала кілька разів і думаю не через те, що вона так бачила, але знала строгість батька й таким чином запобігала дитячій байдужності. Не противилася батькові, який наставав на те, щоб пильнувати спільної молитви, читання побожної літератури, практикувати сповідь, взагалі, щоб усі діти розвивали благочестиве життя. Як уміла, так підтримувала побожні традиції. Працювала до кінця свого життя, лише, коли сили її значно опустили, тоді очікувала переходу до вічного життя. Часто повторяла про те, що буде вмирати, хоч смерть не спішила відразу приходити на її слова.
       
      Роздумую про те, що ця, проста жінка, не вчинила надзвичайних духовних подвигів, але була вірна своєму покликанню, бо в найпростіших ситуаціях виконувала волю Бога. Звичайно, вона помилялася, можливо й у важливих речах, не знаємо? - але ці помилки залагоджувала тим, що примирялася з Богом, просила його пробачення, корилася перед Господом, сповідалася, каялася. Як сільська дівчина була приучена до щоденної молитви, здогадуюся, що мати навчила її цієї практики, яка у молодому віці відійшла у вічність. Мама дуже любила розглядати світлину своєї матері, нашої бабусі, яку тримала на стіні у видному місці. Не сумніваюся, що Господь прийняв її, нашої мами, просту й покірну душу, але ділюся цими спогадами з вами для того, щоб переконатися про те, що для спасіння необхідно простого й вірного життя з Богом. Минув рік, а вона не снилася, нічого не просила, не тривожила нас, залишилася такою мовчазною, якою була за життя. Хай Господь дарує борги слузі Божій Анні, які вона завинила перед його справедливістю. Ті, хто з Богом закінчив своє життя: «… вічна радість буде в них над головою. Веселощі й радощі будуть з ними, а смуток і зідхання зникне» (Іс 35,10). Вічна й світла пам’ять хай буде Анні, рабині Божій! 
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ
       
      3 січня 2015 р.Б. храм с. Липиці

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Українські паломники поділилися актами солідарності Майдану з настоятелем спільноти Taize, бр. Алоїсом

  • 1 березня 2015 р. Б. відбулася чергова зустріч «Руху християнських сімей»

  • У Львові прощалися з отцем Василем Поточняком

  • Захистімо майбутнє – наших дітей: у Львові провели мистецько-просвітницьку акцію до Дня захисту дітей

  • У с. Ремезівці відбулися «Канікули з Богом»

  • Розпочалися зустрічі Руху Християнських сімей

  • В Архикатедральному Соборі м. Львова відсвяткували свій другий престольний празник

  • У Львові обговорювали аспекти євангелізації

  • Відбулися реколекції для дітей зі священичих родин

  • зустріч Школи духовності та євангелізації Львівської архиєпархії.

  • Владика Венедикт помолився за новопереставленого пресвітера Володимира Мазура

  • Владика Венедикт звершив канонічну візитацію до м. Золочів

  • Дитячий табір «Тверезість душі – ознака святості» (18-22.07.2016)

  • Проща до Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ

  • Владика Венедикт поблагословив реставраційні майстерні НУ «Львівська політехніка»

  • Духовно-профілактичні місії тверезості серед молоді в с. Зубра (15.12.2016)

  • До Гарнізонного храму завітали діти з м. Волноваха

  • Екологічні місії на Яворівщині

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі