Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 30/12/2014 Слово Митрополита Львівського на 29-ту неділю по Зісланні Святого Духа, неділю Праотців
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського на 29-ту неділю по Зісланні Святого Духа, неділю Праотців
       
       
      Неділя: Кл 3,4-17; Лк 17,12-19.
      Праотців: Кл 3,4-11; Лк 14,16-24.
       
      Достойні, наші любі, милосердні, благодійні сестри і брати,
      дякую вам за віру, якою, очевидно, свідчите, що змагаєтеся за щасливе вічне життя. Дякую за молитви, пости й милостині, які чините в ім’я миру в нашій країні та на цілій землі! Тепер ми  ще більше розуміємо значення миру та спокою в державі. Ніхто із нас не розраховував на те, що ми будемо переживати військовий стан, що Росія, знову почне війну, терор і вбивства. Сумуємо, що проливається кров наших відважних й мужніх бійців, з іншого боку, радіємо, що довговічна праця російських диверсантів й українських зрадників, відносно поділу України на різномовне населення й протистояння між собою, зійшла нанівець. Звичайно, російський уряд довго готувався до інвазії в Україну. Їм вдалося загарбати Крим, який необхідно звільнити від окупантів, потім, вони розв’язали війну на сході України, але необхідно відзначити, що усі ці, разом взяті воєнні й терористичні дії ворогів, об’єднали наш народ так, що ми все більше зближуємося між собою та стаємо єдиними. Багато втрачених грошей російським урядом на підготовку захоплення українських територій, якби зумовлює іхній уряд до того, щоб попередньо залучені до тієї акції особи, відробляли отримані кошти. Недавно, наш священик, який повернувся із зони АТО, розповідав про те, що три російських спецназівців із десанту, направилися в обхід наших позицій, сталося так, що два з них відразу перейшли до вічності, а третього - наші затримали із документами російського громадянства. Він усе докладно розказав, яке завдання повинні були виконати й чого прибули на українську землю. Ті два, що загинули, а один у полоні, це, також, діти батьків, брати своїх рідних, молоді люди, можливо, за ними стоять ще дружина й діти? Чи їм приємно, як молодим особам, йти в Україну, щоб там покласти голову або вбивати невинних? - Мабуть, ні? Усі бажаємо жити у мирі, в здоров’ї, в радості, спокою духа й гуманному спілкуванні з іншими народами. Коли поглянемо на прожитий рік й подумаємо про напруження у січні-лютому (2014) на Майдані у Києві, потім, загарбання Криму, розгорнуті вбивства на сході країни – моторошно й жах огортає душу. Коли ж думаємо про наших патріотів, вбитих й поранених героїв, воюючих бійців та про народ, наприклад, міста Маріуполя, які готові стояти до останнього проти інвазії російського війська, то гордість та впевненість вступають в душу. Я не повинен би цього вам говорити, але кожна людина емоційна, переживає, бажає добра усім, не хоче війни, протестує проти вбивств, особливо, у своїй душі, простіть мені, що про те згадую вам. Ми молимося, довіряємо Богові, захищаємося від ворога, не захоплюємо чужих територій, не воюємо на чужій землі, - віримо, що правда по нашому боці й перемога за нами. Може, не швидко повернемо Крим, як це ставалося в історії через десятиліття чи століття, а можливо, незабаром, усе стихне і наш мудрий народ відбудує усе зруйноване та буде у мирі, спокої, розвиватися патріотично, економічно й соціально.     
       
      У євангельському оповіданні святий апостол Лука описав подію з життя Ісуса Христа, нашого Спасителя, який простував зі своїми апостолами у Єрусалим. Очевидно, по дорозі він заходив у різні міста й села, навчав народ, оздоровляв недужих, воскрешав померлих та проганяв бісів. Не відомо звідки з’явилися десять прокажених, які кричали: «… Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!» (Лк 17,13). Вони не мали права підходити близько, мабуть, хтось із рідних чи знайомих повідомив їх, що Месія буде проходити поруч і вони вийшли просити його про оздоровлення. Виходить, дуже довіряли йому, бажаючи видужання від недуги. Не бажали жити у відлюдних місцях через  хворобу прокази, часто, приречені там помирати. Дуже хотіли видужання й повернутися до здорового способу життя. Колись Сатана, який знищив усе майно Іова та направив вітер на дім, де трапезували його діти, а вітер повалив будинок і усі діти загинули. Мимо того, нечистий не зламав побожного Іова, але, надіючись наклонити чоловіка до гріха, промовив до Бога: «… Шкуру за шкуру! Усе, що має чоловік, віддасть за свою душу. Та простягни лиш твою руку і торкнись його костей і тіла, і побачиш, чи не лихословитиме тебе у вічі» (Іов 2,4-5). Злий дух був переконаний у тому, що, доткнувши праведника хворобою, той буде проклинати Господа. І Господь погодився, щоб диявол навів хворобу на Іова, лише, життя не міг забрати. Старання злого духа були марними, Іов довіряв Богові, не кляв, не говорив брудних слів й не нарікав, лишень, у покорі і терпінні, здаючись на волю Бога, приймав усі випробовування. Своєю терпеливістю угодник здолав диявола й усю його силу, засоромив його гординю. Іов вийшов переможцем. Людина має велике бажання оздоровитися від недуги, багато довіряються знахарям, ворожбитам та екстрасенсам, забуваючи на Божу силу. Навіть, лікарі, лише, лікують, а зцілює Бог.
       
      Ісус змилосердився над хворими проказою, також не оздоровив їх відразу, лише, ставлячи на вагу їхню віру, послав усіх до священиків. У дорозі до священика – очистилися, побачили, що проказа, струпи, гниле тіло, зникли, теж, подівся біль. Замість цього отримали здорове й омолоджене тіло. Бог вчинив чудо над недужими, які повірили словам Христа, що, коли покажуться священикам будуть оздоровлені. Видужання сталося в дорозі, раніше, як вони сподівалися. Господь завжди дає людині більше, як вона просить чи надіється отримати. Не відомо: чи вони дійшли до священиків чи ні, мабуть, так.? Знане тільки-но те, що один із десятьох, самарянин, що був чужим, погордженим та проклятим у юдеїв, прийшов до Ісуса, щоб подякувати за отримане здоров’я. Тільки чужинець віддав славу Богові, зрозумів ласку великого дару отриманого від Сина Божого. Він не оглядався на інших, які вважали, що їм це належиться, не соромився того, що він чужинець, вважав своїм обов’язком бути вдячним тому, хто звільнив його від недуги. Самарянин показав правдиву віру! Повертаючись до Христа, заявив тим самим, що він довіряв Богові, не хотів бути далеким від нього, але перебувати у його присутності. Повернувся до Бога, щоб отримати ще більшу віру - спасіння. Ті, дев’ятеро, отримали віру оздоровлення, віру тілесну; а самарянин з оздоровленням тіла отримав віру спасіння, духа. «… Встань, іди: віра твоя спасла тебе» (Лк 17,19), - промовив Спаситель до самарянина, а до інших дев’ятьох цього не сказав. Хай пресвята Богородиця, наша небесна Мати, з нашою участю, заопікується нашим спасінням та спасінням наших ближніх.
       
      Бажаю згадати кількома словами про наших Праотців, яких свята Церква сьогодні ставить нам перед очі. Вони проповідували і з нетерпінням очікували на прихід Бога. Адам, Авель, Авраам, Ісаак, Яків, Мойсей, Самуїл, Давид, Ісая, Даниїл, Ілля, Єлисей, Захарія та багато інших, це особи, що часом помилялися, але сповіщали й дожидали на прихід Христа, Сина Божого. По-різному складалося їхнє життя, дехто попадали в гріх, потім каялися, але усі вони спокійно і у мирі з Богом відійшли до вічності. Спаситель так відзивався до юдеїв, які не вірили його словам та переслідували його: «… побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у Царстві Божім, себе ж самих викинутих назовні» (Лк 13,28). Отже, ті, котрих назвав Спаситель - справжні мешканці неба. Господь вказав на одиниці, а таких – тисячі тисяч (пор. Од 5,11). Вчитуймося у їхнє життя та стараймося, подібно, як і вони осягнути небесну нагороду.  
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ
       
       

      28 грудня 2014 р. Б. церква Блаженного Климентія, м. Львів

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Календар Пасторального планування Львівської Архиєпархії УГКЦ на березнь 2017 року.

Галерея

Previous
  • Відбулася проща родин до с. Прилбичі

  • Відзначення 20-ти річчя парафії Вознесіння Господнього, що у Львові. Фото

  • Владика Володимир відвідав Добромильський монастир (19.08.2016)

  • Відбулося освячення храму у с. Селисько (22.05.2016)

  • Владика Ігор освятив відновлену дзвіницю храму Зіслання Святого Духа, що в м. Немирів

  • Відбулися реколекції для подружніх пар в Архикатедральному Соборі Святого Юра

  • Освячення престолу у храмі Преображення Господнього, що в с. Вороблячин.

  • Відновлення хресних обітів у соборі Святого Юра

  • Захистімо майбутнє – наших дітей: у Львові провели мистецько-просвітницьку акцію до Дня захисту дітей

  • Синод Єпископів УГКЦ проголосив в усіх парафіях Декаду місійності

  • Студенти Малої Семінарії

  • Пастирський візит до парафії святих мучеників Маковейських (с. Новосілка, 15.07.2016)

  • Катехити Львівської архиєпархії завершили 2015 рік подячною Божественною Літургією

  • Святкування храмового празника у с. Хильчиці.

  • У Реколекрційно-відпочинковому центрі «Світлиця» владика Володимир провів зустріч на тему «Гордість - гріх чи чеснота?»

  • Митрополит Ігор освятив храм верховних апостолів Петра й Павла в с. Будьків Звенигородського протопресвітеріату

  • Пастирський візит з нагоди 120-ліття храму у с. Чижиків (Золочівський р-н)

  • Школа духовності і євангелізації Львівської архиєпархії

  • Капелани України та Канади обговорили співпрацю у сфері військового духовенства

  • Всеукраїнська проща до Страдчу

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі