Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 21/12/2014 Слово Митрополита Львівського на 28-му неділю по Зісланні Святого Духа
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського на 28-му неділю по Зісланні Святого Духа
       
      Кл 1,12-18; Лк 14,16-24.
       
      Добрі люди, щирі християни, наші прекрасні молільники,

      кажу вам ці щирі слова, але ви заслуговуєте на багато кращі. Можливо і бракує вам вдома когось, щоб почути благородні слова признання. Кожна людина унікальна, скажу, добра, загадкова, своєрідна, зичлива, непізнана іншою, навіть, - коли це найближчі. Ви усі - дуже нам дорогі! Прибуваєте кожної неділі та свята, щоб спільно помолитися, а дехто і кожного буднього дня молиться у цій церкві, соборі святого Юрія, яку більшість у нашому місті люблять та ідентифікують свою віру зі святим юрським Собором. Дивлюся на вас і думаю про загадкові історії кожної особи. Яке багатство! Яка глибина!? - Коли б, навіть, до дуже простої людини, що не посідає жодної вищої науки, доторкнутися щирою розмовою і зуміти ввійти в історію її життя, переживань, здобутків, втрат, очікувань, любові, смутку, надії, депресій, розчарувань тощо – усього неможливо було б описати.  Хто це збагне? Як усього цього багато непізнаного носимо ми з вами у собі. Чоловік не знає усього світу своєї дружини, а вона - не може осягнути багатства його думок, слів та  вчинків.? А про відношення до дітей та їх світу… Так, безперечно, мама знає більше про дітей, але це більше - дуже мізерне, маленьке, обмежене… Якось, приїхала до мене, тепер уже славна дружина свого чоловіка, гордість батьків, а колись дуже маленька кмітлива дівчинка, яка мене, священика, обнімала за ноги, бо була маленьким, низького росту шестирічним дитям. Тепер приїхала, щоб поділитися зі мною про певні, задумані нею речі, добрі починання, яких не знає муж, ані мати - ніхто із рідних. Очевидно, просила мене тримати у собі те, про що усвідомила мене і я зобов’язаний таємницею. Ось, таємнича історія не однієї, але, подібно, багатьох осіб і знаний буває нам, лише, якийсь аспект, вершок, бо в подібній сутності криється ще дуже багато інших таємниць, які відомі тільки Богу й ніколи не укриті перед ним. А Господь знає про кожного й кожну з нас усе докладно, до найбільш прихованої думки.

      Уривок із євангельського читання переносить нас в цікаву історію про чоловіка, який влаштував незвичайну вечерю й запросив дуже багато людей. Думаємо, що це – багата людина, разом з тим щира, відкрита, людяна. Цей муж задумав вчинити приємність багатьом людям, був щедрий, добрий, відзначався безкорисною любов’ю до ближніх. Мимо його щирості  та палкості, запрошені один по одному відмовлялися прийти на вечерю. Це занепокоїло щедрого господаря, було несподіванкою для нього. Він взявся на спосіб й використав варіанти, щоб слуги запрошували усіх перехожих на особливу вечерю. Слуги подалися на майдани й вулиці міста, щоб привести, теж, вбогих, калік, сліпих, кульгавих, усіх, кого зустріли (пор. Лк 14,21). Ті, хто відмовилися через куплене поле, придбаних волів та одруження, виключили себе із пропонованого бенкету? Ми з вами розуміємо, що весілля, про яке говориться у Євангелії та щедротного господаря, це – небо, до якого нас запрошує Господь. Не усі люди приймають це запрошення, бо мають на це різні, по їхньому судженні, оправдання.

      Вчора увечері ми молилися у нашому Соборі Вечірню та Утреню - від цього моління бажаю поділитися з вами певним переживанням. Дякувати Богу, що наш побожний люд розуміє необхідність молитви, як середник спасіння своєї душі, як допомогу в освяченні ближніх та, як підтримку бойового духу наших воїнів, що відстоюють суверенність України. Наш благочестивий владика Венедикт очолював молитву, яка тривала менш як дві години. У цій молитві брали участь, очевидно священики й диякон, вірні собору, черниці, хористи, принагідні люди, що перебували на молитві від початку до кінця. Деякі  приходили, молилися, споглядали, хрестилися або ні, розглядалися по храмі й відходили. Знаючи текст сьогоднішнього євангельського уривку, мені приходило на думку, що цей храм – небо. Бог запрошує всіх людей… І дійсно, приходили дуже різні особи, старші й молодші, хлопці й дівчата, чоловіки й жінки, спереду стояли гарно зодягнені молоді бабусі, а малий Святослав, викотив посеред церкви у візочку маленьке немовля, свою сестру. Усі… усіх Господь кличе до неба, на бенкет: чоловіків й жінок, дівчат та хлопців, дітей, немовлят, осіб приодягнених, причепурених, з хвостиками волосся на голові і зі, спадаючими його пасмами, заплетених у коси, у шапочках і капюшонах, підстрижених і з бородами… Як нас багато і ми позитивно різні духовним багатством. Але це не усе, погляньте, що крім присутніх нашого Спасителя та пресвятої Богородиці у соборі, тут багато ангелів великих й малих, бо вони бувають різних чинів. У святилищі, віками стоять у скульптурах Арон і Мелхіседек, щось розмовляють між собою, руками показують. В іконах присутні пророки й апостоли, святі й цілий лик блаженних осіб, які «звершили добрий подвиг, скінчили свій біг, віру зберегли», усі вони тут на молінні (пор. 2Тм 4,7). Моляться тут присутні владика Йосиф Шумлянський і єпископ Лев Шептицький, митрополит Григорій Яхимович і кардинал Михайло Левицький… Особливе місце займає святий священномученик Йосафат Кунцевич й інші святі, що їх мощі присутні у храмі. Бачимо у портретах наших святителів, Слугу Божого Митрополита Андрея та, святої пам’яті патріарха Йосифа, а у крипті спочивають мощі наших архієреїв-молільників. Усі представники неба моляться. Слід згадати і про будівничих собору, про архітекторів, художників, скульпторів, добродіїв, жертводавців, молільників, які протягом століть не перестають тягнутися до цього храму. Усі проказують молитви з нами, можливо, краще сказати, що ми з ними. Звичайно, що нам, людям у тілі, трудно розуміти духів, але, як віруючі люди, суть духів приймаємо без жодних заперечень. Приймімо щиро запрошення Господнє до вічного неба, про яке святий апостол Павло  так оповідає: «… Чого око не бачило й вухо не чуло, і що до серця людини не приходило, - те приготував Бог тим, що його люблять!» (1Кр 2,9). Любімо Бога й здобуваймо небо! Хай у цьому допоможе нам пресвята Богородиця.

      + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ

       
      21 грудня 2014 р.Б. Архикатедральний собор Святого Юра, м. Львів

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Пастирський візит Митрополита Львівського до м. Новояворівськ (20.12.2015)

  • Літня зустріч для дітей зі священичих родин «Відкрий двері Христу»

  • 55-річчя єпископської хіротонії владики Андрія (Сапеляка)

  • Святкування столітнього ювілею храму Святого великомученика Димитрія в с. Оброшино.

  • Літній табір студентів з вишів м. Львова

  • Триденні місії тверезості в с. Ремезівці на Золочівщині

  • Свято спільної коляди монашества УГКЦ у Брюховичах

  • храмовий празник сестер Милосердя Святого Вінкентія

  • 80-ті роковини Голодомору в Україні

  • Відбулася зустріч катехитів Львівської архиєпархії та вчителів християнської етики загальноосвітніх шкіл м. Львова

  • храмовий празник сестер Милосердя Святого Вінкентія

  • На свято Миколая владика Венедикт відвідав обитель отців-василіян в Золочеві

  • Два дитячі вертепи впродовж трьох днів відвідували домівки жителів с. Муроване

  • Новіційна школа на проща до Кохавини

  • Відбулася конференція з нагоди 90-ліття заснування Свято-Покровського монастиря Студійського Уставу.

  • змагання КВК на здобуття кубку ім. бл. Зенона Ковалика

  • Обхід з Теребовлянською чудотворною іконою Богородиці та благословення неї Львова в Архикатедральному соборі Святого Юра

  • храмовий празник сестер Милосердя Святого Вінкентія

  • Свято Герарда у Кохавині.

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі