Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 04/12/2014 Слово Митрополита Львівського в день празника Введення у храм Пресвятої Діви Марії
    • Переглянути усі статті

      Слово Митрополита Львівського в день празника Введення у храм Пресвятої Діви Марії

       

       Євр 9,1-7;  Лк 10,38-42;11,27-28.

       

      Достойні сестри і брати,

      прошу усіх вас, щоби примножувати молитов за мир та спокій в нашій Україні, теж, в усьому світі. Бо війна, навмисні вбивства людей, розбої з боку агресорів-завойовників, видумані брехні, насильства тощо, - усе диявольські діла, що діються руками людей. Злий дух вміло маніпулює своїми людьми, які можуть прикриватися вірою, Церквою, навіть, вдавати зі себе благородних осіб, але правди перед Богом нічим не прикриється, хіба-що покаянням перед ним та цілковитим примиренням. Господь є Любов’ю! А любов за словами святого апостола Павла: «Не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла» (1Кр 13,5). Необхідно багато молитви, милостині та посту, щоби перекрити гріхи, які чинять люди, не тільки під час війни чи збройного конфлікту, але, коли постійно живуть у грішній боротьбі проти Бога. Численні гріхи коїлися й в Україні ще перед тим, як Росія загарбала Крим та нав’язала думку про творення окремих республік на сході нашої країни, де спровоковано кровопролиття.

      Свята Церква впроваджує нас у свято пресвятої Богородиці, яку,  за переданням, батьки віддали як трилітню дитину на виховання у храм. Нас може це дивувати, але, коли беремо у руки Святе Писання, то знаходимо таку старовинну практику, як наприклад, Анна, дружина Елкани (див. 1Сам 1,2), віддала малого Самуїла на службу в дім Господній, привівши до священика Елі. Так сказала священику: «… я й віддаю його Господеві… І зоставила його там Господеві» (1Сам 1,28). На той час, у бездітної Анни, Самуїл був її єдиним сином, правда, згодом Господь розв’язав її лоно, вона «зачала й породила трьох синів та двох дочок» ( пор. 1Сам 2,21). Хоч у Святому Писанні ми не знаходимо згадки про те, що святі батьки віддали малу Марію на служіння у храм, однак, можемо повністю прийняти це за правду, бо такі історії існували на цей час. Свята Церква оспівала у своїх моліннях вхід малої Марії в єрусалимський храм. На Утрені свята співаємо: «Від праведних Йоакима та Анни виріс обіцяний плід, Богоотроковиця Марія; і, як кадило запашне, юна плоттю, приводиться у святилище святе, як свята у святому перебувати» (Утреня «Введення у храм…», пісня 9, ірмос). Марія була малою, прийшовши у храм, щоб її виховували, однак, сталося так, що вона, як вибрана на Матір Божого Сина, своїм  святим впливом виховувала тих, хто спілкувався з нею. Святиня, в якій перебувала дівчинка Марія, була сповнена благодаті, святості й сили, бо там прибула Мати Божого Сина. Хоч у «Святе Святих» зберігався  золотий жертовник, кивот завіту, розцвілий жезл Арона й таблиці завіту (пор. Євр 9,4), що дуже важливо; однак, Марія своєю присутністю, значно більше наповнила святістю єрусалимську святиню. Ті були святими предметами храму, Марія – святою й вибраною матір’ю Другої Особи Божої. Вона – «чесніша від херувимів і незрівнянно славніша від серафимів» та, що перевищує усім небесні Сили, навіть, разом взяті. Її святості, вірності, любові Бога та ближніх - не в силі збагнути й перевершити людським чи ангельським розумом. Марія вирізняється особливим  чарівно-діамантовим духом Божого творення! Учитель Церкви навчає: «Направду, Діва була в усьому гідна подиву …» (св. Ів. Золот., Бесіда IV на Мт п.5). Хоч перебувала у тілі, але своєю любов’ю та красою перевищила усіх безтілесних створінь! Молімося до неї, благаймо її в усіх наших потребах, радо віддаваймося в її опіку, до неї прибігаймо з молитвою у серці й на устах, щоб помилувала нас та обдарувала нашу землю спокоєм і миром. Плекаймо правдиву набожність до Матері неба й землі, до пресвятої Богородиці, бо вона – наша Мати, яка уболіває над станом своїх синів й дочок.

      Сьогодні, у цій, чудово розмальованій церкві, ми посвятили гарно споруджений іконостас, бо іконостаси є не тільки прикрасою наших церков, чудовим твором мистецтва, культурою нашого народу, але пригадують нам про правдиву присутність серед нас духовних осіб, зображених в іконах. Молячись, ми повинні глядіти на ікони, немов на живі особи, які нас слухають, до нас промовляють, нам допомагають та щиро уболівають у наших потребах. Читаючи про Анну, в першій книзі Самуїла, довідуємося, що вона приходила у святиню тихцем молитися. І так щиро розмовляла з Богом, що священик Елі вважав її п’яною, бо ще ніколи не бачив у нікого таких молитовних та щирих уст на молитві. А жінка відповіла священику: «… О ні, мій Пане! Я - бідна жінка в смутку: ані вина, ані наливки я не пила; я мою душу виливаю перед Господом» (1Сам  1,15). Ворушила губами, бо її серце було повне довіри та любові до Господа. Не так давно, в  Національному музеї ім. Слуги Божого Андрея у Львові, стояв професор Овсійчук Володимир, реставратор, залужений діяч мистецтв України … перед іконою святого євангелиста Матея. Він її реставрував чи просто, сприяв...? Ікона була виставлена для оглядання, а цей чоловік, ставши в  захоплені перед іконою, ніби живим апостолом - вголос розмовляв з ним. Хвалив апостола, просив його, дякував йому, переносився своїми думками до іншого світу, хоч невидимого, але реального. І я тоді подумав собі, - яка це чудова молитва! Так бачать митці ікони, портрети чи інші зображення, пейзажі тощо, перед якими стоять й у мовчанці глибоко роздумують. І про Слугу Божого Митрополита Андрея розповідають, що він любив зупинятися перед іконами, довго стояв або сідав; потім, у мовчанці споглядав на чудовий твір, роздумував, єднаючись духовно з Господом або певними особами у вічності.

      Просімо пресвятої Богородиці в день її свята Введення у храм, щоб навчила нас молитися, любити Бога й ближніх, виконувати Господню волю, освятити й спасти нашу душу. Пресвята Богородице, спаси нас!

      Дякую отцеві Любомирові Ортинському за його старання в будові церкви, її оздоблення та спорудження іконостасу! Висловлюю подяку священикам, які старанно служать у цій святині! Дякую митцям, які трудилися над будовою й оздобленням прекрасного іконостасу, цього  благородного твору! Художники вчинили присутніми у цьому храмі святих осіб через написання цих прекрасних ікон на стінах й іконостасі! Їх тут дуже багато, більше, як можемо подумати й значно більше, як намальовано. Ці особи постійно перебувають тут в духовний спосіб, щоб нам допомагати у гідному верстанні дороги до Господа. Дякую усім, хто своїми молитвами, коштами та своєю прихильністю причинилися до постання цього духовно-мистецького твору! Бажаю усім спокою, миру, розвитку таланту, любові Бога та доброго здоров’я в прямуванні до вічності!

       

      + Ігор

      Митрополит Львівський УГКЦ

      4 грудня 2014 р. Б.  церква Введення у храм Пресвятої Діви Марії, м. Львів.

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Календар Пасторального планування Львівської Архиєпархії УГКЦ на березнь 2017 року.

Галерея

Previous
  • Митрополит Ігор: «Молитва – могутня зброя в руках того, хто щиро молиться до Господа»

  • 1 березня 2015 р. Б. відбулася чергова зустріч «Руху християнських сімей»

  • У с. Лапаївка рукоположено нового диякона (27.03.2017)

  • Владика Венедикт звершив у Рудно поставлення у диякони

  • Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького

  • Преосвященний владика Венедикт відвідав міжкрайовий реставраційно-інтеграційний табір для пластунів з України та харцерів із Польщі

  • Пастирський візит Митрополита Львівського до с. Лисиничі

  • 80-ті роковини Голодомору в Україні

  • У головному храмі Львівської митрополії відсвяткували престольний празник

  • У Львові розпочали святкування 125-ої річниці від дня заснування Згромадження Сестер Служебниць (2016)

  • Відбулися реколекції для дружин священнослужителів Львівської митрополії

  • Митрополит Львівський здійснив пресвітерське та дияконське рукоположення

  • У с. Борщовичі вшанували пам’ять жертв Голодомору.

  • У Зарваниці завершився сімейний табір

  • Вівтарники Гарнізонного храму побували у Крехівському монастирі (08.10.2016)

  • У Львові представили документальний фільм «Сходи Якова», одним із героїв якого став Блаженніший Любомир

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі