Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 25/11/2014 Слово Митрополита Львівського на 24-ту неділю по зісланні Святого Духа
    • Переглянути усі статті
       
      Слово Митрополита Львівського
      на 24-ту неділю по зісланні Святого Духа
       
      Освячення престолу і храму Успення Пресвятої Богородиці
       
      Еф 2,14-22; Лк 8,41-56.
       
       
      Доброчесні отці,
      Достойні сестри і брати,

      ми зібралися у цьому новозбудованому храмі на молитву й дуже важлива річ, теж, на свячення цієї церкви.
       
      Відомо, що світлої пам’яті отець Солтис Мирослав, не дожив кілька місяців, щоб побачити освячений храм, престол, своїх людей, родину й багатьох вірних на молитві тощо. Він, здебільшого, трудився над спорудженням цієї будівлі, старався про кошти, архітекторів, майстрів, будівничих, матеріали, естетичний вигляд тощо, а найбільше, радів від присутнього вірного люду, якому служив зі своїми священиками цієї церкви. Священики разом  керували вірних на дорогу освячення й спасіння душ, молячись спільно та, вдумуючись в проповідуване слово Боже.
       
      Скажу вам й таке, що отець Мирослав приходив до нас у канцелярію, ділився своїми планами, втішався тим, що будівля зростає, але чомусь завжди повторяв, що він не діждеться посвячення церкви через хворобу, яка йому докучала: недуга горла. Ми стверджували, що поки не побудує церкви, не сміє залишити нас - його це надихало й він спокійно відходив. Правда, не помер від хвороби горла, лише, від нещасного випадку, переходячи через дорогу в церкву – його збив швидкісний автомобіль. Так, він щасливий, втішається гідною долею у вічності, а ми з вами продовжуємо боротьбу за щасливу вічність.
       
      Отець Мирослав, святої пам’яті, служив тут парохом, а сьогодні у невидимий спосіб присутній з нами, радіє, що Господня будівля наповнена вірним людом, вами, яких він знав та спілкувався, сьогодні освячується присутній народ, престол, уся збудована церква. Очевидно, що ще потрібна праця й кошти на оздоблювальні роботи, на це необхідний знову певний час, але сьогодні, ви стоїте в цій гарній будівлі, що є ділом ваших рук. За отця Мирослава й за тих, хто глибоко живив у своєму серці любов до цієї церкви, але відійшли у вічність ми заносимо щиру молитву. Усім вам, добродіям святої будівлі, висловлюю щиру вдячність та молю Господа, щоб благословив вас, ваші родини й нашу Вкраїну, миром, злагодою, духовним спокоєм, рівновагою та любов’ю!  
       
      Скажу ще кілька слів про важливість нашого сьогоднішнього служіння, що відноситься, зокрема, до свячення престолу, який є найважливішим символом Христа. На ньому здійснюється таїнственна жертва, бо хліб й вино перемінюються у Тіло та Кров Сина Божого. Сам Христос у невидимий спосіб приходить на престол, щоб бути духовним кормом для свого люду та перебувати в кивоті на престолі під видом хліба. Слуга Божий Митрополит Андрей відносився до престолу, як до живої особи й про це необхідно пам’ятати усім, а найбільше священикам, служителям престолу. Святитель написав: «Не є теж правильне поступування, коли, стоячи на молитві перед Престолом, хто опирається о Престол» (Митрополит Андрей, Документ № 17 «Про почитання святого Хреста», вересень 1940). Священик не має права покладати руки на престол й так служити святу Літургію. Тим більше мирянин, який прислуговує при престолі, навіть, коли його ніхто не бачить, не можна торкатися престолу без потреби, а тим паче,  класти на жертовник якісь речі.
       
      Споглядаймо на престол з великим трепетом й благоговінням, бо на ньому відбуваються спасенні Божі речі. На престолі лежить Святе Євангеліє, інший символ Христа Ісуса, а усіх наших вірних заохочуємо, читати Святе Писання, бо у ньому завжди зустрічаємося з Богом, який нам прощає провини, дає силу духа та освячує наші серця. Обруси й усе навколо Престолу повинно сіяти чистотою і нічого зайвого не можна класти на Престол, тільки приписані уставом необхідні речі. Священик відповідає за стан Престолу й повинен навчати вірних, щоб з великою обережністю відносилися до нього, бо він символ Христа. Стараймося  й про те, щоби церковна будівля держалася постійно у нашій пам’яті, як дім Божий,  у якому мешкає Владика, Творець неба й землі, наш Суддя і добрий Отець. Ця свята будівля – великий пам’ятник для Господа, пам'ять для усіх людей, хто трудився в будь-який спосіб над постанням цієї церкви. Старайтеся про красу церковної будівлі, бо у ній зустрічаємо Бога, тому через неї освячуємо й спасаємо свої душі. Святий апостол Павло переносить нас у небесну, духовну й вічну площину, пригадуючи усім: «Бо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі» (2Кр 5,1). Хай кілька слів заохоти про важність храму та Престолу, залишаться у нашій пам’яті, як могутній середник зустрічі з Богом у нашому житті.
       
      Прийшовши й сьогодні до храму, чуємо слова, щоб зростати у вірі, бо це - дуже важливо для нашого спасіння. З євангельського читання ми дізналися про оздоровлення Ісусом кровоточивої жінки та воскресіння ним дочки Яіра, начальника синагоги. В обох випадках Христос наголошує на віру: оздоровленій жінці, Господь сказав, що її спасла від недуги віра; а Яіра заохочує, щоб не зневірювався, а вірив і його дочка спасеться. І це спасіння показалося на воскресінні уже померлої дівчинки. Син Божий не тільки втихомирював бурю, кормив тисячі людей кількома хлібами та рибами, проганяв бісів із людей, але показався паном над хворобами та смертю, що легко підкоряв собі!
       
      Це – великий знак того, що наше життя не закінчується покладенням тіла до гробу, але життя завжди продовжиться у вічності. Про це виразно запевнив нас Господь: «… щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня» (Ів 6,40). Приходячи у храм чуємо слова про вічне щасливе життя, яке осягне кожна віруюча людина. Тому дуже важливо жити вірою, про яку Учитель Церкви так навчає: «… вона не обмаює того, хто володіє нею; не зраджує, хто здобув її; не викрадається злодіями; недоступна для грабіжників; не потребує опечатування; не має потреби в охороні: її береже Бог, ради неї доставляє усім все з готовністю» (св. Ів. Золот., «V. Його ж, про кровоточиву, із Євангелія від Луки»).
       
      Через віру Господь оздоровив жінку, яка стидалася своєї недуги й не могла, навіть, приближатися до людей. Тому таїлася зі своєю хворобою. А Господь не відкидає нікого, тут думаємо про грішний стан душі, яка може хворіти важкими гріховними недугами. Спаситель готовий зцілити кожну людину, яка його просить, каючись за свої прогрішення. І начальник синагоги щасливий, що не захитався у вірі, підтриманий словами Христа: «Прийшов він в дім Яіра, і смуток відразу змінився радістю» (св. Ів. Золот., «V. Його ж, про кровоточиву, із Євангелія від Луки»). І ми теж, приходячи у церкву часто засмученими, повертаємося додому радісними духом та зціленими на тілі. Вірмо у те, що негаразди, які огортають наші серця від сучасного стану в Україні, зміняться кращою долею нашого народу. Хай слова батька, що привів до Ісуса хворого хлопчину, стануть нам молитвою-повторенням: «… Вірю, поможи моєму невірству!» (Мр 9,24).
       
      Пресвята Богородице, наша небесна Опікунко, випроси нам сильної й непохитної віри, що відноситься до освячення й спасіння нашої душі. 
       
      + Ігор
      Митрополит Львівський УГКЦ
       
      23 листопада 2014 р.Б. Парафія Успіння Пресвятої Богоролиці (м. Львів, вул. Максимовича, 2) 

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Календар Пасторального планування Львівської Архиєпархії УГКЦ на березнь 2017 року.

Галерея

Previous
  • Митрополит Львівський завітав до сестер Милосердя Святого Вінкентія на храмовий празник.

  • Відбулася проща родин до с. Прилбичі

  • Відбувся І тур реколекцій для молоді катехитичних шкіл Львівської архиєпархії

  • Пастирський візит до парафії святих мучеників Маковейських (с. Новосілка, 15.07.2016)

  • Рух «За тверезість життя» взяв участь у зборах священиків Пустомитівського протопресвітеріату

  • Преосвященний владика Володимир, Єпископ –помічник Львівської архиєпархії

  • Капелани Львівської архиєпархії допомагають українським військовим

  • VI Всеукраїнська Католицька Харизматична Конференція «ВОГОНЬ»

  • 150 років храму Покрова Пресвятої Богородиці у с. Митулин

  • З нагоди храмового празника Митрополит Ігор здійснив пастирський візит до парафії Успіння Пресвятої Богородиці, що в с. Морянці Краківецького протопресвітеріату.

  • Табір для дітей зі священичих родин (12-21.08.2016)

  • Єпископ-помічник Львівської архиєпархії очолив Парастас за Андрієм Дудином – військовослужбовцем 80-го аеромобільного полку

  • Храмовий празник на парафії Преображення ГНІХ

  • Владика Венедикт очолив Вечірню з Літургією Преждеосвященних Дарів у парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці

  • Пастирський візит владики Венедикта з нагоди храмового празника до парафії Різдва Пресвятої Богородиці, що у Львові на Сихові.

  • Молитовна хода вулицями Львова «За мир і Божу мудрість для Українського народу»

  • Владика Венедикт відвідав храм Святого Василія Великого (Рясне-1)

  • Пастирські відвідини Владики Венедикта студентської спільноти Львова.

  • Владика Венедикт звершив освячення нового престолу в каплиці Львівського обласного клінічного перинатального центру

  • Єпископ з Ґрацу Вільгельм Краутвашль відвідав Львівську Архиєпархію УГКЦ (19.07.2016)

  • Відбувся перший тур реколекцій для катехитів Львівської архиєпархії

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі