Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 24/08/2014 Слово Митрополита Львівського на 11-ту неділю по Зісланні Святого Духа
    • Переглянути усі статті
      • Слово Митрополита Львівського
        на 11-ту неділю по Зісланні Святого Духа
         
        1Кр 9,2–12; Мт 18,23–35.
         
        Всечесні отці,
        Достойні та любі сестри і брати,
         
        мені дуже приємно стояти разом із вами перед Богом у цій чудовій церкві та молитися за вас і нашу Україну.
         
        Сьогодні 23-тя річниця незалежності України й ніхто із нас не здогадувався, що вона буде проходити в боях за звільнення східних територій нашої держави від  ворогів. Знаю, що і у вашому селі є багато відважних осіб, які готові захищати свій край, навіть, коштом свого життя. Таким героєм «Небесної сотні» став ваш краянин, борець за кращу долю друзів, Коцюба Віталій!
         
        Це – правда, що герої живуть у серцях людей, як символи любові, мужності та перемоги. Їхнє життя може здолати куля, але їхньої волі та любові до своїх рідних, друзів та краян ніщо не може побороти. Ті, хто віддає своє життя за своїх братів й сестер, освячуються посіданням вищого ступеня любові. Віримо, що такі особи, ціною своєї крові уже здобули вічну нагороду, а ми продовжуємо боротьбу в інший спосіб за вічне щастя. Син Божий так про це виразився: «Більшої від  цієї любові ніхто не має, як та, коли хто життя своє кладе за друзів» (Ів 15,13). Коли так сказав Христос, то це означає, що він прибив печатку праведності відважним звитяжцям, які поклали життя з любові до друзів! Хто у силі описати силу такої любові?! Не знайдеться жодної особи у світі, щоб змогла належно оцінити словами таку ніжну та витончену любов.
         
        Звичайно, що нам жаль, щемить серце, коли молоде життя віддають землі на спочинок… А ще більший жаль охоплює серце тоді, коли діти залишаються сиротами, а з ними дружина…  Покладене у землю тіло героїв, свідчить про живу й невмирущу їхню любов! А любов живе, подібно, як живуть у пам’яті лицарі, які відійшли до вічності з любові до друзів й приносить щедрі духовні плоди! Честь і слава героям, пошана й любов їхнім батькам, рідним та знайомим!
         
        Із звернення, яке святий апостол Павло чинив до мешканців міста Коринту, що у Греції, довідуємося про його уболівання за їхній духовний стан. Учень Христа не очікував фізичної чи матеріальної допомоги від міщан, лише, слідкував за духовним станом тих, кому голосив слово Боже. Звичайно, що серед людей знайдуться незадоволені, а невдоволення буде найбільше походити із неправедного стану душі. Маючи нечисте сумління, замість того, щоби його очистити через щире покаяння, знайдуться люди, що будуть нападати на інших та звинувачувати когось, щоб самим залишатися у тіні. Апостол вказував, що ті, кому він проповідував, - свідки його апостольської діяльності. Пишучи до коринтян, пригадував їм про закон Божий, який дає певне право тим, хто посвятився на службу Господові. Посланець згадує про матеріальні речі, які стоять значно нижче від доброго стану духа людини, яка дбає про свою праведність й спасіння. Учень Христа свідомий того, що людина не повинна служити матеріальним речам, які покликані служити людям. Не слід прив’язуватися до речей, навіть тоді, коли б вони були дуже вартісними, бо у світі не існує нічого ціннішого за людську душу.
         
        Усі скарби світу не зрівняються з вартістю безсмертної душі, яку покликав Бог до вічного життя! Кожну особу до життя кличе Господь, який творить душу, що ніколи не вмирає! Над своїм спасінням необхідно трудитися кожній людині, а у цьому допомагають ще й священики, яких до цього зобов’язав Господь покликанням. Святий Учитель Церкви, приблизно, передбачає  таку поставу священика: «Він повинен мати відвагу воїна, працелюбність рільника і старання пастиря, і при усьому цьому не бажати нічого, крім необхідного для життя» (див. Бесіда XXI, 1Кр IX п.3). Мабуть, дехто із коринтян критикували апостолів, підозріваючи їх, без підстав, у тому, що вони прибули в їхнє місто збирати матеріальні речі, тобто, збагачуватися. Тому, із болем серця, святий апостол Павло пояснював право слуг Божих на життя й забезпечення. При цьому надзвичайно уболівав над духовним станом тих, кому він проповідував: «Коли ж ми сіяли у вас духовне, то чи велика річ, коли пожнемо ваше тілесне?» (1Кр 9,11).
         
        Він не бажав, щоб люди більше дбали про тіло, як про безсмертну душу. Старався пояснити людові духовні речі, щоб надихати їх до шукання праведного життя. Цей чесний апостол писав до свого учня Тимотея: «… Шукай праведності, побожності, віри, любові, терпеливості, лагідності» (1Тм 6,11).
         
        Прибувши до вашого села і, ставши у церкві на молитву, переконуємося, що ви стараєтеся про своє спасіння та гідний духовний стан. Ми посвятили споруджений престол, на якому приноситься безкровна жертва Тіла і Крові Господньої. А престол - найважливіший предмет у церкві, який святить сам єпископ. Ви стали свідками того, що священики його старанно умивали аж двома водами і вином, як свідчення надзвичайної ваги. Згодом, єпископ помазав престол миром, немов би особу після хрещення, одягаючи у чисті полотна. На престолі розміщений кивот, в якому знаходяться святі дари, причастя, тобто, сам Христос під видом хліба. Господь залишається мовчазний у кивоті, але живий, дійсний, сильний, люблячий, готовий нас вислуховувати та прийти до нашої душі, щоб дати нам силу в змаганні за вічну радість.
         
        Наш Митрополит Андрей, Слуга Божий, у своїх працях написав, що на престолі не сміють бути зайві речі, крім приписаних уставом: кивот, Євангеліє, хрест, свічки, служебник, очевидно, під час Служби Божої чаша з дискосом, ложечка, чисті ілитон з рушничками. Наш праведний Митрополит згадує, що не вільно ставити, навіть квітів, бо обруси повинні біліти чистотою, щоб не плямити їх, опадаючими пилком чи пелюстками із квітів. За таку чистоту відповідає священик, а вірні повинні йому допомагати у цьому, бо у церкві перебуває сам Господь, наш Спаситель. В храмі, також, необхідно завжди зберігати тишу, порядок та лад.
         
        Ви, достойні та любі молільники села Вороблячин, виконали дуже багато гарної роботи всередині та зовні храму, на подвір’ї при вашій святині. Дякую отцеві Володимиру Левандівському й усім вам за старання, працю й кошти, що жертвуєте на потребу й красу Божого дому!  Хай Господь благословить усіх вас силою духа із небесних висот й добрим здоров’ям на багато років життя!
         
        Поручаю вас й усе село Вороблячин з полями й ланами, під опіку пресвятої Богородиці, нашої небесної Матері, а ви, у свою чергу, залишайтеся повсякчас її вірними дочками та синами!
         
        Вітаю усіх із 23-ою річницею проголошення Незалежності України! Закликаю вас до молитви за наш народ, за Україну, за волю, злагоду у краю, за мир, спокій й припинення кровопролиття. Хай Господь допомагає нам у цьому!  
         
        + Ігор
        Митрополит Львівський УГКЦ

        24 серпня 2014 р.Б. с. Вороблячин

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Календар Пасторального планування Львівської Архиєпархії УГКЦ на березнь 2017 року.

Галерея

Previous
  • Пастирський візит Митрополита Львівського в с. Чишки

  • Владика Венедикт відвідав храм Святої Софії

  • Воїни АТО проходять духовну реабілітацію у Карпатах

  • Преосвященний владика Володимир, Єпископ –помічник Львівської архиєпархії

  • У Гарнізонному храмі молилися випускники Національної академії сухопутних військ (24.03.2017)

  • Зустріч християнських сімей 15 березня 2015: сповідь – як осягнути примирення з Творцем?

  • Паломники з парафії Воскресіння ГНІХ, що у Львові, молились за прославу Слуги Божого Андрея та мир в Україні

  • «Дім надії» для дівчат із соціально незахищених родин

  • Майже п’ять тисяч львів’ян зібрались на центральній площі міста, щоб спільною молитвою урочисто завершити Рік віри

  • Митрополит Львівський звершив Архиєрейську Літургію Передшеосвячених Дарів у Гарнізонному храмі (22.04.2016)

  • Місії тверезості у Краківецькому протопресвітеріаті

  • Української папська колегія Святої Покрови у Римі

  • У Львові парафіяни вчаться творити живу парафію. Фото

  • Митрополит Львівський освятив новозбудований храм у Яворові

  • Священиче рукоположення Дмитра Романка

  • Владика Венедикт звершив освячення нового престолу в каплиці Львівського обласного клінічного перинатального центру

  • Владика Венедикт освятив престол у храмі Зіслання Святого Духа, що в с. Соснівка

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі