Проповіді і промови

Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопреосвященніший владика ІГОР

    • 19/05/2014 Слово Митрополита Львівського з нагоди прощі учнів Католицьких шкіл
    • Переглянути усі статті
      Слово Митрополита Львівського з нагоди прощі учнів Католицьких шкіл

      Ді 12,1-11; Ів 8,31-42.

      Всечесні отці,
      Вельмишановні учителі,
      Достойні учні шкіл,
      дякую усім вам за те, що ви вибрали село Прилбичі, де народився Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький, за місце вашої прощі. Це дуже правильно й символічно, бо цього року вшановуємо 70-ту річницю від його світлого переходу до вічності та 110-ту річницю, святої пам’яті упокою Софії Фредро-Шептицької, праведної матері згаданого Митрополита. Ми – діти віри в Бога, ті, хто очікуємо вічної нагороди від Господа та блаженного життя у небі. Цю нагороду Господь пропонує усім, хто старається про бездоганне життя на землі, хто бореться із своїми моральними й іншими помилками, каючись постійно перед Богом. Покаяння - могутній середник у здобуванні Божого Царства, тому необхідно дякувати Богові за те, що через цей акт відчиняються двері до щасливої вічності.

      Наступного року будемо вшановувати 150-ту річницю від дня народження Слуги Божого Андрея Шептицького. Він походив із дуже багатої сім’ї, але зовсім не був прив’язаний до багатства. Згодом, здобув дуже добру науку. Змалку проявляв великі здібності до наук, слухав своєї мами, яка дбала, насамперед, про добре християнське виховання своїх дітей. Їх було семеро синів, однак, двох із них померли у молодому віці: Степан – у два роки, а Юрій – у 17 років. Доля усіх інших синів була різна. Відомо, що Казимир, у чернецтві Климентій, був проголошений Церквою блаженним у 2001 році, а  Роман, став ченцем Андреєм, згодом священиком і єпископом. Було уже згадано, що мама виховувала дітей в любові до Бога та ближніх. Перестерігала їх перед вчиненням гріха, уболівала за них, молилася до Господа та просила Божої Матері про добру християнську долю для дітей. Син Роман, Андрей, коли став ченцем, а згодом, священиком та єпископом, дуже дбав не тільки про свій стан душі, але, як тільки міг старався допомагати людям, щоб вони пізнавали Бога, любили його і ніколи не ображали Господа  своїми гріхами. Він багато у цьому намірі молився, проповідував, писав різні послання, повчання та листи, щоб приближати християн до Господа. Сам давав добрий приклад праведного життя у цьому. Маючи поважний досвід духовного життя так написав: «Коли людина від дитинства навчиться боятися Бога, заховувати його святі Заповіді, дбати про Божу благодать, стерегтися гріха, тоді й у житті буде добрим, совісним чоловіком, правдивим християнином і принесе родителям, Церкві та Батьківщині потіху та славу…» (Митроп. Андрей, том III «Про виховання у родині» 1939 р). Митрополит заохочував батьків, щоби гідно виховували дітей й вчили їх правд святої віри. Він звертався, щоб зранку та ввечері вголос молилися спільно у родині. Можна легко здогадатися, що таку практику Роман перейшов вдома, чого щиро пильнувала мати. Був свідомий доброго результату від спільної молитви у сім’ї. До матерів писав: «Як матері, як сестри, як християнки дбайте про те, щоб усі діти знали святу віру» (Митрополит Андрей, том III «Про виховання у родині» 1939 р). Він дбав за добре виховання підростаючого покоління та дорослих, не залишав жодного непоміченого простору у різних сферах людського життя, вказуючи на спосіб його праведності. Відчував велику відповідальність й це не давало йому права стояти осторонь, незважаючи на людський суд й погляд.  До нього в усій правді відносилися слова автора  псалмів: «Не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати» (Пс 132,4). Турбуючись про молодь, в одному зі своїх звернень написав: «Не кажемо, щоби Церква мала виключне право викладати через своїх представників літературу, астрономію чи історію, але, безперечно, мусимо для Церкви вимагати права перешкоджувати, щоби хто-небудь в імені науки або літератури не відбирав молоді віру або нищив моральність»  (Митроп. Андрей Шептицький, том III «Четверта Заповідь Божа. Права родини і Церкви до школи…» 1941 р., грудень).

      Послання Митрополита Андрея, його звертання до людей чи глибокі богословські роздуми були завжди зрозумілими не тільки для добре освічених осіб, але й для простолюддя, про що легко переконуємося, беручи тепер до руки його видання. Митрополит розумів глибоке значення доброї родини, життя подружжя, виховання дітей тощо. Дуже уболівав над тим, коли спільне життя підважувалося і подружжя розпадалося. Він бачив й стверджував: «Християнська родина є образом неба, в якому Отець Небесний любов’ю пригортає до себе родину своїх створінь» (Митроп. Андрей, том III «Про четверту Божу заповідь» 1941 р., жовтень).  Коли ж добрі стосунки у подружжі ламалися й заходило до його розпаду, тоді Митрополит дуже строго відзивався: «Страшний це злочин, яким місто помогти собі у доброму супруги себе взаємно грішать і ведуть у погибель, злочин, через який християни пресвяте Боже благословення змінюють собі на прокляття… злочин, яким колиску змінюють на домовину …» (Митроп. Андрей, том III «Про четверту Божу заповідь» 1941 р., жовтень).

      Слуга Божий, Митрополит Андрей Шептицький, турбувався про вірних своєї архієпархії, тому шукав різних способів, щоби допомагати людям в ділі спасіння. Це було одним із найголовніших завдань його життя. Він бажав усіх зібрати під стяг Ісуса Христа, правдивого Бога і нашого Спасителя. У його планах був задум написати Катехизм для народу, який би служив важливим дороговказом у здобуванні праведності та вічного щастя. Між іншим, в одному своєму посланні він написав, що до нього прийшов молодий чоловік з іменем Танас. Запитав його: «Прошу панотця, чи не мож би дістати книжку, в котрій би скрізь всьо було, що християнинові вірити і знати потреба. Не знати, що би я дав за таку книжку». Митрополит: «Єсть, - кажу, - всілякі добрі книжки, але такої, щоби у ній скрізь всьо було нема. Хіба візьмеш, - кажу, - катехизм, із котрого у школі діти вчаться, то там всьо єсть, що вірити потреба». - «Ба, коли прошу єґомосця, - каже Танас, - я би хотів такої книжки, в котрій би було всьо розказане і роз’яснене»… (Митроп. Андрей Ш. «Пастирські послання» том IV, док. №1, Катехизм 1900-ті роки). Цей, мабуть, з придуманим Митрополитом ім’ям Танас відійшов трохи сумний, а Слуга Божий  постановив написати таку книжку … Митрополит зрозумів необхідність Катехизму, у котрій були б виразно та ясно пояснені правди християнської віри. Він почав його писати, але не закінчив, можливо, за браком часу або задля інших планів. Наша Церква посідає Катехизм, який зуміли приготувати наші богослови!

      Сьогодні на нашій молитовній прощі великий Митрополит Андрей, промовляє до нас словами своїх творів: «Бо найважливіша річ – Богови служити і спасти свою душу» (там же). Архіпастир писав, що людині необхідно мати одежу, їжу, кошти утримувати сім’ю… що люди дбають про здоров’я, бажають доробитися певного майна, але найважливіше – спасіння душі. Коли людина цього не осягне, її життя було б не тільки даремним, але як сказав сам Христос: «… Краще було б не родитись чоловікові тому!» (Мр 14,21). Борімося за наше спасіння! Пам’ятаймо, що воно - вічне та щасливе!   Закликаю усіх молитися за мир і спокій в Україні та у світі! Молімося за добрі вибори гідного Президента для нашого народу. Хай Господь благословить усіх нас рясними духовними дарами! Усіх поручаю покрову пресвятої Богородиці!

      + Ігор
      Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

      17 травня 2014 р. Б. Храм Собору Пресвятої Богородиці, с. Прилбичі, Яворівський р-н.

Львів.Собор св.Юра

Актуально


Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви!

Галерея

Previous
  • Похорон Героя Євромайдану Богдана Ільківа

  • Пастирський візит з нагоди 120-ліття храму у с. Чижиків (Золочівський р-н)

  • Владика Венедикт відвідав храм Святих Кирила і Мефодія

  • Отці салезіяни провели осінні «Веселі канікули» для дітей

  • Відзначення 100-річчя храму с. Роснівка

  • Митрополит Ігор звершив пресвітерське та дияконське рукопоположення двох редемтористів

  • Празник Зіслання Святого Духа на Яворівському полігоні (19.06.2016)

  • Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького

  • зустріч християнських сімей 1 грудня 2013

  • Митрополит Львівський звершив поставлення у пресвітери диякона Юрія Цюпку.

  • Великоднє Богослужіння у Львівській виправній колонії № 48

  • Храмовий празник на парафії Преображення ГНІХ

  • Митрополит Львівський Ігор рукоположив двох дияконів

  • Митрополит Львівський звершив пресвітерське рукоположення. Фото

  • Зустріч адміністраторів та парохів храмів м. ЛьвоваЗустріч адміністраторів та парохів храмів м. Львова

  • Коляда у Пустомитівському деканаті (2017)

  • 150 років храму Покрова Пресвятої Богородиці у с. Митулин

  • Прес-конференція у Львові з нагоди оприлюднення звернення Синоду єпископів УГКЦ щодо 70-х роковин Волинської трагедії

  • Єпископ-помічник Львівської архиєпархії здійснив пастирський візит у с. Полюхів.

  • Владика Володимир відвідав храму блаженного Миколая Чарнецького (15.05.2016)

  • Митрополит Львівський Ігор

Next

Божественна літургія

  • Район
  • Час літургії

Наші друзі