Слово Митрополита Львівського у день празника Торжественного поклоніння пречистим тайнам Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа

1Кр 11,25-32;

Ів 6,48-54.

Ісус Христос, наш Спаситель, бажав у особливий, близький спосіб перебувати з кожною людиною та з усіма людьми, разом взятими. Він знав, що приближається час, і Він незабаром залишить своє перебування в тілесному виді на цьому світі. Але любов Сина Божого до людини спонукала Його перебувати постійно з людьми, тому Він винайшов спосіб залишатися на цьому світі під видом хліба та вина. А хліб та вино – продукт, який споживає людина, середник, який підтримує людей при житті. Їжа, яку споживають люди, живить організм необхідними вітамінами, жиром, білками, вуглеводами тощо, що стається життєвою енергією, чинить людський організм здатним до життя та діяльності. Ісус звертався до юдеїв, називав себе хлібом життя, живим хлібом, на відміну від звичайного хліба. Він переконував слухачів, що пропонований ним хліб є Його тілом, говорив про святе Причастя, чого люди не розуміли та не старалися збагнути. Не розпитували Його детальніше про значення почутих слів, лиш сперечалися між собою. А Ісус не відступав від своїх слів, навпаки, сильніше стверджував про необхідність споживання Його Тіла, щоб отримати вічне життя. Ми тепер розуміємо про що йшлося Спасителеві, коли наголошував про необхідність споживати Його Тіло. Знаємо, що Син Божий говорив про духовний хліб, потрібний для гідного духовного життя кожної людини. Свідомі того, що під час Служби Божої, коли священик вимовляє слова переміни чи освячення над приготованим на престолі хлібом та чашею з вином: «Прийміть, їжте, це є Тіло Моє… Пийте з неї всі, це є Кров Моя…», хліб стає Тілом, а вино у чаші – Кров’ю Ісуса Христа. Смак хліба та вина не втрачається, змінюється лиш суть: суть хліба стає суттю Тіла, а суть вина – суттю Крові Спасителя. Тут на допомогу приходить віра, велике довір’я до слів Ісуса Христа, який не говорив ніколи надаремно. Ісус дуже виразно сказав про себе: «… Я – путь, істина і життя! …» (Ів 14,6). Коли Христос говорив про себе, що Він помре,  буде виданий на розп’яття, але також воскресне, навіть апостоли, які слухали Його слів, не сприймали їх належним чином. Вони мали свої плани відносно Ісуса Христа, вбачали у ньому земського царя, який визволить Ізраїль з-під колоніального гніту. Учням Ісусовим та іншим слухачам трудно було повірити в Його слова про смерть та воскресіння, подібно про споживання Його Тіла та Крові. Святий апостол Павло пригадує, що до споживання Тіла Христового, тобто до участі у святому Причасті, необхідно споглядати на стан своєї душі. Неможливо причащатися без приготування душі, тобто серце людини повинно бути чистим від духовного забруднення. Потрібно усунути гріховні перешкоди, покаятися у святій Сповіді й отримати прощення гріхів від Господа через розрішення священика. Так постановив Син Божий, який дав владу священикам відпускати гріхи Його іменем: «Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Ів 20,23). І тут ніхто нічого не видумав, словам Ісуса Христа, Божого Сина, необхідно вірити. І ми віримо у те, що під видом хліба та вина, тобто у святому Причасті, перебуває сам Христос. Стараємося гідно приступати до святого Причастя, очистивши свою душу від духовного беззаконня. Хай кожне наше святе Причастя буде для нас оздоровленням душі та благословенням на гідне християнське життя. Хай пресвята Богородиця допоможе нам стати гідними слугами Ісуса Христа, які шукають та виконують Його волю!

У сьогоднішній день молимося та вшановуємо наших блаженних священномучеників та новомучеників, які віддали своє життя з любові до Бога. Пам’ятаємо та молимося до блаженного Миколи Чернецького, Василія Величковського, Володимира Прийми та інших, які мужньо закінчили своє життя, були вірними Господу до кінця. Молячись до них та призиваючи їхньої помочі, багато із людей отримують різні ласки та Боже благословення. Певні особи отримують оздоровлення, звільняються від духовного зла, отримують працю, облегшення в подорожі та духовний мир… Дуже багато вірних прибігають до мощів блаженного Миколи Чарнецького, які знаходяться у храмі святого священномученика Йосафата у Львові. Багато вірних і не лише українці, зокрема, філіппінці, моляться у Вінніпезі перед мощами блаженного Василя Величковського. Отримують дари та виявляють вдячність Господу за блаженних, до яких керують моління. Хай пам’ять про наших новомучеників благословиться у нашому народі. Блаженні новомученики, виблагайте у Господа миру та спокою в нашій Україні! Хай ваші імені будуть все більше знані в різних народах віруючого люду.

Ми посвятили новий престол у цьому храмі, на якому приноситься безкровна жертва хліба та вина. На ньому Святий Дух перемінює хліб та вино у святе Причастя, в Господнє Тіло, на відповідні слова, які промовляє священик. Престол – найголовніший предмет у храмі, бо на ньому звершується жертва. Нічого зайвого не сміє лежати на престолі, крім приписаних речей церковним уставом. На нього не можна навіть опиратися чи ставити квіти, потрібно слідкувати, щоб часом не бруднився обрус від свічок, інших світел тощо. Тому закликаю священників, щоб тримали престол у чистоті, а обруси щоб були завжди чистими й при необхідності вчасно зміняти. Це – святе місце, на престолі у кивоті живе Ісус Христос, який вимагає внутрішньої та зовнішньої чистоти. Хай в нашій пам’яті живе уважне та гідне ставлення до престолу.  

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

27 червня 2019 р. Б., храм Пресвятої Євхаристії, м. Львів

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube