Слово Митрополита Львівського про світлої пам’яті Оксану Гайову

Доброчесні отці, достойна громадо, дорогі друзі світлої пам’яті Оксани! Нам дуже жаль, що наша Оксана так швидко залишила нас, відійшовши у вічність. Усі незабаром туди відійдемо, але хотілося б, щоб вона ще успішно працювала, була з нами. Прожила всього 60 років, була дуже перспективною та успішною працівницею. Так багато різних гарних проектів мала Оксана! Приблизно два роки поспіль трудилася над видавництвом великого альбому про праведного Митрополита Андрея Шептицького, який незабаром появиться. Вона дуже любила праведного і над збіркою цього об’ємного твору успішно працювала з паном доктором Михайлом Перуном. У понеділок, 11 березня, першим зателефонував отець‑доктор Юстин Бойко: «Владико, померла Оксана Гайова…» Я не міг йняти віри, був приголомшений цією несподіваною звісткою. А потім про те повідомив отець Полікарп Марцелюк, який співпрацював з Оксаною, отець працює у постуляційному бюро. Він відповідальний за ведення справи блаженних і святих нашої Церкви. Згодом пан д-р Михайло Перун повідомив мене також про упокій душі Оксани. Він сказав, що з нею у суботу, 9 березня, ще розмовляв по телефону. Засмутила ти нас, Оксано, залишаючи своїх рідних, друзів, багатьох знайомих та невтомну свою працю. Так, ми знайомі з Оксаною, яка час від часу приходила до нас, щоб поділитися своїми планами, які вона уміло проектувала.

Мені хотілося знайти біографічні дані в Інтернеті, нічого не знайшов, крім того, що Гайова Оксана – завідувач сектору Центрального державного історичного архіву України в місті Львові. Оксана була дуже скромною особою, не годилася, щоб подбати про неї, про її здоров’я тощо. Не виставляла себе, хоч володіла великими знаннями, зокрема, у релігійній ділянці. А про життя та творіння святої пам’яті праведного Митрополита Андрея знала чи не найкраще з-поміж усіх інших знавців. І я попросив отця-доктора Юстина, щоб він допоміг мені через працівників архіву отримати коротку біографію цієї доброї особи і посвяченої архівній справі працівниці. Дякую працівникам архіву, що швидко організувалися й запропонували біографічні дані про Оксану!

Гайова Оксана Василівна народилася 2 вересня 1958 року в селі Нижній Вербіж, Коломийського району, Івано-Франківської області, в родині вчителів. У 1976 році закінчила Коломийську середню школу № 5. 1976 –1981 рр. – студентка історичного факультету Івано-Франківського педагогічного інституту. Недовгий час працювала вчителем історії в Житомирській області. З листопада 1982 року – працівник Центрального державного історичного архіву України у Львові. У 1998 році очолила сектор релігієзнавства архіву і пропрацювала на цій посаді до кінця свого життя. Ось така коротка описана історія її життя. Використаємо слова книги Мудрості: «За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття» (Мудр 4,13). За своїх 60 років виповнила довголіття своєю невтомною та відданою працею!

Святої пам’яті Оксана Гайова була добрим спеціалістом, глибоко володіла матеріалами архіву. Ми часто радилися в різних справах, зокрема тих, що відносилися до праведного Митрополита Андрея, Патріарха Йосифа тощо. І вона, коли виїжджала на конференції за кордон чи брала участь у них в Україні, приходила й розповідала про свої плани доповідей, очікувала критичного погляду чи певних вказівок від церковних осіб. Невтомно працювала. При житті матері часто їздила, щоб відвідати та допомагати їй. Коли мати відійшла у вічність, це рік і два місяці тому, просила молитися за упокій її духа, сьогодні молимося уже за світлий упокій душі Оксани Гайової.

Архів дійсно став улюбленим місцем її праці. Це була її, Оксанина, втіха – перебувати в архіві. Була задоволена своєю роботою, ніколи жодним словом нарікання не обмовилася на своїх працівників архіву. Віддавала своїй улюбленій роботі усі сили і час. Вона разом з п. д-ром Перуном Михайлом на професійному рівні підготували до друку збірники документів та науково-популярні праці: «Пастирські послання Митрополита Андрея Шептицького», «Церква і Церковна Єдність. Документи і Матеріали. 1899-1944», «Церква і суспільне питання. Документи і Матеріали. 1899-1944», «Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики в Росії, Документи і матеріали, 1899-1917»). Багато інших праць, зокрема, видання про праведного Митрополита Андрея стало її першочерговим заняттям. Це її чудова робота: «365 днів з великим Митрополитом. Роздуми на щодень». Усе це вимагало часу, посвяти та великих зусиль!

Довго можна розповідати про її наукові доповіді, статті, підготовку виставок на релігійну тематику до різних ювілейних дат: отця Маркіяна Шашкевича, Митрополита Андрея, 200-ліття народження творця Національного Гімну України, отця Михайла Вербицького та інших. Світлої пам’яті Оксана дуже переймалася криптою Шептицьких у Прилбичах. Сама їздила туди, щоб прибирати й упорядковувати цю гробницю. За її ініціативою був відновлений склеп родини Шептицьких. Вона дуже слідкувала за пам’ятними датами Митрополита Андрея, пригадувала, що необхідно їхати у Прилбичі, щоб там помолитися з вірними села та паломниками нашої Церкви. Усе годі розповісти й пригадати про її віддані зусилля на благо нашого народу та святої Церкви.

Оксана відзначена багатьма нагородами: грамотами та подяками історичного архіву, Державної архівної служби, Львівської Митрополії УГКЦ. У 2015 році удостоєна почесного звання «Заслужений працівник культури України». Зауважу, що ніколи про це не згадувала та не розповідала. Вона радо йшла на контакт з працівниками засобів масової інформації, залишилися її діалоги з достойною Оксаною Мельник «Урядовий кур’єр» та інше. Пані Гайова в цих інтерв’ю розповідала про Митрополита Андрея, як мужню та сильну людину. Разом з тим, вона виокремила два свідчення глибоких переживань праведного Митрополита: брак єдності українців, партійні чвари, ненависть поміж своїми, навіть кровопролиття… Інший момент: переживання його від втрати рідних! І ще Оксана поділилася своїми знаннями, що Митрополита Андрея за життя називали українським Мойсеєм, бо він понад чотири десятиліття провадив свій народ, був батьком для народу, в часі двох світових воєн і семи змін урядів. Знала Праведного, навіть деталі з його життя.

Оксана – автор науково-документальних фільмів, для прикладу, «Крипта: Душі їх у блаженстві перебуватимуть». І її душа відійшла у вічність, щоб перебувати у блаженстві. Хай милостивий Господь простить світлої пам’яті Оксані усі свідомі й несвідомі провини та упокоїть її душу у місці світлому, квітучому, спокійному, звідки відійшов біль, печаль та зітхання. Ми пам’ятатимемо тебе, добра наша Оксано! Вічна тобі пам’ять!

 

+ Ігор

Митрополит Львівський УГКЦ

 

13 березня 2019 р. Б., Каплиця святого Архистратига Михаїла, Львів

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube