Слово Митрополита Львівського на празник Богоявлення Господа Нашого Ісуса Христа

Тит 2,11-14, 3,1-7;

Мт 3,13-17.

Сьогодні святкуємо дуже велике свято, небувалу історичну подію – хрещення Ісуса Христа у водах Йордану та об’явлення людям Бога у Пресвятій Трійці. Так нас навчає свята Церква, що Бог один, а три Особи: Син Божий, що хрестився,  Святий Дух, ніби голуб, і Небесний Отець, у виді голосу, що лунав із неба (пор. Мт 13,16-17). Ось так на березі річки Йордан Небесний Отець представив свого Сина людському родові й заохотив, щоб слухати Його! Ісус Христос увійшов у воду Йордану, приблизився до Івана Предтечі, а той тремтячою рукою хрестив Бога. Господь використовує речі природи, як символи, щоб сповнити важні духовні діла. Святий Іван, раб, охрестив Творця і Бога! Боявся це чинити, але Ісус йому сказав, що це необхідно, і святий Хреститель виконав волю Бога. В цьому випадку вода служила багатьом, як символ дійсного змивання гріхів, а для Ісуса Христа – як знак змивання гріхів усього людства. Святий Іван Богослов стверджує: «І ви знаєте, що він був з’явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в нім нема» (1Iв 3,5). З Божої волі святий Предтеча з Господнього натхнення використовував воду для хрещення.

Вода має велике значення у житті людини, тварин, птахів, різних водних організмів та великих морських потвор. Людський організм, організми тварин, рослин у більшості складаються з води. Усе потребує води, щоб триматися при житті. При творенні світу   «… Дух Божий ширяв над поверхнею води» (Бут 1,2). Господь готував землю й небесні простори для людей, тому розпорядився: «… Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так» (Бут 1,9). Стихія слухала свого Творця, жодного спротиву, жодного протесту не виявляла. А люди з часом збунтувалися проти Бога, дуже грішили, тому Господь назвав людей землею (пор. Бут 6,11). Бог жалував, що створив людину, засмутився і постановив стерти її з лиця землі – і не лише людину, але тварин, плазунів і птаство (пор. 6,6-7). І що вчинив Господь? Відчинив небесні засуви і падав дощ сорок днів та ночей. Усе загинуло, врятувався лиш праведний Ной з родиною. Господь так сильно ненавидить гріх, що полягло стільки люду та інших створінь. Це – руйнівна сила води, яка слухалася Господа, бо підвладна Йому. Людям необхідна вода для життя. У пустинних і кам’янистих місцевостях трудно знайти воду. Люди навчилися способів, щоб її шукати під землею, де б’ють джерела. Ті, хто знаходить, радіють, як написано у книзі Буття: «… прийшли Ісакові раби…  І сказали йому: Ми воду знайшли!» (Бут 26,32). Вода – великий скарб, який посідає людство! Вода служить не тільки для пиття, але й до прання, миття, для росту злаків й рослин – словом, без води неможливе життя у світі (пор. Бут 43,24). Вода рятувала вірний Богові люд від ворогів, так сталося, коли ізраїльтяни виходили з Єгипту. Підійшли до моря, а єгипетський фараон колісницями доганяв ізраїльтян. Здавалося, безвихідне положення? І тут Господь наказав Мойсеєві простягнути руку на море і вода розступилася. «І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої» (Вих 14,22). Коли ізраїльтяни у пустині підійшли до Мери, щоб напитися води, вона була гірка. Люди нарікали на Мойсея, а він молився до Господа. Бог сказав йому кинути дерево у воду і вона стала солодкою. Усі напилися здорової води (пор. Вих 15,23-25). Арон та його сини, які входили до скинії заповіту, також, коли зближалися до жертовника, щоб принести жертву, повинні були мити руки та ноги, бо інакше померли б (пор. Вих 30,18-20). Розуміємо, що силу воді дає завжди Господь, Він її створив, у Його владі вона залишається до цього часу. Бог навіть сказав Гедеонові про відбір війська, щоб воювати проти мідіянітян, що пов’язане з водою. Коли військо прийшло до потоку, щоб пити воду, одні черпали долонями і хлептали, інші припали на коліна й пили воду з потоку. «І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку…» (Суд 7,7). У Святому Писанні знайдемо різні історії пов’язані з силою води та її значенням.

Нам найперше йдеться про її духовний аспект, бо знаємо про хрещення Ісуса Христа у йорданській воді. Святий Іван Хреститель, коли до нього приходило велике число людей, так відізвався до них: «Я хрищу вас водою на покаяння, але той, хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття йому! Він христитиме вас Святим Духом й вогнем» (Мт 3,11). Іван говорив про Ісуса Христа, могутнішого від себе, який у смиренні вважав себе недостойним, навіть носити взуття Спасителя. Це Ісус Христос говорив до самарянки: «А хто питиме воду, що я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне» (Iв 4,14). Ось духовний аспект, Господь дає людині благословенного духа, Святого Духа, який провадить людину до вічного щасливого життя. Слухаймо навчання Ісуса Христа, що знаходимо у Святому Писанні та виконуймо його, бо від того залежить наше вічне життя. Він – наш Спаситель, Син Божий, що віддав своє життя за наше спасіння. Коли Ісус преобразився на горі, де перебували апостоли: «Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що його я вподобав. Його слухайтеся!» (Мт 17,5). Слухаймо голосу Божого, не прислуховуймося до чужих голосів, не потураймо голосу світу, злого духа чи підступного голосу пристрастей. Слухаймо голосу сумління, що походить від Господа, він – завжди спасенний! Чудово навчає святий апостол Павло: «Бо з’явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці, і чекали блаженної надії та з’явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса» (Тит 2,11-13). Наше спасіння у наших руках та в нашому серці. Докладаймо зусиль, щоб жити так, аби зростати у любові до Бога, виконуючи Його не важкі Заповіді. Хай Пресвята Богородиця, наша небесна Мати, допоможе нам здобути вічне щасливе життя!

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

19 січня 2019 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube