Слово Митрополита Львівського на реколекціях для дружин священиків

Еф 1,16-23;

Лк 12,32-40.

Достойні молільники, учасники святих духовних вправ, це – дуже важливо, щоб гідно віднестися до духовних занять. Духовні вправи, реколекції, тісно пов’язані з Божим Провидінням, – це потужна енергія Господнього світла для душі, коли особа побожно налаштується на такий духовний захід. Короткий уривок Святого Писання, що його пропонує святий апостол Лука, закликає нас словами Спасителя мати відчинені очі на завжди близьку вічність. Не віддаляти від себе перехід від землі на небо, а постійно і в готовості духа очікувати його. Коли хтось купив квиток на літака, щоб летіти на американський континент, така особа постійно думає, що час приближається і день прийде, коли полечу до когось із своїх, хто мене очікує. Така особа постійно думає про цей день, про зустріч, скажімо, із рідними чи близькими особами. Ісус пригадував, що Небесний Отець бажає дати нам, людям, у посідання Небесне Царство. І ще, коли особа знає, що, прибувши у призначене місце, її очікує великий дарунок, для прикладу: три мільйони доларів. Багаті люди бажали б дати гроші, щоб нічим не журитися у майбутньому житті. Нашу душу охоплювала б велика радість з щедрого дару, з іншого боку, треба виявляти незмірну вдячність тим, хто так щедро обдаровує нас.

Ісус закликає не перейматися збиранням багатства на цій землі, бо дочасні добра не заспокоюють душі. Він закликає чинити милостині, допомагати ближнім, роздавати свої дари, задля великого скарбу в небі, що приготував для нас Отець. Святий Іван Золотоустий переконаний в тому, що найбільше багатство – ділитися своїм добром з іншими. Господь навчав людей, що скарби на землі не заспокоюють духа, бо їх злодії викрадають, міль нищить, тобто усе земне виривається з рук і людина не в силі використати у повноті своє велике багатство, бо вона обмежена і віком, і здоров’ям. Певна особа розповідала, що вирішила заробити, накопичити грошей, мати під достатком коштів. Віруюча особа часом ходила у церкву, а рідко тому, що їздила купувати товар, потім продавала й не мала часу на молитву та відвідування церкви. Сумління відзивалося до неї про неправильний спосіб життя, але жадоба гроша брала верх над голосом сумління. Закінчивши продаж товару, забігала наспіх ввечері у церкву помолитися, а на Службу Божу  не вистарчало часу. Одного разу прибула увечері в неділю додому, побачила розкидані речі. Не зорієнтувалася відразу, подумала, що це якийсь випадок, можливо, сама так залишила. Потім думка про місце з грошима – тут усе було чисто, нічого не залишено, не знайшла жодного долара, що так збирала, вимінюючи гривні. Засумувала, але відразу подумала, як розповідала, що не ходила у церкву, лише поставила собі мету розбагатіти… Спокійно розповідала, бо, мабуть, минув уже певний час і усе в душі стало на місце. Роздумувала тверезо, що віддалялася від Бога, Господь, натомість, зупинив її, допускаючи вчинок крадія. Жінка забула, що її час життя на землі обмежений. Господь приготував їй скарби на небі, а вона шукала скарбів на землі – помилилася, але не розгубилася. Відважно стала практикувати віру, переконалася, що працюючи на звичайній роботі, їй вистарчає коштів на необхідні речі. Дуже різко змінила своє життя, віддаючись в руки Божого Провидіння. До часу крадежі, усе вирішувала сама, після цього випадку молилася й пізнавала волю Бога. Чуйність над здобуванням грошей, змінила на чуйність ревного служіння Богові.

Господь в різний спосіб промовляє до людини, щоб її відвернути від хибної дороги життя, але не кожна особа це сприймає, вважаючи себе велителем свого життя. Ісус Христос використовував різні порівняння, щоб врозумляти людей, говорив про підперезані стегна, про засвічені світла в руках, про готовість відчинити двері пану, що повертається з весілля. Це – образ людини, яка пильнує своєї душі й не дозволить ворогові, злому духові, викрасти душу, звести на манівці. Час реколекцій – відповідний, щоб докладніше заглянути в свою душу й переглянути духовний невід, викинути непотрібне, грішне, а залишити добро в душі (пор. Мт 13, 47-48). Загляньмо у наше серце та запитаймо його про скарб, до якого воно прилипає. Живімо так, щоб спасіння нашої душі та її освячення займало перше місце. Необхідно тривожитися, коли спасіння віддалене від душі, а життя основується лиш на матеріальній потребі! Злий дух, світ та людські пристрасті не дають спокою душі, завжди стараються її викрасти, підкопуючи та закидаючи непевності життя.

Молімося ревно, як закликає святий апостол Павло, щоб Господь просвітив очі нашого серця для життя Духом премудрості, бо так чинили святі й отримали вічну нагороду. Ісус мовив до Пилата: «… Моє Царство не із світу цього … моє Царство не звідси» (Iв 18,36). Ісус Христос, наш Спаситель, закликає, щоб життя не виглядало на журбу про їжу, пиття та одяг (пор. Мт 6,31). Повірмо словам нашого люблячого Спасителя, який стверджує: «Шукайте ж найперше Царства Божого й правди його, а все це вам додасться» (Мт 6,33). Ісус дуже любить нас, тому кращої поради від нього не запропонує нам ніхто. Звернімо увагу на молитву, на милостиню, часто каймося у святій Сповіді, приймаймо Бога у святому Причасті й так Господь освячує духа. Хай Божа Мати допомагає нам ще краще зрозуміти ціль нашого життя й діє у нашому спасінні!

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

 

8 грудня 2018 р. Б., Львівська Духовна Семінарія Святого Духа, вул. Хуторівка, м. Львів

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube