Слово Митрополита Львівського на двадцяту неділю по Зісланні Святого Духа

Гл 1,11-19;

Лк 7,11-16.

Євр 9,1-7;

Лк 10,38-42, 11,27-28.

Доброчесні отці, дорогі молільники, дякую вам за вашу молитовну поставу в церкві. Ви прибули, щоб спільно помолитися, подякувати Господу за прожитий тиждень і просити Його благословення на сьогоднішній день та наступний тиждень. Бог чекає людини, хоче почути її потребу та моління серед багатьох вірних, Він приймає теж спільне прохання і прославу Його вірними. Бог такий могутній, величний, всезнаючий, всепроникаючий, що він слухає одночасно окремо моління усіх людей світу! Це – наш Господь, наш Небесний Отець, Пресвята Трійця! Господь уважний до нас. Він любить кожну людину, помер за кожну людину, бажає щастя у небі хто б не був, допомагає нам й очікує нас, щоб нагородити у вічності! Бог знає про нас усе, кожну скриту думку, слово, кожен вчинок, бо любить нас дуже й сильно бажає нагородити людину за усяке добро. Він цікавиться нами, нашим життям, нашими успіхами й невдачами, завжди готовий допомагати на перший наш поклик. Автор псалмів стверджує: «Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами» (Пс 76,15).

Одного разу Ісус Христос входив у невелике містечко Наїн, очевидно, з ним слідувала величезна юрба людей. Біля міської брами Спаситель зустрівся з іншою юрбою народу, що йшли напроти й несли мертвого сина однієї вдови. Мати ридала за своїм єдиним сином, єдиною надією, на кого покладала своє майбутнє життя. Помер її  чоловік, помер і син. Серед цього величезного натовпу, який слідував з обох сторін, Ісус все ж угледів ридаючу матір. Від Бога неможливо заховатися жодній людині та будь-якій думці! Син Божий приходить з допомогою й тоді, коли людина не сподівається, бо йому дорога кожна людина, за яку заплатив своїм життям. Господь побачив жінку, не оминув її, не очікував, щоб Його покликали до неї, сам підійшов, проявив милосердя, сказавши: «Не плач». Вдова нічого не відповідала, ридала, голосила. Не бачила виходу із ситуації. Син Божий знав, що чинить… Доторкнувся мар і тепер уже звернувся до мертвого: «Юначе, кажу тобі: встань». Ісус доторкнувся мар, а це за приписами робило Його нечистим на тиждень. А Бог стоїть понад приписи, він – Законодавець! Слово Христа воскресило мертвого, дух юнака повернувся в тіло, послухав Господа, він ожив, піднявся і заговорив. Не знаємо, які були його перші слова? Присутні остовпіли, люди такого ще не бачили, щоб так просто підійти до мертвого й воскресити його! До цього часу усім було відомо, що того, хто помер, ховали у гробі, де тіло розкладалося. Люди злякалися, а разом з тим прославляли Бога, що дав їм незвичайного пророка! Ісуса Христа не приймали за Бога, назвали Його особливим пророком.

Багато померлих душ для Бога знаходимо на цьому світі. Живі особи, рухаються і працюють, втішаються й планують, навчаються, розбудовують держави, досліджують космос, словом, живуть вдосталь, розважаються – а душі багатьох таких сковані гріховними демонськими путами, мертві для Бога, бо живуть задоволені диявольськими пропозиціями. Чи світ журиться про таких? Чи уболіває за їхній гідний стан життя? Чи такі особи задумуються, що життя коротке, що гряде суд Божий, потім – вічність – нагорода або покарання? Ми з вами усі всі кандидати до вічності: одні швидше, інші пізніше. Господь бажає нас нагородити, а сатана покарати. Люди розділяються на дітей Бога і на люд диявола. Ніхто не залишається поміж тими таборами, у нейтральному стані. Третього не існує! І ось тут, у цій церкві, молячись Богові, каймося за наші прогрішення, сповідуймо наші гріхи, мирімося з Господом поки в дорозі до вічності. Не забуваймо, що у вічності душа любить або ненавидить Бога і в тому стані лише зміцнюється! Прислухаймося до слів Спасителя, що закликає встати із гріха, покинути грішні звичаї, взятися за розум, говорити до нього мовою молитви та покаяння. Усі потребуємо частого покаяння, бо не знаємо ні дня, ні години, коли Господь промовить: «… Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управління, бо більше не зможеш рядити» (Лк 16,2). Не заспокоюймося намовами злого духа, який бажає нас приспати і вмовляє, що нам сповіді не потрібно, пізніше сповідатимуся, маю ще час, не вмираю тощо. Коли чуємо у собі такі поради, це – зухвалий проект демона. Недавно, кілька місяців тому, по радіо НВ виступав знаменитий баскетболіст Григорій Хижняк. Високий здоровий молодий чоловік – 216 см росту. Хижняк за кар’єру брав участь у чемпіонатах провідних баскетбольних країн – в Іспанії, Греції, Росії, Литві, виступав за литовський «Жальгіріс». А ось п’ятого жовтня, дев’ять днів тому, по цьому ж радіо проголосили, що на 45-ому році життя від інфаркту помер легенда баскетболу Григорій Хижняк. І молодий, і спортсмен, і перспективний директор з маркетингу баскетбольного клубу – його не стало.

Сьогодні свято Покрови пречистої Богородиці, матері Божого Сина. Вона – наша мати по заповіту Ісуса Христа, який він проголосив з хреста, звертаючись до апостола Івана та Марії: «Як побачив Ісус матір та учня, … каже до матері: Оце, жоно, твій син! Потім каже до учня: Оце мати твоя! …» (Ів 19,26-27). Ми – сини та дочки нашої Небесної Матері Марії. Коли говоримо про Покров, розуміємо захист людей, оберігання вірного люду нашою Небесною Ненькою, Марією. Чого нам ще більше потрібно? Коли Марія – наша Мати, нам необхідно ставатися вірними її синами та дочками, добрими дітьми! Будьмо добрими, милосердними, люблячими Бога та ближнього людьми! Правдива дитина Марії не загине! А правдиві – це ті, хто щиро наслідує життя Марії! Вона любила Бога понад усе, виконувала сумлінно найменший припис з любові до Господа, піклувалася про ближніх; Марія спішила з поміччю до Єлизавети, вона клопоталася про молоде подружжя, якому на весіллі в Кані забракло вина. Переймаймося спасінням нашої душі та ближніх. Молімося до неї, носімо на наших грудях її медальйон, чинімо діла милосердя в ім’я Богородиці! Звертаймося до Богоматері у молитвах про навернення ближніх, за тих, хто далекий від віри в Бога, щоб не загинула жодна душа, бо її Син, Ісус Христос, віддав життя з любові за кожну душу. Повторяймо часто коротку молитву: «Пресвята Богородице, спаси нас!»

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

14 жовтня 2018 р. Б., с. Ямпіль

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube