Слово Митрополита Львівського на завершення молитовного походу з вервицею

Дякую Богу за вас, вірних нашої Церкви, побожних, добрих та любих християн! Дякую Господу за даровану нам сьогоднішню погоду!

Преосвященний владико Володимире,

Доброчесні та преподобні отці, черниці і ченці,

Вельмишановні представники обласної та міської влади,

Високоповажні представники вищих навчальних закладів, УКУ та нашої Семінарії,

Достойні та любі учасники молитовного походу,

з глибини свого серця вітаю вас та дякую кожній особі зокрема за молитовну участь у сьогоднішній процесії! Тут радо зібралися вірні нашої Церкви, щоб слідувати пішки, щиро молячись за своє освячення, за навернення грішників, за мир в Україні, за визволення осіб від певної залежності, за чесні вибори тощо. А кожна особа прибула ще зі своїм наміром, щоб отримати благословення Бога в усіх благородних прошеннях! Кожен й кожна щось просили у Бога, коли ж ні, тоді ця жертва приймається Господом, як бажання загалу людей або інше. Ми пройшли певну віддаль, вулицями нашого княжого міста Львова, від храму святого архангела Михаїла до пам’ятника Праведному Андрею Шептицькому. Стоїмо біля чудового монумента Праведному Митрополиту Андрею. Кожна особа зробила в цьому поході кілька сотень кроків, а нас зібралося тисячі осіб, які щиро молилися до пресвятої Богородиці у різних намірах. Ми жертвували Господу й Богородиці не лише молитву, але невигоду, певні терпіння та кожен крок вчинений під час цієї молитовної ходьби. Коли кожна особа зробила 1000 кроків, тоді на 10 тисяч осіб це становитиме 10 000 000, а, коли нас зібралося 15 тисяч осіб, тоді – 15 000 000 (п’ятнадцять мільйонів) кроків, можливо, нас й більше число. А кожен крок це – жертва, яку складають вірні нашої Архиєпархії та нашої Церкви з любові до Господа. Можна б вигідно відпочивати, користати з розваг, зайнятися своїми справами, але ви прибули на молитву, прийняли участь в побожному та мирному поході! Дякую! Ми представляли наші потреби пресвятій Богородиці, а вона завжди відгукується позитивно на гідні й законні прохання. Мати Божа любить нас, бо ми – її діти і так бажав її Син, Ісус Христос. Він, на безсумнівне прохання матері, перемінив воду у вино на весіллі, хоч виразився, що ще не прийшла Його година чинити чуда. Це Його мати, Марія, прискорила час Його чудес. Син Божий не міг відмовити їй в проханні, бо вона дуже любить Його, а Він – Матір свою! Богородиця не старалася про багатства, її Син Ісус нічого не просив й не приймав винагороди за оздоровлення хворих осіб чи воскресіння померлих, навпаки, кормив голодних, потішав знедолених!.. Бог проявляв і не перестає виявляти великого милосердя до цього часу кожній людині! Він прощає кожній душі, яка звертається до Нього з таким проханням. Господь готовий прощати більше, коли у цьому є необхідність. Він безмірно любить нас і цієї любові Христос навчив свою матір, пресвяту Марію. Вона не перестає бути нашою матір’ю й тоді, коли її сини чи дочки ображають Бога, не слухають та чинять гріховні провини. Марія пам’ятає слова Ісуса: «… Жінко, ось син твій», а нам необхідно достойно відповісти на Його слова: «… Ось матір твоя…» Коли святий апостол Іван почув такі слова Ісуса, звернені до нього з хреста, він взяв матір Ісуса до себе, щиро прийняв її за свою! Візьмімо й ми Марію в наше життя і хай не буде жодного дня, щоб не помолитися до неї! Марія – наша Небесна Мати, до якої нам необхідно молитися й благати її про спасіння нашої душі та наших ближніх. Одного разу, коли екзорцист молитвою до Господа та Марії, виганяв диявола з певної людини, демон промовив устами опанованої особи: «Ви ж не знаєте, а може й знаєте, але не вірите, або ж замало вірите: саме Непорочне серце Ма…ар…і…ї спасе цілий світ. Лише її непорочне серце» (Ф. Бамонте «Сила Марії», видав. «Апостол», Ів.-Франківськ 2018, стр. 79). Правда, що ми немічні у духовному житті, але Господь скріплює нас, Богородиця допомагає нам в боротьбі проти грізного ворога – демона. Святий апостол Павло написав: «Тому я милуюся в немочах, у погорді, у нестатках, переслідуваннях та скорботах Христа ради; бо коли я немічний, тоді я міцний» (2Кр 12,10) «… і немічне Боже міцніше від людської сили» (1Кр 1,25), ось, чудові слова святого апостола народів. Одягаймося й ми щитом віри в Бога та великою довірою до Божої Матері, яка нас ніколи не опустить, навпаки – захистить і допоможе зло перемогти, а в доброму утверджуватися!

Дякую усім, хто щиро ступав кроками молитовної процесії! Дякую священикам і вірним, ченцям і черницям, владі й підвладним, професорам й студентам, військовим та поліції, немічним та здоровим, організаторам і організованим! Дякую організаційному комітетові цього заходу на чолі з владикою Володимиром! Хай Господь усіх благословить, дає спасіння й миру кожній душі, та хай буде кінець війні в Україні!

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

 

 

7 жовтня 2018 р. Б., площа святого Юра, м. Львів

 

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube