Слово Митрополита Львівського на дев’ятнадцяту неділю по Зісланні Святого Духа

 

2Кр 11,31-12,9;

Лк 6,31-36.

Дорогі та достойні молільники, шанувальники пресвятої Богородиці, ви любите це місце, приходите, щоб тут помолитися, бо на цій горі являлася Божа Мати. Подію, видіння Богородиці на цій горі, приписують на 6 вересня 1948 року трьом дівчаткам та 19-річному юнакові. Наші люди полюбили це місце, увесь час приходять сюди на молитву, бо вірять, що Богородиця присутня тут в особливий спосіб. Вона сама вибирає собі місця та осіб, де і кому хоче являтися, розмовляти, давати настанови та просити про молитву не за себе, а за навернення грішників. Так вона являлася дітям в Фатімі, Люрді, в Меджугор’ї та в інших місцях. У Фатімі, наприклад, Богородиця просила дітей, щоб молилися й чинили покуту, певні умертвіння, за навернення Росії, навернення грішників, припинення війни та пов’язаних з нею вбивств! І 1948 рік це – пора післявоєнна, мабуть, бажання Богородиці було, щоб молитися за мирні часи, бо ще немалий період тривали відгуки війни і на наших землях. Наш народ, наші вояки не бажали поневолення радянського союзу, хотіли жити у своїй, вільній Україні, тому змагалися скільки могли, щоб вибороти волю Батьківщині. Воля прийшла, але пізніше, багато було пролито крові, наш добрий люд зазнавав катувань та знущань від комуністичного, тодішнього режиму, бо не хотіли коритися чужій владі. Це  уже історія, яка не повертається, лише запам’ятовується, але свобода таки повернулася нашій Україні. Ще потрібен час, щоб увесь наш люд повністю зрозумів, що таке свобода і як її необхідно реалізувати кожного дня.

Нам важливо любити, наслідувати та роздумувати про Богородицю, про її життя з Богом та духовну силу, яку вона посідає у вічності назавжди. Пресвята Марія допомагає людям найперше в освяченні душі, бо ми її сини та дочки по заповіті її Сина! Марія, як наша Мати, уболіває за нас, допомагає, стереже від зла, вказуючи певним способом на небезпеку. Вона чинила некоротку й трудну дорогу горами до своєї кревної Єлизавети, щоб допомогти вагітній, проявляючи ініціативу. Богородиця навчає нас своїм життям, хоч у Євангелії багато не описано про неї, однак з цього, що написано багато довідуємося про її любов до Бога та ближнього! Марія з великою ласкавістю споглядала на дітей, пастухів, які прийшли подивитися на Божого Сина, хоч вони мало розуміли це надзвичайне диво. Пастухи, прибувши до місця, де знаходилася пресвята Родина, побачили Марію, Йосифа й народжене дитя Ісуса. Вони повірили ангелам, що сповістили їм: «Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк 2,11). Пастухи прийшли відвідати малого Ісуса, а разом з ним вшанували ще Марію та святого опікуна Йосифа.  Не відомо, що говорила їм Марія, подібно, як мати, зверталася до цих дітей? Їй був дуже приємний прихід пастухів, після того, як мешканці Вифлеєму не прийняли її з Йосифом у господу. А тут прибули пастушки, значить, не усе ще втрачено, не в усіх холодні й замкнуті серця! Хлопці теж щось багато розповідали Марії та Йосифові, бо вони бачили ангелів, чули їхні співи та їхню мову про те, щоб йти у місто й побачити Христа. Євангелист записав важливі слова, що вона слухала уважно розповіді пастухів й «… зберігала все це, роздумуючи в своїм серці» (Лк 2,19). Вона, мати Божого Сина, з великою увагою, повагою та любов’ю поставилася до дітей, до їхньої розповіді, не злегковажила жодного слова, лише роздумувала та ще й берегла їхні слова у серці! Дивна добра та свята Марія, Богородиця, молода мати, яка так сильно вміє любити дітей, вірити їм і глибоко роздумувати про те, що сказали пастушки. Це були чужі діти, їй незнані, але вона прийняла їх дуже серйозно, бо не вміла по-іншому. Пречиста Марія полюбила цих пастухів, вона оцінила їх дуже високо, бо могла порівнювати їх із мешканцями Вифлеєму, які показалися з черствими серцями. Коли слідуємо за текстом Святого Писання, знаходимо історію походу святої Родини у Єрусалим до святині. Свята Марія  з обручником Йосифом поверталися додому. Після дня дороги стали шукати Ісуса між рідними та знайомими, але Його не було. У святині, в Єрусалимі знайшли Його. Марія відізвалася до Ісуса, що вона зі святим Йосифом, «боліючи, шукали його». Почувши слова відповіді Христа та, прибувши в Назарет, споглядаючи на слухняність Сина,  мати Ісуса «… зберігала всі ці слова у своїм серці» (Лк 2,51). Знову, Богородиця задіяла своє серце у зберіганні, тепер, слів та слухняності Божого Сина. Дуже цікаво те, що народженого Ісуса на руках Марії першими вітали діти, що пасли стада. Марія була присутня і свідома цього. Коли згадаємо з’явлення Марії в різних місцях: Люрд, Фатіма, Меджугір’я, Свята гора тощо, зрозуміємо, що вона часто з’являлася дітям, не особливо побожним чи винятковим, так вони самі думали, а Марія відповідала їм, що вона не шукала побожних та виняткових. Пам’ятаймо про Марію, бо вона приходила сюди, щоб розбудити серця людей та наші душі, щоб вчинити їх чутливими на Боже слово. Божа Мати бажає нашого спасіння, допомагає нам, бо ми її діти. Глибоко пам’ятаймо про наше синівство та про дочок Марії! Молімося щиро до неї, бо вона має завдання спасти нас! Слухаймо уважно, які слова написав один екзорцист про Богородицю з мови біснуватої людини: «Вона просить молитися за всіх грішників, а, також, за тих, які здаються безнадійними, бо вона читає серця і виправдовує їх перед Бо-о-огом!» (Ф. Бамонте «Сила Марії», видав. «Апостол» 2018, стр. 78). Любімо Марію, молімося щиро до неї, бо вона дуже любить нас і бажає усіх нас спасати!

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

 

7 жовтня 2018 р. Б., Свята гора, Золочівщина

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube