Слово Митрополита Львівського у день празника Різдва пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана

Рм 13,11-14,4;

Лк 1,1-25,57-68,76,80.

Добрі та достойні богомольці, учасники моління святої Служби Божої, вітаю усіх вас із цим великим святом: Різдва святого Йоана Хрестителя! Чому наголошую – великим? Тому що сам Спаситель виразно промовив до зібраного люду: «Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Хрестителя…» (Мт 11,11). Господь, Син Божий, чітко відзначив життя та праведність святого Предтечі, про кого сказав, що він – «більше пророка», який кормився сараною та диким медом, коли знаходив його в пустелі. Йоан не мав жодного даху над головою, не турбувався про одежу та необхідні матеріальні речі до життя. Йому вистарчав ремінний пояс та одежа з верблюжого волосу. Поміркуймо докладно над життям цієї праведної особи, що мешкала у печері або спала часто там, де настигла його ніч. А ночі, навіть, в теплих краях бувають іноді холодними. Не посідав ліжка, бо розслаблений, якого здоровив Ісус Христос при водній купелі, мав лежанку (пор. Ів 5,11), – Йоан обходився без неї. «Чесний соловій та предобрий голуб», Йоан не розраховував на те, що хтось принесе йому окраєць хліба, задовольнявся тим, що знайшов: мед, сарану, ягоди чи звичайна трава були його поживою. Він не думав про їжу, одежу чи помешкання, лише прославляв Господа, свого Творця! Святий Предтеча був спокійний, навіть коли Ірод запроторив його у в’язницю, бо він духом любові перебував з Господом. Усю надію покладав на Бога, віддався цілковито в Господні руки у в’язниці і так очікував Божого Царства. Воно прийшло до нього швидко, у молодих літах, бо безпощадний Ірод наказав стяти Йоану голову на прохання дочки його незаконної жінки. Пророк непохитно та з любові до Всевишнього поклав голову під меч і вмить отримав вічну нагороду. Цей святець не перестав говорити правди царю Іроду: «… Не личить тобі мати жінку брата твого» (Мр 6,18). Поплатився життям за праведне й правдиве слово. Йоан не побоявся смерті, бажав царю добра, а той не хотів чути слів праведника, який говорив йому правду. Предтеча був свідомий негідного життя царя, уважав, що цей прислухається до його ласкавих слів напоумлення, бо уболівав за вічне життя Ірода. Слова Пророка кликали до вічного спасіння, а дії Ірода несли йому вічну загибель! Кожна людина бореться за своє життя на землі, а святий Йоан Хреститель був особливим поборником за вічне щасливе життя в небі! Життя на землі уважав засобом, тобто могутнім середником, щоб здобути щастя в вічному світі.

Ми роздумували про святого Йоана Хрестителя, великого пророка, як особу, що здобула вічну радість. Він знав Божий закон, народився дивною дитиною, від його народження та ознак батька «страх напав на всіх їхніх сусідів» і по усій гірській окрузі. Юдеї групами обговорювали народження Йоана та дивні обставини, що пов’язані з його Різдвом. Єлизавету, матір Йоана, уважали безплідною, а батько, священик, що не повірив ангелові про його народження – занімів. Коли народився Предтеча і йому вибирали ім’я,  його батько, священик Захарія, на табличці написав: «… Йоан – його ім’я…» (Лк 1,63), після того відразу заговорив, «німий язик» розв’язався йому. Люди вбачали в народженому хлоп’яті особливе Господнє Провидіння та здогадувалися про незвичайну майбутність хлоп’яти. Місцева людність чула про благоліпне народження сина у Захарії та Єлизавети, глибоко тримали це у своєму серці та запитували себе: «…  Що воно з того хлоп’яти буде?…» (Лк 1,66).  Святий Йоан Хреститель подався у пустиню.  Вчора під час моління Вечірні, ми оспівували його, як «громадянина пустині». Люди пишаються громадянством певної країни: України, Хорватії, Болгарії, Канади тощо, а Хреститель Господній втішався громадянством пустині. Дивне, але святе громадянство славного Йоана!  Праведний Порок не посвячував часу на здобування їжі, не турбувався про одяг та дах над головою, лише зростав у любові до  Бога та уболівав за спасіння людських душ, закликаючи : «…Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство» (Мт 3,2). З прикладу життя пророка Йоана пізнаємо, що людині не потрібно багато для життя тіла; необхідно, витривало й постійно трудитися на освяченням та спасінням своєї душі. Він відважно звертався до садукеїв та фарисеїв, називаючи їх за негідне життя гадючим поріддям. Пригадував усім про необхідність плоду гідного життя, бо Господня сокира при корінні зрубає людське дерево негодящого життя, що буде кинуте в огонь.

Народження Йоана зцілило безпліддя Єлизавети та розв’язало старечий язик  священикові Захарії. Ці двоє осіб похилого віку, Єлизавета й Захарія, гідно виконували Закон Господній, були справедливі перед Богом. Вони не піддалися наріканню на Бога за свою безплідність, лише терпеливо зносили усяку людську наругу. Служіння Богові у них стояло на першому місці! З подякою приймали Божу волю, були вдячні Богові за кожне Його благословення. Не ставили претензій Господу – корилися, любили, служили й прославляли свого найвищого Творця. Пустеля та спілкування з Богом виховали у Пророка велику любов до Небесного Отця та закріпили в покорі, як він згодом навчав: «… а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття» (Мт 3,11). Святий апостол Лука описав молодече життя Йоана: «Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві» (Лк 1,80). Дитина перебувала в пустині, на що батьки радо погоджувалися й шанували дивний вибір дитяти! Мабуть, краялося їхнє серце, але їхнє праведне життя навчило їх достойно виконати волю Бога.

Достойні молільники, кандидати Небесного Царства, вдивляймося глибоко й чесно у наше християнське життя. Попробуймо порівняти його з життям представлених Євангелієм осіб: Захарії, Єлизавети та їхнього сина Йоана. Вони – люди, як і ми. Проживали у певному часі, подібно до нас. Мали труднощі та успіхи, їх судили люди, уважаючи за грішників, але вони любили Бога та Йому служили. Цих праведників не зламав людський осуд і погляд, бо у них Господь був завжди перед очима. Упорядковуймо наше життя, бо кожний день та ювілей голосно закликає нас словами святого апостола Павла: «… поводьмося чесно: не в переїданні та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похоті» (Рм 13,13-14).

Пресвята Богородице, допомагай нам постійно в здобуванні Небесного Царства! Святий пророче, Предтече та Хрестителю Господній Йоане, молися за спасіння наших душ. Виблагай у Господа миру в нашій країні!

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

 

7 липня 2018 р. Б., церква Собору Івана Хрестителя, м. Львів

 

 

 

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube