Слово Митрополита Львівського на конференції щодо зруйнованої церкви на Богданівці у Львові

Ді 17,19-28;

Ів 12,19-36.

З читання євангельського уривку довідуємося про тривогу фарисеїв тим, що Ісус здобував собі прихильників. Хоч люди слідували за Христом не лише заради духовних спонук, Його науки та оздоровлень, але, як Він сам сказав: «… Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися» (Ів 6,26). Різні люди по-різному ставилися до Сина Божого: одні шукали спасіння та освячення, інші – матеріальної користі. Одного разу на свято у Єрусалим прибули греки, які бажали побачити Ісуса. Розмовляли з Филипом, а той залучив апостола Андрія і вони разом повідомили Христа про бажання прибулих греків. І тут Ісус заговорив про свою смерть, порівнюючи її із пшеничним зерном, яке приносить плід тоді, коли завмирає, розкладається у землі, потім проростає і видає багатий колос. Це означало, що про Христа, як Бога, будуть говорити по всьому світу. Його слова: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав…» (Мт 28,20-21), виконуються й будуть актуальні до кінця світу. Сину Божому треба було померти, щоб Його наука в такий спосіб здійснювалася в людях! Господь міг вибрати інший спосіб, але Його рішення та воля Небесного Отця сповнилися таким чином. Нам це не зрозуміло до кінця, бо: «… Господь – Бог вічний, творець кінців землі… розум його не збагненний» (Іс 40,28). Ісус призивав своїх поклонників, щоб слідували за Ним. Він не обіцяв легкого та вигідного життя, закликав поборювати труднощі, бути з Ним, не лякатися людських погроз, щоб здобути вічне щастя. Хоч сам, коли згадував про кінець свого життя, розмовляючи зі своїм Отцем, тривожився душею. А Його Отець дав з неба знак і народ, що був присутній, почув голос, але ніхто не зрозумів цього явища. Спаситель пояснив, що це сталося заради присутнього народу, який подумав, що це грім, а для інших цей факт видався голосом ангела. Ісус згадав також про князя цього світу, диявола, який силою Сина Божого буде прогнаний. Кожна людина силою Бога проганяє геть від себе злого духа та його гріховні підступи. Христос згадував про піднесення Його на хресті, тобто, вказав, якою смертю помре. Неприхильні Ісусу особи відізвалися, що їм відомо про Христа, який перебуватиме повіки, а не помре. Святий Учитель Церкви пояснює це так: «А юдеї тому говорять, що Христос перебуває повіки, бо думали цим затулити йому уста і показати, що він не Христос» (св. Ів. Золот., Бесіда LXVIII на Ів, п.1). Ісус говорив про себе, як про Сина Чоловічого, не бажав впрост сказати, що Він Син Божий. І смерть Ісуса на хресті не стала Йому перешкодою до безсмертя – Він тріумфально воскрес! Переміг смерть! Ісус Христос – вічний та завжди живий Бог! Спаситель назвав себе світлом, тобто життя, за Його вченням, перемагає темряву, торжествує над силами зла, які безсилі протистояти Богові. Віруймо в Ісуса Христа, як Бога, дорожімо його заповідями, щоб нам ставатися синами та дочками світла, дітьми Ісуса Христа. Хай Мати Божа благословить нам у цьому!

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

 

15 травня 2018 р. Б., Український Католицький Університет, м. Львів

 

 

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube