Слово Митрополита Львівського у третю неділю Великого посту

Євр 4,14-5,6;

Мр 8,34-9,1.

 

Ісус Христос постійно згадував у своїх навчаннях про душу людини, її вартість, про нагороду у вічності або покарання. Зрештою, він прийшов на землю в тілі людини, щоб спасти увесь людський рід від насилля диявола. А диявол вчинив це насилля ще у раю, коли Єва та Адам послухали змія й злегковажили попередження Господнє, з’ївши заборонений плід. А їсти було заборонено всього з одного дерева? Це – перші люди на землі, які згрішили, тому передали своїм потомками у заповіті те, що мали. А що мали? Увійшли в стан беззаконня, яке називається первородним гріхом чи провиною «перших родичів», що й нам запропонували: передали гріх. Правда, що свята тайна Хрещення усуває цей гріх, але залишаються наслідки гріховної слабості, з чим необхідно боротися. Тому наша ослаблена природа здібна потурати слабостям тіла, впливам світу та нападам диявола. І у таких ситуаціях слід швидко прибігати до Господа за допомогою, просити його та благати у молитві, щоб протистояти злим нахилам та ворожим підступам. Бог завжди готовий прийти нам на допомогу. Автор псалмів заохочує нас вірити в доброту Господню: «У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його» (Пс 18,7). Господь завжди відкликається на прохання людини, необхідно мати довіру до нього!

Приходимо у церкву, щоб поклонитися хрестові, поцілувати його, бо на хресті помер наш любий Спаситель.  Хрест з одного боку означає терпіння, з іншого – спасіння! Ісус Христос віддав своє життя на хресті, терпів незносні болі з прибитими руками та ногами, ніде опертися, перед тим побитий бичами до смерті та вінчаний терням. І так, ледве живого, після несення хреста, під яким падав знесилений, розтягли його на хресті й прицвяхували його тіло до хресного дерева. Терпів і помер через три години. Але на цьому хресті, такою дорогою ціною, Спаситель викупив увесь людський рід від неволі гріха, від володіння диявола над людиною. Союз, який заключили перші люди в раю з дияволом, був розірваний смертю Ісуса Христа на хресті, «смертне жало й адова перемога знищені». Правда, диявол спокушає і має успіхи, але коли особа звертається до Бога, усі намагання сатанинських сил – марні. Коли б Ісус Христос не викупив людей від загальної неволі, тоді людина не мала б сили опиратися злу, навіть, не зуміла б просити Господа про допомогу. Таку велику руїну в душі чинить гріх! А чому старозавітні люди в такому разі зверталися до Бога? Тому що викуп Божого Сина діяв наперед, тобто до часу, поки він помер на хресті.

Син Божий радить йти за ним, взявши хрест, тобто прийнявши усі вимоги життя кожного дня: труднощі й успіхи. Під словом «хрест» розуміється труднощі й терпіння, які необхідно перемагати, призиваючи Господа на допомогу. У такому випадку людина постійно зв’язана з Богом, перебуває у близькому зв’язку з ним. А терпіння допомагають нам приближатися до нашого Творця, практикувати віру, навернувшись до нього, поволі зростати у любові Бога та ближніх. Через терпіння Господь виховує нас, пропонуючи повністю довіряти йому. Згадаймо про жінку ханаанянку, яка просила Ісуса про видужання своєї дочки. Син Божий не послухав її відразу, лише, сказав її, що «посланий до загиблих синів Ізраїлю». І не годиться забирати хліб в дітей та віддавати щенятам (пор. Мт 15,27-29). Іншим разом учні Ісуса не могли вигнати злого духа з юнака, Господь дорікнув їм, що вони малої віри (пор. Мт 17,18-20). Одного разу, Ісус шукав плоду на смоківниці, нічого не знайшов, прокляв її і вона всохла. Учні дивувалися, а Ісус їм: «… Майте віру в Бога» (пор. Мр 11,21-22). Чи, коли Господь спав на кормі човна, був шторм, апостоли злякалися, розбудили Ісуса, думаючи, що гинуть. А він: «… Де ваша віра?…» (пор. Лк 8,24-25). Багато місць знайдемо у Святому Писанні, де Господь виховує, навчає людей боротися з труднощами, не складати рук, не піддаватися зневірі. Надію необхідно покладати на Бога, від себе робити усе можливе, щоб виходити із трудних ситуацій з цілковитою довірою до Господа. Наші хвороби, рідних, брак коштів, даху над головою, смерть близьких тощо, це – великі терпіння. Але скільки людей в таких ситуаціях прибігають до Бога, після візитів до лікарів, ворожбитів та знахарів? Бувають дуже трудні життєві ситуації, але з допомогою нашого Творця їх легше долати. Багато випадків, коли народжується хвора дитина, скажімо, із синдромом Дауна, переважно чоловіки залишають дружин і започатковують іншу сім’ю. Так, це – великі труднощі, але чомусь народилася така, а не інша дитина.? Часто батьки про це знають… Хтось, які мають у сім’ї таку дитину сказали: «Не знаємо, яке було б наше життя без неї? Вона так багато нас навчає простоти, покори та любові».

Хрест та терпіння потрібно приймати кожного дня. Долати їх, бо так ми виконуємо волю Бога. Наша воля стає сильнішою, благороднішою, міцніє дух. Душа людини виховується в такий спосіб для Бога, для неба. Ми становимося незручними для сатанинських сил і усе це завдяки несенню свого щоденного хреста. У важкому становищі виховується дух, який стає більш божим і віддаляється від усякого зла, коли з Божою допомогою долаємо перешкоди. Ісус Христос усіх запрошує йти за ним, не силує, лише «хто хоче». Це – гідна пропозиція, не погана, не тяжка, не каторга і не в’язниця. Бог пропонує вільний вибір, бо хто уникає хреста, той наражається часто на велику скруту, врешті, можлива й втрата вічного спасіння. Зрештою, Спаситель навчає, щоб взяти свій хрест, а не чужий. Це говорить Бог, який найкраще знає, чого нам потрібно. В несенні такого хреста Господь передбачив наше освячення й спасіння! А хто відмовиться від вічної нагороди? За хрестом криється наш безсмертний дух, який прагне бути щасливим. Берімо на себе наш щоденний хрест та слідуймо за Спасителем, бо його хрест був набагато важчий. Піклуймося про нашу безсмертну душу! Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! Пресвята Богородице, допомагай нам у спасінні нашої душі!

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

11 березня 2018 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів

 

 

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube